АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ АКТА до проекту постанови правління Пенсійного фонду України "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України від"

I. Визначення проблеми

 

Проект постанови розроблено Пенсійним фондом
України за результатами перегляду нормативно-правових актів Фонду, що постійно
проводиться на виконання постанови Кабінету Міністрів України від             28 грудня 1992 року № 731 “Про затвердження Положення про державну
реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої
влади”, та передбачає визнання такими, що
втратили чинність постанов правління Пенсійного фонду України 19 липня 2012 року № 12-1 та від 27
вересня 2010 року № 21-4.

Постанова правління Пенсійного фонду України від
19 липня           2012 року № 12-1 “Про
затвердження Порядку списання штрафів та пені платникам, які виконали умови
договору про розстрочення сум заборгованості із сплати страхових внесків, та
форми договору про розстрочення сум заборгованості із сплати страхових
внесків”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2012 року за №
1340/21652, втратила свою актуальність у зв’язку із тим, що відповідно до
пункту 7-1 розділу VІІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про
збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування” у грудні 2014 року закінчився термін дії договорів про
розстрочення сум заборгованості із сплати страхових внесків згідно яких платникам,
які виконали умови договору списані суми пені та штрафних санкцій, а з
платниками, які не виконали умови договору розірвано такі договори. У зв’язку з
чим, пропонується визнати постанову правління Пенсійного фонду України від 19
липня 2012 року № 12-1 такою, що втратила чинність.

Постанова правління Пенсійного
фонду від 27 вересня 2010 року         № 21-4 “Про затвердження Порядку
взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”,
зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за №
948/18243, втратила свою актуальність у
зв’язку із тим, що відповідно пункту 7 розділу VІІІ “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов’язкове соціальне страхування” (далі – Закон) заборгованість із
сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1
січня 2004 року, не погашена станом на         1 січня 2011 року, з відшкодування
фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових
санкцій та пені, що виникла до               1 січня 2011 року, підлягає
розстроченню не більш як на 60 календарних місяців починаючи з 1 січня 2011
року.

Відповідно до Закону та вищезазначеного Порядку розстрочення надавалось
окремо з кожного виду платежу терміном не більш як на 60 календарних місяців,
починаючи з 1 січня 2011 року.

У зв’язку з тим що термін розстрочення платежів закінчився 01 січня 2016
року, пропонується визнати постанову правління
Пенсійного фонду від 27 вересня 2010 року № 21-4, такою що втратила
чинність.

 

 

Основні групи (підгрупи), на які проблема
справляє вплив:

 

 

II. Цілі державного
регулювання

 

Ціллю державного регулювання у проекті постанови
є приведення нормативно-правових актів Пенсійного фонду України у відповідність
до норм чинного законодавства.

 

III. Визначення та
оцінка альтернативних способів досягнення цілей

 

1.   
Визначення
альтернативних способів

 

 

2.   
Оцінка
вибраних альтернативних способів досягнення цілей

 

Оцінка впливу на сферу
інтересів держави

 

 

Оцінка впливу на сферу
інтересів громадян

 

 

Оцінка впливу на сферу
інтересів суб’єктів господарювання.

 

 

 

 

IV. Вибір найбільш
оптимального альтернативного способу досягнення цілей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Механізми та
заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

 

Механізм розв’язання
проблеми полягає у визнанні такими, що втратили чинність постанови правління
Пенсійного фонду України від 19 липня 2013 року № 12-1 “Про затвердження
Порядку списання штрафів та пені платникам, які виконали умови договору про
розстрочення сум заборгованості із сплати страхових внесків, та форми договору
про розстрочення сум заборгованості із сплати страхових внесків”,
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2012 року за                  № 1340/21652 та постанови правління Пенсійного фонду від 27 вересня 2010 року № 21-4 “Про затвердження Порядку взяття на облік
та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, зареєстрована в
Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 948/18243 з метою приведення нормативно–правових актів Пенсійного
фонду у відповідність із чинним законодавством.

 

VI. Оцінка виконання
вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи
виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи,
які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

 

Витрати на виконання вимог
регуляторного акта для органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, фізичних та юридичних осіб відсутні.

 

VII. Обгрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії регуляторного акта пропонується не обмежувати
у часі.

 

VIII. Визначення
показників результативності дії регуляторного акта

 

Для відстеження результативності цього регуляторного акта обрано наступні
показники :

– додаткових надходжень до державного та місцевого бюджетів
запропонованим проектом акта не передбачається;

– розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання,
пов’язаними з виконанням вимог акта – не зміниться;

– рівень поінформованості з основних положень акта – середній, що
забезпечується офіційним оприлюдненням акта на офіційному веб
– сайті Пенсійного фонду України. 

 

IХ.
Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження
результативності дії регуляторного акта

 

Базове відстеження результативності акту буде проведене до набрання
чинності постанови.

Акт не потребує повторного та періодичних відстежень результативності
дії.

Визначення результативності буде здійснюватися шляхом аналізу
статистичних даних щодо заборгованості із відшкодування
фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зі сплати фінансових
санкцій та пені платниками, які мають заборгованість із сплати страхових
внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.