Аналіз регуляторного впливу до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"
I. Визначення проблеми
Проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про збір на обов’язкове державне
пенсійне страхування” (далі
– проект Закону) розроблено на виконання доручення Кабінету Міністрів України
від 10.05.2017 № 973/9/1-17 з метою встановлення
відповідальності платників збору на обов’язкове державне пенсійне страхування
за неповну або несвоєчасну сплату збору при поданні ювелірних та побутових
виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до
казенних підприємств пробірного контролю.
Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне
страхування під час клеймування державним пробірним клеймом ювелірних та
побутових виробів з дорогоцінних металів казенними підприємствами пробірного
контролю є фізичні особи та суб’єкти господарювання, які подають ювелірні та
побутові вироби з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним
клеймом до казенних підприємств пробірного контролю.
Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій сплачується на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до
державного бюджету. Ці
кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного
бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Казенні підприємства пробірного контролю подають до 20
числа місяця, що настає за звітним, до органів Пенсійного фонду України звіт
про нарахування (утримання) та сплату зазначеного збору.
Згідно пункту 8 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських
операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 03.11.98 № 1740 (далі –
Порядок № 1740), суб’єктами господарювання
збір під час клеймування сплачується протягом десяти календарних днів, які настають
за останнім днем місяця, в якому цей збір був нарахований.
Такі суб’єкти протягом п’яти календарних днів після граничного строку сплати збору подають
казенному підприємству пробірного
контролю платіжні документи
про його сплату.
Контроль за сплатою (утриманням) зазначеного збору при здійсненні казенними
підприємствами пробірного контролю клеймування державним пробірним клеймом
ювелірних та побутових виробів здійснює Державна фіскальна служба України.
Чинним законодавством не передбачено відповідальності за несплату (несвоєчасну сплату) зазначеного збору, що негативно впливає на платіжну дисципліну платників збору, та призводить до невчасного/не в
повному обсязі надходження або взагалі до ненадходження коштів до державного бюджету.
Так, за результатами аудиту Рахунковою палатою України ефективності
виконання повноважень державними органами влади в частині повноти та
своєчасності надходження збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з
окремих видів господарських операцій за період січень 2015 – червень 2016 років
можливі недонадходження збору при здійсненні казенними підприємствами
пробірного контролю клеймування державним пробірним клеймом ювелірних та
побутових виробів станом на 01.07.2016 року складають 4,6 млн. грн.
За даними звітів про нарахування (утримання) та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні клеймування виробів державним пробірним клеймом станом на
01.07.2017 року можливі недонадходження становлять 15,1 млн. грн.
Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:
Групи (підгрупи) |
Так |
Ні |
Громадяни |
|
+ |
Держава |
+ |
|
Суб’єкти господарювання, |
+ |
|
у тому числі суб’єкти малого підприємництва |
+ |
|
Проблема не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів, оскільки
питання відповідальності за несплату зазначеного збору та механізму його стягнення може регулюватися виключно
законодавчими актами.
II. Цілі державного регулювання
Проект Закону розроблено
Пенсійним фондом України з метою встановлення відповідальності платників
збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за неповну або несвоєчасну
сплату збору при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів
на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного
контролю шляхом застосування до суб’єктів господарювання штрафів за несплату
або несвоєчасну сплату сум збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Основною ціллю Проекту Закону є підвищення платіжної
дисципліни платників збору, що сприятиме вчасному та повному надходженню коштів
до державного бюджету.
III. Визначення та оцінка
альтернативних способів досягнення цілей
1. Альтернативні способи досягнення цілей державного регулювання:
Вид альтернативи |
Опис альтернативи |
Альтернатива 1 – внести зміни до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, якими встановити відповідальність платників збору на |
Такий спосіб є
|
Альтернатива 2 – залишити без
|
Не дозволить досягти цілей державного регулювання, оскільки положеннями |
2. Оцінка впливу на
сферу інтересів держави:
Вид альтернативи |
Вигоди |
Витрати |
Альтернатива |
Вчасне та повне надходження збору при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на Додаткові надходження до державного бюджету у разі накладання
|
Основні витрати держави пов’язані із: здійсненням контролю працівниками органів ДФС за адміністративні витрати при застосуванні штрафних Водночас додаткових витрат держави не виникає.
|
Альтернатива |
Відсутні
|
Залишення ситуації без змін свідчить, що проблема Кошти недоотримані державним бюджетом. Можливі втрати за даними звітності, що подається до
|
3. Проект Закону не
поширюється на сферу інтересів громадян.
4. Оцінка впливу на сферу інтересів
суб’єктів господарювання
Кількість суб’єктів господарювання на яких поширюватиметься дія акта*
Показник |
Великі (з чисельністю від |
Середні (з чисельністю від |
Малі (з чисельністю від |
Мікро (з чисельністю від 251 |
Разом |
Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під |
2 |
21 |
118 |
774 |
914 |
Питома вага групи у загальній кількості, відсотків |
0,2 |
2,3 |
12,9 |
84,6 |
100 |
*Інформація згідно даних реєстру страхувальників Державного реєстру
загальнообов’язкового державного соціального страхування, отримана Пенсійним
фондом України від Державної фіскальної служби України згідно Порядку обміну
інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом
України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування,
який атверджено наказом Міністерства доходів і зборів
України від 19.09.2013 № 494, постановою правління Пенсійного фонду України від
19.092013 № 16-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.10.2013 за №
1733/24265, щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність відповідно
до КВЕД 32.12 «Виробництво ювелірних і побутових виробів» та у останній поданій
звітності по нарахуванню єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування відобразили відповідну чисельність працівників.
Інформація про здійснення ними господарської діяльності відсутня.
За даними Міністерства фінансів України зареєстровали
відбиток іменника виготовлювача виробів з дорогоцінних металів на 2016 рік:
Кількість суб’єктів господарювання |
|||||
Всього |
Державних підприємств |
Приватних підприємців |
Фізичних осіб – підприємців |
Товариство з обмеженою відповідальністю |
Інші |
927 |
5 |
38 |
713 |
161 |
10 |
Під дію регулювання підпадають всі суб’єкти господарювання, які подають
ювелірні та побутові вироби на клеймування державним пробірним клеймом до казенних
підприємств пробірного контролю, оскільки проблема однаково впливає на всіх
суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та рівня доходу.
Вид альтернативи |
Вигоди |
Витрати |
Альтернатива 1 |
Стимулюватиме чітко |
Відсутні – за умови дотримання норм законодавства
|
Альтернатива 2 |
Відсутні
|
Відсутні Залишення ситуації без змін викликатиме негатив з боку суб’єктів |
IV. Вибір найбільш оптимального
альтернативного способу
досягнення цілей
Рейтинг результативності (досягнення цілей під час |
Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки) |
Коментарі щодо присвоєння відповідного бала |
Альтернатива 1
|
4 |
Альтернатива 1
|
Альтернатива 2 |
1 |
Альтернатива 2 не |
Рейтинг результативності |
Вигоди (підсумок) |
Витрати (підсумок) |
Обґрунтування відповідного місця альтернативи у |
Альтернатива 1 |
Забезпечить виконання своїх законодавчих обов’язків суб’єктами |
Відсутні при дотриманні норм чинного законодавства |
Є найбільш
|
Альтернатива 2 |
Відсутні |
Недоотриані кошти державним бюджетом |
Є неприйнятним, |
Рейтинг |
Аргументи |
Оцінка |
Альтернатива 1 Обраний спосіб |
Обрана альтернатива в першу чергу, спрямована на Також сприятиме наповненню державного бюджету. Додаткові надходження можливі при застосуванні штрафів |
Для проекту |
Альтернатива 2 |
Переваги відсутні. Альтернатива 2 не вирішує поставлені |
х |
V. Механізми та заходи, які забезпечать
розв’язання визначеної проблеми
Зазначеним законопроектом
передбачається встановлення відповідальності платників збору на
обов’язкове державне пенсійне страхування за неповну або несвоєчасну сплату
збору при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на
клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного
контролю.
Застосування штрафів органами державної фіскальної служби
за несплату або несвоєчасну сплату сум збору на обов’язкове державне пенсійне страхування стимулюватиме суб’єктів господарювання чітко дотримуватися
вимог законодавства про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, що дасть можливість
вчасного та повного надходження коштів до державного бюджету.
VI. Оцінка виконання вимог
регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи
виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи,
які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги
Оскільки питома вага суб’єктів малого підприємництва (малих та
мікропідприємств разом) у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких
поширюється регулювання, перевищує 10 відсотків, здійснюється розрахунок витрат
на запровадження державного регулювання для суб’єктів малого підприємництва
згідно з додатком 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта –
Тест малого підприємництва.
VII. Обґрунтування запропонованого
строку дії регуляторного акта
Термін дії регуляторного акта не обмежений у часі.
Зміна терміну дії регуляторного акта можлива у разі прийняття змін до нього
або визнаня його таким, що втратив чинність.
Термін набрання чинності регуляторним актом
– з дня наступного за днем його опублікування.
VIII. Визначення показників
результативності дії регуляторного акта
До показників результативності дії регуляторного акта належать:
1) кількість суб’єктів господарювання, які подають ювелірні та побутові
вироби з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до
казенних підприємств пробірного контролю;
2) розмір надходжень до державного бюджету збору
на обов’язкове державне пенсійне страхування, який сплачується суб’єктами
господарювання при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних
металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств
пробірного контролю;
3) рівень поінформованості суб’єктів
господарювання із основними положеннями регуляторного акта високий, оскільки:
проект Закону та супровідні до нього
документи оприлюднено на офіційному веб-сайті Пенсійного фонду України з метою
обговорення та отримання від суб’єктів
господарювання зауважень та
пропозицій;
після схвалення законопроекту та подання його на розгляд
Верховній Раді України в установленому порядку зі змістом законопроекту можна
буде ознайомитися на Порталі Верховної Ради України у рубриці
«Законотворчість»;
після прийняття законопроекту Верховною Радою України та
його підписання Президентом України цей Закон буде опубліковано в офіційних
друкованих виданняхта на офіційному веб-сайті
Верховної Ради України.
IX. Визначення заходів, за допомогою
яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта
Відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься у строки,
встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері
господарської діяльності», із застосуванням статистичного методу шляхом аналізу
звітності про нарахування (утримання) та сплату збору на обов’язкове державне
пенсійне страхування, яку подають казенні підприємства пробірного контролю.
Результативність дії регуляторного акта здійснюватиметься за допомогою
базового, повторного, періодичного відстежень.
Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено після
набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого
починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.
Повторне відстеження буде проводитися через рік з дня набрання ним
чинності, але не пізніше ніж через два роки після набрання чинності
регуляторним актом з використанням показників результативності.
Періодичне відстеження буде проводитись раз на три роки, починаючи з дня
виконання заходів із повторного відстеження.
У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань під час проведення аналізу
показників дії цього акта, ці питання будуть вирішені шляхом внесення
відповідних змін.
В. о. Голови правління В.
Г. Машкін
«___» ________________ 2017 р.