У
зв’язку з набранням чинності з 1 січня 2011 року Закону України “Про збір та
облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон) Пенсійний фонд України
повідомляє.

Платники
єдиного внеску визначені частиною першою статті 
4 Закону.

Після проведення звірення платників з фондами
загальнообов’язкового державного соціального страхування та Державною
податковою адміністрацією України, передбаченого пунктом третім розділу VІІІ
«Прикінцеві та перехідні положення» Закону, а також отримання від Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України переліку бюджетних установ, яким на сьогодні встановлено
розмір страхових внесків на соціальне страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійного захворювання як бюджетним установам згідно статті 4
Закону України «Про страхові
тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності»  управління Пенсійного
фонду України у районах, містах та районах у містах зобов’язані вручити (направити)
платникам повідомлення про рахунки, відкриті в органах Державного казначейства
України для зарахування єдиного внеску, який сплачується залежно від
визначеного класу професійного ризику виробництва або категорії платника.

При взятті на облік платників єдиного внеску слід
керуватися Порядком взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного
фонду України платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду
України від 27.09.2010 № 21-6 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України
27.10.2010 за № 995/18290.

База нарахування єдиного внеску визначена статтею 7
Закону.

Для платників – роботодавців, визначених пунктом 1 (крім
абзацу сьомого) частини першої статті 4 та платників – найманих працівників,
визначених пунктами 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 Закону єдиний внесок
нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які
включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та
компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються
відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Згідно пункту 4.3.5 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою
правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5  та зареєстрована в Міністерстві юстиції
України 27 жовтня 2010 за № 994/18289 визначення видів виплат, що
відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та
компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією
зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету
статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції
України 27.01.2004 за N 114/8713.

Перелік видів виплат, що
здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний
внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено
постановою Кабінету Міністрів України 22.12.2010 № 1170.

Розмір єдиного внеску встановлюється у відсотках від суми
заробітної плати та залежить від класу професійного ризику виробництва,
установленого для роботодавця за основним видом його діяльності і становить від
36,76% до 49,7 %.

Для бюджетних установ (незалежно від визначеного їм класу
професійного ризику виробництва) розмір для нарахування єдиного внеску
становить 36,3 %.

Для роботодавців, які використовують працю найманих
працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації
(пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі)
і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в
польотах, єдиний внесок встановлюється у розмірі 45,96 % визначеної бази
нарахування для цих осіб.

Підприємства, установи, організації за працюючих
інвалідів сплачуватимуть єдиний внесок у розмірі 8,41 %.

Нарахування єдиного внеску для найманих працівників (крім
платників, зазначених у ч. 9 статті 8 Закону) здійснюється у розмірі 3,6 % сум
нарахованої заробітної плати за видами виплат.

Згідно абзацу другого частини 6 статті 8 Закону для
підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які виплачують допомогу по
тимчасовій непрацездатності особам (у тому числі  і інвалідам), зазначеним у пункті 11 частини
першої статті 4 Закону, єдиний внесок на суми оплати перших п’яти днів
тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та
суми допомоги по тимчасовій непрацездатності нараховується за ставкою 33,2
%.

Для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій
непрацездатності згідно з частиною 12 статті 8 Закону єдиний внесок із сум
такої допомоги утримується за ставкою 2 %.

Базою для нарахування єдиного внеску для платників
роботодавців (крім платників, зазначених у абзаці сьомому частини 1 статті 4
Закону), які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими
договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою –
підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам
діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця) є винагорода,
що виплачується такій фізичній особі за виконання робіт (надання послуг).
Єдиний внесок на суми такої винагороди нараховується роботодавцем у розмірі
34,7 %. Для платників – фізичних осіб єдиний внесок нараховується у розмірі
2,6% винагороди за цивільно-правовими договорами. 

Оскільки, у свідоцтві про державну реєстрацію підприємця
види діяльності не зазначаються, то для підтвердження його виду діяльності
можливо використовувати інформацію, надану державним реєстратором, де
зазначаються види його діяльності відповідно до КВЕД.

Фізичні особи – підприємці (крім тих, які обрали спрощену
систему оподаткування) та особи, які забезпечують себе роботою самостійно та
отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності , за умови, що такі особи не
є найманими працівниками чи підприємцями, сплачують єдиний внесок  у розмірі 34,7 % сум доходу (прибутку),
отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи
фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір
мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід
(прибуток).

 Для фізичних осіб
– підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок
нараховується у розмірі 34,7% на суми, що визначаються такими платниками
самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного
внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою
за розмір мінімального страхового внеску.

Враховуючи положення пункту 4.6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,
затвердженої постановою правлінням Пенсійного фонду України від 27.09.10  № 21-5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції
України 27.10.2010 за № 994/18289, фізичні особи – підприємці, які обрали
спрощену систему оподаткування,  сплачують
єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно
визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується
(наприклад: за січень 2011 року єдиний внесок сплачується до 21.02.2011 року).
Суми, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при
остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що
настає за базовим звітним періодом, який дорівнює календарному року (наприклад
за 2011 рік – не пізніше 20 січня 2012 року).

Зазначені особи сплачуватимуть єдиний внесок на рахунки
органів Пенсійного фонду України, відкриті в органах Держказначейства, у
повному обсязі, починаючи з січня 2011 року.

При цьому слід зазначити, що згідно підрозділу 8 розділу XX «Перехідні
положення» Податкового кодексу України, який набирає чинності з
01.01.2011 року, нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску здійснюються
суб’єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний або фіксований податок,
у порядку, визначеному Законом України “Про збір та
облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування”.

Єдиний податок або фіксований податок сплачується на
рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого
податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727
“Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого
підприємництва” та Закону
України “Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України “Про
прибутковий податок з громадян” (крім єдиного податку, який
сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010
року). При цьому розподіл коштів єдиного податку або фіксованого
податку на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або до
Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється;

Зарахування до бюджетів та фондів загальнообов’язкового
державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування)
єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний
(податковий) період 2010 року, здійснюється у порядку та на умовах, які діяли
до 1 січня 2011 року.

Звертаємо увагу, що сплата внесків на загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування за грудень 2010 року, недоїмка зі сплати
страхових внесків, суми фінансових санкцій та пені за порушення у сфері
загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, відшкодування пенсій,
призначених на пільгових умовах, здійснюються на рахунки органів Пенсійного
фонду України, відкриті в установах ВАТ «Ощадбанк» в порядку, що діяв до 1
січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та
сум штрафних санкцій, нарахованих та/або несплачених у період до 1 січня 2011
року, здійснюється органами Фонду відповідно до законодавства, що діяло на
момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення
заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного
внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості за органами
Фонду зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування,
своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими
вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи зазначене, а також з метою закриття карток
особових рахунків зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування, рекомендуємо платникам здійснити остаточні розрахунки зі сплати
зазначених платежів з Пенсійним фондом України до 20 січня 2011 року у повному
обсязі. З метою недопущення виникнення у платника недоїмки або переплати, у
разі необхідності управління
Пенсійного фонду України у районах, містах та районах у містах здійснює
з платником звірення нарахованих та сплачених сум страхових внесків та інших
платежів.

Зарахування сум переплат зі сплати страхових внесків в
рахунок сплати єдиного внеску не допускається. 

Згідно частини 8 статті 9 Закону платники єдиного внеску
– роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний
базовий звітний період, яким є календарний місяць, не пізніше 20 числа місяця,
що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, під час кожної виплати заробітної
плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої нараховується єдиний
внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований
на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників
(авансові платежі).

Порядок прийняття банками на
виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затверджено
постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.10 № 21-3, яка
зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 953/18248.

Суми єдиного внеску сплачуються платниками на різні
рахунки, відкриті органами Пенсійного фонду для зарахування та розподілу коштів
єдиного внеску та фінансових санкцій, залежно від видів платежів (категорій
платників, класів професійного ризику виробництва) та розмірів єдиного внеску
за якими він нараховується, оскільки по кожному виду платежу (розміру)
здійснюється його розподіл за видами загальнообов’язкового державного соціального
страхування.

У разі помилкового перерахування платником сум єдиного
внеску на неналежний рахунок необхідно згідно п. 9  Порядку зарахування в рахунок майбутніх
платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого постановою правління
Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-1, яка зареєстрована в
Міністерстві юстиції України  20.10.2010
за № 955/18250, своєчасно на підставі заяви платника здійснити його
перерахування на належний рахунок.