Роз’яснення щодо сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та подання звітності фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які є платниками єдиного податку

Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового
державного пенсійного страхування регулюються Законом України “Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон). Виключно цим
Законом визначаються платники страхових внесків, порядок їх нарахування,
обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими
внесками, а також набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних
виплат.

Згідно з пунктом 1 статті
14 Закону фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності (включаючи
тих, які обрали особливий спосіб оподаткування) є страхувальниками для
фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту), або
інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового
характеру, а згідно статті 15 – платниками страхових внесків.

Відповідно до
пункту 6 частини другої статті 17 Закону страхувальник зобов’язаний
нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки і в
повному обсязі.

Для
роботодавців страхові внески до солідарної пенсійної системи, згідно частини
першої статті 19 Закону, нараховуються на суми фактичних витрат на оплату
праці (грошового забезпечення) працівників, що включають
витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших
заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які
визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до
Закону України “Про
оплату праці”,
виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами
цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи
фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів
тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та
допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до
частини четвертої статті 18 Закону страхові внески не включаються до складу
податків, інших обов’язкових
платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється
податкове законодавство.

Указ
Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб’єктів малого підприємництва” прийнятий відповідно до п. 4 Перехідних  положень Конституції України і діє до
набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.

У зв’язку з набранням чинності Закону України “Про загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування” на період дії законодавчих актів з питань
особливого способу оподаткування, з метою уникнення надмірної сплати страхових
внесків платниками єдиного податку за найманих працівників сума коштів, що
спрямовується до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки єдиного податку,
зараховується в рахунок сплати страхових внесків за відповідні періоди.

Суми надміру
сплачених страхових внесків (у т.ч. якщо частина єдиного  податку, що надходить за найманих працівників
суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб
оподаткування, перевищує суму нарахованих страхових внесків) повертаються
страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів
страхових внесків.

Разом з тим, повідомляємо, що відповідно до підпункту 4 пункту 8
Прикінцевих положень Закону фізичні особи – суб’єкти підприємницької
діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок,
фіксований податок) на період дії законодавчих актів з питань особливого
способу оподаткування, повинні сплачувати страхові внески за себе у
фіксованому розмірі. При цьому, законодавчо розміру цього внеску на
сьогодні не встановлено.

Порядок подання звітності до органів Пенсійного фонду визначений
Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими
особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до
Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду
України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України
16.01.2004 за № 64/8663 (із змінами) (далі – Інструкція).

Відповідно до
пункту 11.11 Інструкції передбачено, що платники щомісяця
складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають
самостійно обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23
цієї Інструкції.

Враховуючи, що фіксований розмір страхового внеску на 2006, 2007 та
2008 роки не встановлено, річний звіт про нараховані та сплачені суми
фіксованого розміру страхових внесків за формою згідно з додатком 26 до
Інструкції не подається.

         Крім того зазначаємо, що фізичні особи – підприємці повинні
подавати до системи персоніфікованого обліку індивідуальні відомості за себе
та, у разі використання найманої праці, за своїх працівників.

         Правила формування та подання відомостей про застрахованих
осіб до системи персоніфікованого обліку визначені Порядком формування та
подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що
використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного
страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від
10.06.2004 № 7-6 та  зареєстрованим
в Міністерстві юстиції України від 10.08.2004 № 1000/9599.

Відповідальність
страхувальників за порушення вищезазначених вимог у сфері загальнообов’язкового
державного пенсійного страхування передбачена статтею 106 Закону. Зокрема,
відповідальність за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою
формою звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів
Пенсійного фонду визначена пунктом 5 частини дев’ятої
статті 106 Закону.