ПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

 

П О С Т А Н О В А

 

19.12.2003                     N 21-1

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

16 січня 2004 р.

 N 64/8663

 

 

Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до

 

Пенсійного фонду України

 

 

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами

Пенсійного фонду

N 5-1 від 05.04.2004

N 9-4 від 29.07.2004

N 3-1 від 31.01.2005 )

Щодо зупинення дії розділу 3 Інструкції додатково див.

Постанову Пенсійного фонду

N 10-1 від 21.06.2005 )

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами

Пенсійного фонду

N  6-1 від 15.05.2006

14-5 від 10.10.2006

N  2-2 від 18.01.2007

N  3-3 від 25.01.2008

N 20-1 від 14.11.2008 )

№ 10-3 від 10.03.2009
№ 19-1 від 03.08.2009
№ 26-1 від 05.11.2009
№ 9-4 від 11.05.2010
№ 21-6 від 27.09.2010
№ 25-1 від 22.10.2010
№ 20-1 від 25.07.2011
№ 25-1 від 19.12.2012
№  8-1 від 12.06.2013
№ 11-1 від 17.07.2013
№ 19-1 від 21.10.2013
№ 15-1 від 04.08.2014
№ 26-1 від 10.12.2014
№ 27-1 від 25.12.2015
№ 16-1 від 18.07.2016
№ 29-1 від 13.12.2017}

Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121, правління Пенсійного фонду України ПОСТАНОВЛЯЄ:

 

1. Затвердити Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі – Інструкція), що додається.

 

2. Визнати такою, що втратила чинність, Інструкцію про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затверджену постановою правління Пенсійного фонду України від 19 жовтня 2001 року за N 16-6 і зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2001 року за N 998/6189.

 

3. Управлінню надходження доходів та юридичному управлінню Пенсійного фонду України подати Інструкцію для реєстрації до Міністерства юстиції України.

 

4. Начальнику управління справами Петренку І.Н. після державної реєстрації Інструкції забезпечити її тиражування та надіслати підвідомчим органам Пенсійного фонду.

 

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови правління В.М.Короневського.

 

 

Голова правління

Б.Зайчук

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Постанова правління

 

Пенсійного фонду України

 

19.12.2003  N 21-1

 

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

16 січня 2004 р.

за N 64/8663

 

ІНСТРУКЦІЯ

 

про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України

 

1. Загальні положення

 

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон) та Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”.

 

1.2. Ця Інструкція визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі – страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі – Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі – органи Пенсійного фонду України).

 

1.3. У цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:

 

застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до Закону підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

 

мінімальний страховий внесок – сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, установлених Законом на день отримання заробітної плати (доходу);

 

роботодавець – власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

 

страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону;

 

страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

 

2. Платники страхових внесків

 

Платниками страхових внесків є:

 

2.1. Страхувальники:

 

2.1.1. Роботодавці:

 

підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування – фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;

 

колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок);

 

дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

 

іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України.

 

2.1.2. Підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу.

 

2.1.3. Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

 

2.1.4. Члени сімей осіб, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

 

2.1.5. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно, – займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності.

 

2.1.6. Особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, з моменту укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування відповідно до статті 12 Закону.

 

2.2. Застраховані особи:

 

2.2.1. Громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об’єднаннях громадян, у фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування – фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

 

2.2.2. Члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів та фермерських господарств, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

 

2.2.3. Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

 

2.2.4. Члени сімей фізичних осіб, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

 

2.2.5. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно, – займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності.

 

2.2.6. Громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах, консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України).

 

2.2.7. Громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України).

 

2.2.8. Особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді.

 

2.2.9. Працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства на постійній основі.

 

( Підпункт 2.2.9 пункту 2.2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 6-1 від 15.05.2006 )

 

 

 

2.2.10. Особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу.

 

2.2.11. Особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за направленням підприємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії відповідно до законодавства).

 

2.2.12. Особи, які отримують допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

 

2.2.13. Особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, з моменту укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування відповідно до статті 12 Закону.

 

2.2.14. Особи, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

 

( Пункт 2.2 доповнено підпунктом 2.2.14 згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005 )

 

 

 

2.2.15. Один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

 

( Пункт 2.2 доповнено підпунктом 2.2.15 згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005 )

 

 

 

2.2.16. Особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України.

 

( Пункт 2.2 доповнено підпунктом 2.2.15 згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005 )

 

 

 

2.2.17. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.

 

( Пункт 2.2 доповнено підпунктом 2.2.17 згідно з Постановою Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007, в редакції Постанови Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

2.2.18. Батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

 

( Пункт 2.2 доповнено підпунктом 2.2.18 згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

3. Узяття на облік страхувальників і застрахованих осіб, як платників страхових внесків, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (755-15 )

 

3.1. Узяття на облік страхувальників та застрахованих осіб.

 

3.1.1. Страхувальники, зазначені у підпунктах 2.1.1 (крім фізичних осіб) та 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, беруться на облік в органах Пенсійного фонду України за своїм місцезнаходженням не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них заяви за формою згідно з додатком 1.

 

Заява зазначеними страхувальниками подається в 10-денний термін із дня:

 

прийняття рішення про створення установи, організації, філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу;

 

реєстрації представництва нерезидента центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики;

 

реєстрації структурного осередку громадської (неурядової) організації зарубіжної держави в Україні Міністерством юстиції України;

 

державної реєстрації представництва іноземного банку Національним банком України;

 

реєстрації, акредитації, створення, отримання згоди, дозволу тощо на функціонування підрозділу нерезидента на території України уповноваженим органом державної влади України;

 

реєстрації військової частини.

 

3.1.2. Страхувальники, зазначені у підпунктах 2.1.1 (фізичні особи), на яких не поширюється дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, 2.1.4 та 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, беруться на облік в органах Пенсійного фонду України за місцем проживання не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них заяви за формою згідно з додатком 1 або додатком 1а.

 

Заява зазначеними страхувальниками подається в 10-денний термін із дня:

 

отримання дозволу на провадження нотаріальної та іншої діяльності;

 

отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури;

 

укладення трудового договору з найманим працівником;

 

укладення договору цивільно-правового характеру з фізичною особою;

 

( Підпункт 3.1.2 пункту 3.1 доповнено абзацом згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

зміни прізвища, імені, по батькові.

 

3.1.3. Для узяття на облік в органах Пенсійного фонду України страхувальники, зазначені у підпунктах 2.1.1 (крім фізичних осіб) та 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, разом із заявою подають завірені копії таких документів:

 

рішення про створення установи, організації, філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу;

 

свідоцтва про реєстрацію представництва нерезидента, виданого центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, – для представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні, на які поширюється дія Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”;

 

свідоцтва про реєстрацію структурного осередку громадської (неурядової) організації зарубіжної держави в Україні, – для філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні;

 

свідоцтва про державну реєстрацію представництва іноземного банку, виданого Національним банком України, – для представництв іноземних банків;

 

документа, виданого уповноваженим органом державної влади України, що засвідчує реєстрацію, акредитацію, створення, отримання згоди, дозволу тощо на функціонування підрозділу нерезидента на території України, – для інших відокремлених підрозділів нерезидентів;

 

свідоцтва про реєстрацію військової частини;

 

довідки про внесення до Державного реєстру підприємств та організацій України (далі – ЄДРПОУ), присвоєння ідентифікаційного коду органом статистики для юридичних осіб;

 

установчих документів.

 

3.1.4. Для узяття на облік в органах Пенсійного фонду України страхувальники, зазначені у підпунктах 2.1.1 (фізичні особи), на яких не поширюється дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, 2.1.4 та 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, разом із заявою подають завірені копії таких документів:

 

довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів;

 

трудового договору з найманим працівником;

 

цивільно-правового договору з особою, за яку сплачуються внески;

 

реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, виданого відповідним органом юстиції;

 

свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури;

 

документа, що посвідчує особу (паспорт).

 

3.1.5. Страхувальники з дня узяття їх на облік органами Пенсійного фонду України набувають статусу платників страхових внесків.

 

3.1.6. Особи, зазначені в підпункті 2.1.6 пункту 2.1 цієї Інструкції, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання:

 

заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за формою згідно з додатком 2;

 

завірені копії таких документів:

 

довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;

 

трудової книжки;

 

документа, що посвідчує особу.

 

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, після перевірки викладених у заяві відомостей та відсутності умов, за яких неможлива добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування органом Пенсійного фонду України в термін не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, наведеного у додатку 3 цієї Інструкції.

 

Зазначені особи набувають статусу платників страхових внесків з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

 

3.2. На основі документів, визначених у підпунктах 3.1.3, 3.1.4, 3.1.6 пункту 3.1 цієї Інструкції, проводяться відповідні записи в журналах обліку платників страхових внесків, а одержані документи підшиваються до справи, на якій проставляється реєстраційний номер платника страхових внесків.

 

3.2.1. Журнал обліку ведеться окремо щодо юридичних, фізичних осіб та тих, хто бере добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Обов’язковими реквізитами журналів обліку є:

 

реєстраційний номер платника;

 

назва платника;

 

код за ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер);

 

дата прийняття рішення про реєстрацію (створення) платника;

 

дата отримання дозволу на провадження нотаріальної та іншої діяльності;

 

дата отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

 

дата укладення трудового договору з найманим працівником;

 

дата подання заяви про взяття на облік до органу Пенсійного фонду України;

 

дата взяття на облік в органах Пенсійного фонду України, як страхувальника;

 

дата зняття з обліку;

 

підстава зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України.

 

3.2.2. Наступного робочого дня з дня взяття на облік страхувальнику надсилається повідомлення про взяття його на облік за формою згідно з додатком 4.

 

3.3. Порядок внесення змін до облікових даних страхувальників.

 

3.3.1. У разі зміни назви страхувальника, організаційно-правової форми, форми власності, зміни місцезнаходження страхувальник зобов’язаний у 10-денний термін з дня виникнення відповідних змін подати до органу Пенсійного фонду України документи в порядку, визначеному пунктом 3.1 цієї Інструкції. Заява подається з приміткою “Зміни”. До заяви додаються завірені копії документів, що зазнали змін. Орган Пенсійного фонду України здійснює відповідні зміни в облікових справах страхувальників та надсилає (видає) нове повідомлення за формою згідно з додатком 4 не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.

 

У разі зміни прізвища, імені чи по батькові або місця проживання громадяни (особи, які забезпечують себе роботою самостійно, – займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності) зобов’язані у 10-денний термін з дня виникнення відповідних змін подати до органу Пенсійного фонду України документи в тому самому порядку, як і при взятті на облік. Заява подається з приміткою “Зміни”. Орган Пенсійного фонду України здійснює відповідні зміни в облікових справах страхувальників та видає нове повідомлення за формою згідно з додатком 4 не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.

 

3.3.2. Якщо відповідні зміни відбулися у межах територіального обслуговування органу Пенсійного фонду України, то вони вносяться до справи страхувальника без зміни його реєстраційного номера.

 

3.3.3. Якщо страхувальник за новим місцезнаходженням (місцем проживання) розташований за межами території обслуговування органу Пенсійного фонду України, то він зобов’язаний у 15-денний термін провести розрахунки з органом Пенсійного фонду України за попереднім місцем взяття на облік і знятися з обліку. За новим місцезнаходженням (місцем проживання) страхувальник зобов’язаний стати на облік в порядку і терміни, визначені цією Інструкцією.

 

3.3.4. У разі недодержання страхувальником, що знімається з обліку, порядку обчислення та сплати внесків, інших платежів до Пенсійного фонду України, подання недостовірної звітності, порушення строків її подання проводиться документальна перевірка правильності розрахунків страхувальника і складається акт у трьох примірниках, у якому зазначається нове місцезнаходження (місце проживання). У 10-денний термін проводяться остаточні розрахунки на підставі акта перевірки.

 

У разі неплатоспроможності страхувальника борг на підставі акта перевірки враховується за новим місцем взяття його на облік.

 

Після проведення остаточних розрахунків на підставі заяви страхувальник знімається з обліку, його справа закривається і за новим місцем узяття на облік не передається, його реєстраційний номер надалі не використовується. Платежі страхувальника, що знявся з обліку, ураховуються в базі даних до кінця поточного року.

 

3.4. Зняття з обліку платника страхових внесків.

 

3.4.1. У разі прийняття рішення відповідними органами про скасування реєстрації страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, страхувальник зобов’язаний у 10- денний термін з дня прийняття відповідного рішення подати до органу Пенсійного фонду України заяву про зняття його з обліку, дата якої фіксується у журналі обліку “підстава зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України”, та копії таких документів:

 

розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії – для військових частин;

 

розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію;

 

розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії.

 

Фізична особа знімається з обліку також за наявності довідки про смерть фізичної особи – страхувальника або про визнання її померлою, безвісно відсутньою чи недієздатною згідно із законодавством за умови відсутності в такої особи боргу.

 

3.4.2. Отримавши зазначені документи, орган Пенсійного фонду України у 10-денний термін проводить документальну перевірку правильності обчислення та сплати страхових внесків або звірення розрахунків з фізичними особами, які забезпечують себе роботою самостійно. На основі акта перевірки або акта звірки страхувальник розраховується з органом Пенсійного фонду України.

 

3.4.3. У разі встановлення заборгованості страхувальника, який знімається з обліку, орган Пенсійного фонду України складає у трьох примірниках довідку про борг за платежами до Пенсійного фонду України, один з яких надсилає ліквідаційній комісії, другий – правонаступнику, якщо він є.

 

3.4.4. Якщо страхувальник, який ліквідовується, має заборгованість з виплати заробітної плати, нарахованої за період до 1 січня 2004 року, відповідно до чого строк унесення нарахованого збору ще не настав, то ліквідаційна комісія включає належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу страхувальника і оформляє це актом. В акті зазначаються правонаступник страхувальника (якщо він визначений), сума належних платежів і дата їх унесення, яка не може бути пізнішою від дати, установленої страхувальнику для її виплати до ліквідації.

 

Копії актів, підписаних ліквідаційною комісією і правонаступником (якщо він визначений), подаються до відповідного органу Пенсійного фонду України за місцем взяття на облік страхувальника, що підлягає ліквідації, і правонаступника.

 

Якщо належна сума платежів, що мають уноситися страхувальником, який ліквідується, перевищує суму, зазначену в акті, то правонаступник зобов’язаний внести повністю всю належну суму і одночасно внести відповідні зміни до балансу, одержаного від ліквідаційної комісії.

 

3.4.5. Після проведення остаточного розрахунку страхувальником орган Пенсійного фонду України знімає його з обліку, справу страхувальника закриває. Реєстраційний номер ліквідованого страхувальника надалі не використовується, його платежі враховуються в базі даних до кінця поточного року.

 

3.4.6. Зняття з обліку страхувальника фіксується у журналі обліку страхувальників. Справа такого платника здається до архіву органу Пенсійного фонду України після закінчення звітного року.

 

( Розділ 3 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 14-5 від 10.10.2006 )

 

4. Розміри страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

 

Розміри страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” за ставками:

 

4.1. Для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1 (крім платників фіксованого сільськогосподарського податку) та 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, – 33,2 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

 

( Абзац перший пункту 4.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, які використовують працю найманих працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, – 42 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, для осіб льотних екіпажів (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, та за ставкою 33,2 відсотки для інших працівників;

 

( Абзац другий пункту 4.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

для платників, зазначених у підпункті 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, – 33,2 відсотка суми фактичних витрат на грошове забезпечення за осіб, зазначених у підпункті 2.2.17 пункту 2.2 цієї Інструкції;

 

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, у таких розмірах:

 

у 2005 році: за період з 01.01.2005 до 30.03.2005 – 6,4 відсотка, за період з 31.03.2005 до 31.12.2005 (включно) – 6,46 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

 

у 2006 році – 6,46 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

 

у 2007 році – 13,28 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, та 33,2 відсотка суми виплат винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб;

 

у 2008 році – 19,92 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, та 33,2 відсотка суми виплат винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб;

 

( Пункт 4.1 доповнено абзацом восьмим згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

для платників, зазначених у підпункті 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, які виплачують грошове забезпечення відповідно до законодавства застрахованим особам, зазначеним у підпункті 2.2.18 пункту 2.1 цієї Інструкції, – 33,2 відсотка від сум грошового забезпечення батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам, якщо вони не працюють;

 

( Пункт 4.1 доповнено абзацом дев’ятим згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1, 2.1.3 та 2.1.5 пункту 2.1 Інструкції, – 33,2 відсотка від сум виплат винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб;

 

( Пункт 4.1 доповнено абзацом десятим згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

для платників, зазначених у підпункті 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсації відповідно до законодавства застрахованим особам, зазначеним у підпунктах 2.2.14-2.2.16 пункту 2.1 цієї Інструкції, у таких розмірах:

 

10 відсотків мінімального страхового внеску в 2005 році;

 

20 відсотків мінімального страхового внеску в 2006 році;

 

30 відсотків мінімального страхового внеску в 2007 році;

 

40 відсотків мінімального страхового внеску в 2008 році;

 

50 відсотків мінімального страхового внеску в 2009 році;

 

60 відсотків мінімального страхового внеску в 2010 році;

 

70 відсотків мінімального страхового внеску в 2011 році;

 

80 відсотків мінімального страхового внеску в 2012 році;

 

90 відсотків мінімального страхового внеску в 2013 році;

 

100 відсотків мінімального страхового внеску з 2014 року

 

( Пункт 4.1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пенсійного фонду N 9-4 від 29.07.2004, N 3-1 від 31.01.2005, N 6-1 від 15.05.2006, в редакції Постанови Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007 )

 

4.2. Для підприємств, установ, організацій (крім платників фіксованого сільськогосподарського податку), де працюють інваліди, внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визначаються окремо за ставкою 4 відсотки сум фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю для працюючих інвалідів та за ставкою 33,2 відсотка від сум фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю для інших працівників такого підприємства.

 

( Абзац перший пункту 4.2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005, N 6-1 від 15.05.2006, N 2-2 від 18.01.2007, N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

Документом, що дає право на застосування ставки в розмірі 4%, є завірена копія виписки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

 

Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визначаються за ставкою 4 відсотки від суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю для всіх працівників цих підприємств.

 

( Абзац третій пункту 4.2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

4.3. Для платників, зазначених у підпунктах 2.1.3 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), 2.1.4 та 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, – 33,2 відсотка від суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

 

( Абзац перший пункту 4.3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007 )

 

 

 

Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески у фіксованому розмірі, установленому відповідно до законодавства України.

 

( Пункт 4.3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 6-1 від 15.05.2006 )

 

4.4. Для платників, зазначених у підпунктах 2.2.1, 2.2.2, 2.2.6-2.2.12, 2.2.17 пункту 2.2 цієї Інструкції, – 2 відсотка із сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, сум грошового забезпечення, що включається до складу загального оподатковуваного доходу

 

( Абзац пункту 4.4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007, в редакції Постанови Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

Для платників, визначених у підпункті 2.2.1 пункту 2.2 цієї Інструкції, з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах:

 

1 відсоток сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу, якщо він становить менше 150 гривень;

 

2 відсотки сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу, якщо він становить від 150 до 250 гривень;

 

3 відсотки сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу, якщо він становить від 250 до 350 гривень;

 

4 відсотки сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу, якщо він становить від 350 до 500 гривень;

 

5 відсотків сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу, якщо він перевищує 500 гривень.

 

Для платників, визначених у підпунктах 2.2.1, 2.2.6 та 2.2.8 пункту 2.2 цієї Інструкції, які мають статус державного службовця або працюють на посадах, робота на яких зараховується до трудового стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до Законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року N 379 (із змінами):

 

1 відсоток з частини сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу, що не перевищує 150 гривень;

 

2 відсотки з частини сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу в розмірі від 151 до 250 гривень;

 

3 відсотки з частини сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу в розмірі від 251 до 350 гривень;

 

4 відсотки з частини сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу в розмірі від 351 до 500 гривень;

 

5 відсотків з частини сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу в розмірі понад 501 гривню.

 

( Пункт 4.5 вилучено на підставі Постанови Пенсійного фонду N 6-1 від 15.05.2006 )

 

 

 

4.5. Для платників, зазначених в абзаці третьому підпункту 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, – з сум доходу, що розподіляється між членами колективних, орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств і підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

 

4.6. Для платників, зазначених у підпункті 2.1.6 пункту 2.1 цієї Інструкції, – сума, визначена договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

 

4.7. Розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків:

 

для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.1 (крім осіб, які працюють у платників фіксованого сільськогосподарського податку, осіб, які мали та/або мають статус інвалідів, застрахованих осіб з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах), 2.2.2, 2.2.6-2.2.12 пункту 2.2 цієї Інструкції, – на 34 відсотки за період з 01.01.2004 до 30.03.2005, 34,3 відсотка за період з 31.03.2005 до 31.12.2005 (включно), 33,8 відсотка за 2006 рік, 33,7 відсотка за 2007 рік, 35,2 відсотка за 2008 рік;

 

( Абзац другий пункту 4.7 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007, N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

для застрахованих осіб, визначених підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 цієї Інструкції, з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, – на 44 відсотки за 2004-2005 роки, 33,8 відсотка за 2006 рік, 42,5 відсотка за 2007 рік, 44 відсотка за 2008 рік;

 

( Абзац третій пункту 4.7 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007, N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

для застрахованих осіб, визначених підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 цієї Інструкції, які працюють на підприємствах всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, – на 6 відсотків за 2004-2006 роки, 4,5 відсотка за 2007 рік, 6 відсотків за 2008 рік;

 

( Абзац четвертий пункту 4.7 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007, N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.1, 2.2.2, 2.2.6-2.2.12 пункту 2.2 цієї Інструкції, які працюють на підприємствах, установах, організаціях (крім осіб, які працюють у платників фіксованого сільськогосподарського податку) та мали та/або мають статус інвалідів, – на 6 відсотків за 2004-2006 роки, 4,5 відсотка за 2007 рік, 6 відсотків за 2008 рік;

 

( Абзац п’ятий пункту 4.7 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007, N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3-2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, – на 32 відсотки за 2004-2005 роки; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка за 2007 рік, 33,2 відсотка за 2008 рік;

 

( Абзац шостий пункту 4.7 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007, N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.13-2.2.16 пункту 2.2 цієї Інструкції, – на 32 відсотки за період з 01.01.2004 до 30.03.2005, 32,3 відсотка за період з 31.03.2005 до 31.12.2005; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка за 2007 рік, 33,2 відсотка за 2008 рік;

 

( Абзац сьомий пункту 4.7 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007, N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

для застрахованих осіб, визначених підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 цієї Інструкції, які працюють у платників фіксованого сільськогосподарського податку (крім осіб, які мали та/або мають статус інвалідів), – на 34 відсотки за 2004 рік; 8,4 відсотка за період з 01.01.2005 до 30.03.2005; 8,46 відсотка за період з 31.03.2005 до 31.12.2006, 13,78 відсотка за 2007 рік, 21,92 відсотка за 2008 рік;

 

( Абзац восьмий пункту 4.7 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007, N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

для застрахованих осіб, визначених підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 цієї Інструкції, які працюють у платників фіксованого сільськогосподарського податку та мали та/або мають статус інвалідів, – на 6 відсотків за 2004 рік; 8,4 відсотка за період з 01.01.2005 до 30.03.2005; 8,46 відсотка за період з 31.03.2005 до 31.12.2006, 13,78 відсотка за 2007 рік, 21,92 відсотка за 2008 рік;

 

( Абзац дев’ятий пункту 4.7 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007, N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

для застрахованих осіб, визначених підпунктом 2.2.18 пункту 2.2 цієї Інструкції, – на 33,2 відсотка за 2008 рік.

 

( Пункт 4.7 доповнено абзацом згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

( Пункт в редакції Постанови Пенсійного фонду N 6-1 від 15.05.2006 )

 

5. Порядок нарахування (обчислення) та строки сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

 

5.1. Порядок обчислення і строки сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування платниками, визначеними підпунктами 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції

 

5.1.1. Обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу) виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу).

 

( Підпункт 5.1.1 пункту 5.1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пенсійного фонду N 6-1 від 15.05.2006, N 2-2 від 18.01.2007 )

 

 

 

5.1.2. Нарахування страхових внесків здійснюється на суми, які не зменшені відповідно до законодавства про податок на доходи фізичних осіб, та на суми податків, інших обов’язкових платежів і внесків, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, та суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства або за договорами позики, придбання товарів та виплат тощо, або на інші цілі за дорученням отримувача.

 

5.1.3. Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

 

5.1.4. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

 

( Абзац перший підпункту 5.1.4 пункту 5.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 20-1 від 14.11.2008 )

 

 

 

Гірничі підприємства зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

 

( Підпункт 5.1.4 пункту 5.1 доповнено абзацом другим згідно з Постановою Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007; в редакції Постанови Пенсійного фонду N 20-1 від 14.11.2008 )

 

Базовим звітним періодом є календарний місяць.

 

5.1.5. У разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників (33,2 відсотка, 4 відсотки, 42 відсотки, 19,92 відсотка цих сум).

 

( Абзац перший підпункту 5.1.5 пункту 5.1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пенсійного фонду N 6-1 від 15.05.2006, N 2-2 від 18.01.2007, N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.

 

( Підпункт 5.1.5 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 9-4 від 29.07.2004 )

 

5.1.6. Перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

 

Фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

 

Сплата страхових внесків у разі одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу) здійснюється в останній робочий день базового звітного періоду.

 

Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

 

( Абзац п’ятий підпункту 5.1.6 виключено на підставі Постанови Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

Остаточний розрахунок зі сплати страхових внесків за базовий звітний період здійснюється гірничими підприємствами не пізніше ніж через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

 

( Підпункт 5.1.6 пункту 5.1 доповнено абзацом п’ятим згідно з Постановою Пенсійного фонду N 20-1 від 14.11.2008 )

 

 

 

5.1.7. Застосування максимальної величини, установленої законодавством, при нарахуванні страхових внесків на суми виплат, зазначених у пунктах 4.1 та 4.2 цієї Інструкції (залежно від умов договору), період яких більше одного місяця (допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, оплата щорічної відпустки), здійснюється окремо за кожний місяць.

 

( Підпункт 5.1.7 пункту 5.1 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 6-1 від 15.05.2006, із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007 )

 

 

 

5.2. Порядок нарахування (обчислення) і строки сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування платниками, визначеними підпунктами 2.2.1, 2.2.2, 2.2.6 – 2.2.12 та 2.2.17 пункту 2.2 цієї Інструкції.

 

( Пункт 5.2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007 )

 

 

 

5.2.1. Нарахування страхових внесків із зазначеної категорії платників здійснюється страхувальниками, зазначеними в підпунктах 2.1.1, 2.1.2, 2.1.5, щомісяця за ставками, визначеними пунктом 4.4 цієї Інструкції.

 

Обчислення страхових внесків здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення.

 

( Абзац другий підпункту 5.2.1 пункту 5.2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

Заяву про сплату страхових внесків зазначені платники не подають.

 

5.2.2. Нарахування та сплата страхових внесків здійснюється відповідно до вимог підпунктів 5.1.2, 5.1.3 та в строки, визначені підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 цієї Інструкції.

 

5.2.3. Нарахування страхових внесків на суми доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу, період яких більше одного місяця (допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, оплата щорічної відпустки), здійснюється за ставкою, що діє на момент їх нарахування. При цьому, застосування максимальної величини здійснюється окремо за кожний місяць.

 

( Підпункт 5.2.3 пункту 5.2 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

5.3. Порядок нарахування (обчислення) і строки сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування платниками, визначеними підпунктами 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції

 

5.3.1. Визначення сум страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється на підставі:

 

даних у річних розрахунках;

 

даних у розрахунку авансових сум страхових внесків;

 

даних річних розрахунків про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків, отриманих від фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів;

 

отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розмірів страхових внесків.

 

5.3.2. Страхові внески платники, визначені підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності.

 

( Абзац перший підпункту 5.3.2 пункту 5.3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005 )

 

 

 

Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску, зазначеного в абзаці шостому пункту 4.7 цієї Інструкції.

 

( Абзац другий підпункту 5.3.2 пункту 5.3 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005, із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 6-1 від 15.05.2006, в редакції Постанови Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007 )

 

 

 

5.3.3. Страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, сплачуються до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав загальний місячний оподатковуваний дохід, на розмір страхового внеску, зазначений в абзаці шостому пункту 4.7 цієї Інструкції.

 

( Підпункт 5.3.3 пункту 5.3 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005, із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 6-1 від 15.05.2006, в редакції Постанови Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007 )

 

 

 

5.3.4. Страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачуються ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі.

 

( Підпункт 5.3.5 пункту 5.3 виключено на підставі Постанови Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

5.4. Страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), нарахування яких здійснюється у натуральній формі.

 

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

 

5.5. Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в розділі 4 цієї Інструкції, у межах максимальної величини, що встановлюється законом про розмір страхових внесків.

 

( Пункт 5.5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007 )

 

 

 

5.6. Для зарахування коштів платників Пенсійного фонду в установах банку відкриваються органами Пенсійного фонду поточні рахунки на рахунку 2560 “Державні позабюджетні фонди”, де відображаються їх надходження та використання. Рахунок відкривається у порядку, установленому постановою Національного банку України від 12.11.2003 N 492 “Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за N 1172/8493.

 

5.7. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

 

Страхувальники – фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.

 

5.8. Страхові внески, які підлягають сплаті із сум виплат (доходу) за період з дня виникнення у страхувальника зобов’язання щодо взяття на облік як платника страхових внесків до дня його реєстрації в органах Пенсійного фонду, сплачуються (стягуються) на загальних підставах відповідно до вимог цієї Інструкції за весь зазначений період.

 

( Пункт 5.8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

5.9. Обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

 

Обчислення органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу).

 

5.10. Сплата страхових внесків платниками, зазначеними у підпункті 2.1.6 пункту 2.1 цієї Інструкції

 

5.10.1. Особи, зазначені в підпункті 2.1.6 пункту 2.1 цієї Інструкції, сплачують страхові внески в розмірі, установленому в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, але не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць до 20-го числа місяця, наступного за останнім календарним днем попереднього кварталу.

 

5.10.2. Сплата страхових внесків за попередні періоди здійснюється однією сумою протягом 10 днів з моменту підписання договору про добровільну участь. При цьому сума сплачених страхових внесків за кожний місяць не може бути меншою за мінімальний страховий внесок.

 

5.11. У разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків, неведення страхувальником бухгалтерського обліку чи відсутності в нього відповідних первинних документів або якщо сума страхових внесків, нарахована страхувальником, не підтверджується документами, визначення страхових внесків здійснюється органами Пенсійного фонду за непрямими методами в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

6. Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах

 

6.1. Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах:

 

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), – також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

 

( Абзац другий пункту 6.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 6-1 від 15.05.2006 )

 

 

 

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, – фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

 

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

 

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

 

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

 

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

 

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

 

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

 

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

 

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

 

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

 

( Пункт 6.1 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 9-4 від 29.07.2004 )

 

6.2. Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

 

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

 

Наприклад, громадянину для призначення пенсії на пільгових умовах за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць необхідно мати стаж роботи 12,5 роки при загальному стажі 25 років. Фактично він має стаж роботи, що дає йому право на пільгову пенсію, 22 роки, з них на підприємствах:

 

N 1 – 8 років (останнє місце роботи);

 

N 2 – 2 роки (попереднє місце роботи);

 

N 3 – 12 років.

 

Для визначення частки плати враховується стаж на підприємствах:

 

N 1 – 8 років;

 

N 2 – 2 роки;

 

N 3 – 2,5 року.

 

При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці).

 

Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” , які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

 

6.3. У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

 

6.4. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

 

( Пункт 6.4 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 14-5 від 10.10.2006 )

 

6.5. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

 

( Пункт 6.5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 6-1 від 15.05.2006 )

 

 

 

6.6. Додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

 

( Пункт 6.6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 20-1 від 14.11.2008 )

 

6.7. Фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені з додатковим зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відшкодовуються протягом періоду цього додаткового зниження.

 

6.8. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

 

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

 

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

 

( Пункт 6.8 доповнено абзацом третім згідно з Постановою Пенсійного фонду N 14-5 від 10.10.2006 )

 

 

 

6.9. Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

 

( Пункт 6.9 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 9-4 від 29.07.2004 )

 

6.10. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

 

7. Сплата збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій

 

7.1. Порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а саме операцій з купівлі-продажу валют, продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, відчуження легкових автомобілів, купівлі-продажу нерухомого майна, послуг стільникового рухомого зв’язку, здійснюється відповідно до Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740 (із змінами).

 

( Розділ 7 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005 )

 

8. Порядок стягнення заборгованості зі страхувальників

 

8.1. Суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі – недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

 

8.2. Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

 

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

 

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

 

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

 

У випадку “а” вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.

 

У випадку “б” вимога надсилається щомісяця протягом п’яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

 

( Абзац шостий пункту 8.2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005, N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

 

Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками. Вимога формується на суму боргу, який не менше 10 грн.

 

8.3. Вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника – юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника – фізичної особи).

 

Відділ надходження доходів органу Пенсійного фонду України веде реєстр виданих вимог за формою згідно з додатком 11.

 

Відповідальними за збереження інформації у реєстрах вимог є спеціалісти відділу надходження доходів.

 

При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-а частина – літери “Ю” (вимога до юридичної особи) або “Ф” (вимога до фізичної особи), 2-а частина – порядковий номер, 3-я частина – літера “У” (узгоджена вимога).

 

Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

 

Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру в той самий день вимога передається працівникам, на яких покладено обов’язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів для вручення страхувальнику. Працівник зазначеного підрозділу в день отримання вимоги надсилає (вручає) її страхувальнику, при цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді.

 

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

 

Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

 

Після вручення (отримання інформації про вручення) вимоги страхувальнику працівники, на яких покладено обов’язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, передають корінець такої вимоги з відміткою про вручення відділу надходження доходів.

 

Цей відділ уносить відповідні дані до реєстру вимог, підшиває корінець вимоги до справи страхувальника та:

 

а) якщо вимога органу Пенсійного фонду скасовується чи змінюється судом (господарським судом), то підшиває примірник (копію) рішення суду (господарського суду) до справи страхувальника поряд з корінцем від вимоги, щодо якого відбувся судовий розгляд;

 

б) у разі списання недоїмки у випадках, визначених статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, – копію рішення про списання.

 

8.4. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити зазначені у вимозі суми.

 

8.5. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

 

Про оскарження вимоги до суду страхувальник зобов’язаний письмово повідомити протягом трьох робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.

 

Узгодження вимоги органу Пенсійного фонду здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

 

8.6. Відкликання вимог

 

Вимога вважається відкликаною, якщо:

 

а) сума боргу самостійно погашається страхувальником;

 

б) орган Пенсійного фонду скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу внаслідок її узгодження або оскарження;

 

в) вимога органу Пенсійного фонду про сплату боргу скасовується чи змінюється судом (господарським судом);

 

г) борг списується у випадках, передбачених статтею 106 Закону;

 

ґ) є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі.

 

( Пункт 8.6 доповнено підпунктом “ґ” згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

У випадку, зазначеному підпунктом “а”, вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми недоїмки.

 

У випадку, зазначеному підпунктом “б”, вимога вважається відкликаною з дня прийняття органом Пенсійного фонду рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми недоїмки.

 

У випадку, зазначеному підпунктом “в”, вимога вважається відкликаною у день отримання страхувальником відповідного рішення суду (господарського суду).

 

У випадку, зазначеному підпунктом “г”, вимога вважається відкликаною у день прийняття органом Пенсійного фонду рішення про списання боргу відповідно до частини 6 статті 106 Закону.

 

У випадку, зазначеному в підпункті “ґ”, вимога вважається відкликаною у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби.

 

( Пункт 8.6 доповнено абзацом згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-3 від 25.01.2008 )

 

 

 

8.7. Узгоджена вимога надсилається страхувальнику органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів. Страхувальник зобов’язаний сплатити узгоджену суму боргу протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

 

8.8. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання. До сум боргу, що подаються до органів державної виконавчої служби за даними карток особових рахунків платників, включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін фінансових санкцій (штрафів) та пені.

 

8.9. Якщо протягом наступного базового звітного періоду страхувальник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження до органу державної виконавчої служби подається вимога тільки на суму зростання боргу.

 

Якщо протягом наступних базових звітних періодів страхувальник повністю погасив суми боргу, зазначені у вимозі, що подана до органу державної виконавчої служби, то орган Пенсійного фонду подає до відповідного підрозділу повідомлення за формою згідно з додатком 12 цієї Інструкції.

 

9. Фінансові санкції

 

9.1. До страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, яке контролюється органами Пенсійного фонду, застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону.

 

9.2. Фінансові санкції, зазначені у підпунктах 9.3.2 – 9.3.7 пункту 9.3 Інструкції, застосовуються органами Пенсійного фонду України до страхувальників, визначених підпунктами 2.1.1- 2.1.3 та 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції.

 

Фінансові санкції, зазначені у підпункті 9.3.1 пункту 9.3 Інструкції, застосовуються органами Пенсійного фонду України до страхувальників, визначених підпунктами 2.1.1- 2.1.3 та 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

 

( Пункт 9.2 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 14-5 від 10.10.2006 )

 

9.3. Відповідно до частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” фінансові санкції за порушення чинного законодавства накладаються на страхувальника у таких розмірах:

 

9.3.1. У разі ухилення страхувальників від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік в органах Пенсійного фонду України накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які підлягають сплаті за період ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 13 цієї Інструкції.

 

Підставою для прийняття цього рішення є акт про зазначене порушення, що складається в довільній формі.

 

( Підпункт 9.3.1 пункту 9.3 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 14-5 від 10.10.2006 )

 

9.3.2. У разі коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

 

при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно – 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум;

 

при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно – 20 відсотків зазначених сум;

 

при затримці їх сплати понад 90 календарних днів – 50 відсотків зазначених сум.

 

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.

 

Рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:

 

1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

 

Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

 

2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

 

Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

 

3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п’ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.

 

Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

 

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

 

9.3.3. За приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення – штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу). При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 15 цієї Інструкції.

 

Підставою для прийняття такого рішення є акт документальної перевірки або акт звірки з органами податкової служби.

 

( Абзац другий підпункту 9.3.3 пункту 9.3 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 14-5 від 10.10.2006 )

 

 

 

9.3.4. За донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

 

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість місяців розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми внесків, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким страхувальником акта перевірки від органу Пенсійного фонду або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

 

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованих (своєчасно не обчислених) та не сплачених страхових внесків, то за кожне таке донарахування накладається штраф у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.

 

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 16 цієї Інструкції.

 

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки, акт звірки та розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

 

9.3.5. За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення – у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 17 цієї Інструкції.

 

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.

 

9.3.6. За неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків накладається штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення – у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 18 цієї Інструкції.

 

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт документальної перевірки.

 

9.3.7. За несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків накладається штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

 

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 19 цієї Інструкції.

 

Розрахунок зазначеної фінансової санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки.

 

9.4. Органи Пенсійного фонду застосовують до банків такі штрафи:

 

9.4.1. За несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, застосованих до страхувальників, за несвоєчасне перерахування за платіжними документами органів Пенсійного фонду та несвоєчасне зарахування на банківські рахунки сум коштів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (не перерахованих) сум згідно з додатком 20 цієї Інструкції.

 

9.4.2. У разі якщо установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів без одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум (довідки органів Пенсійного фонду України у районах, містах та районах у містах), накладається штраф у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником згідно з додатком 20 цієї Інструкції.

 

9.5. Факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції, посадова особа органу Пенсійного фонду оформляє актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обгрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт підписується посадовими особами органу Пенсійного фонду та страхувальника.

 

Рішення про застосування штрафу за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник. Рішення приймаються за встановленою формою у двох примірниках.

 

Перший примірник рішення, протягом трьох робочих днів із дня його винесення, вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру страхувальника, банку чи фізичній особі – суб’єкту підприємницької діяльності або надсилається листом з повідомленням про вручення.

 

Другий примірник залишається в структурному підрозділі, на який покладено обов’язки з організації контролю за надходженням сум страхових внесків та інших платежів до Пенсійного фонду.

 

Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі реєстрації рішень за формою згідно з додатком 21.

 

Нумерація рішень провадиться в журналі, починаючи з першого номера, у межах календарного року.

 

9.6. Суми штрафів, передбачених пунктами 9.3 та 9.4 цієї Інструкції, підлягають сплаті страхувальником чи банком, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення, або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення.

 

9.7. Оскарження рішення органу Пенсійного фонду про накладення штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі.

 

Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення штрафу пов’язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою. У разі винесення судом або вищим органом Пенсійного фонду рішення на користь Пенсійного фонду строки сплати штрафу поновлюються з моменту їх припинення.

 

9.8. Рішення органу Пенсійного фонду про накладення штрафу є виконавчим документом.

 

9.9. У разі якщо страхувальник чи банк отримали рішення про накладення штрафу і не сплатили зазначені в них суми протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання органу державної виконавчої служби та страхувальнику.

 

9.10. Суми фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків, стягуються в тому самому порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

 

9.11. Строки давності щодо стягнення штрафів не застосовуються.

 

10. Порядок нарахування та погашення пені

 

10.1. На суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

 

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цим пунктом.

 

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно.

 

( Абзац третій пункту 10.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 20-1 від 14.11.2008 )

 

 

 

Документами, які є підставою для нарахування пені, є:

 

документи, що підтверджують суму страхових внесків, фінансових санкцій та строк їх сплати, – Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з позитивною сумою; вимога про донараховані суми страхових внесків за актами перевірок та узгоджене рішення про застосовані фінансові санкції (штрафи); рішення суду;

 

документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за страховими внесками та боргу за фінансовими санкціями, – виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; договорів про розстрочення (відстрочення) страхових внесків; Розрахунок суми страхових внесків з від’ємною сумою; рішення про виключення з Державного реєстру підприємств та організацій України; свідоцтво про смерть фізичної особи.

 

Умовний приклад нарахування пені:

 

Сума недоїмки платника за станом на 20.02.2004 складає 10000 грн.

 

Платник страхових внесків 19.03.2004 здійснює сплату платежу до Пенсійного фонду у сумі 2000 грн.

 

На фактично погашену суму недоїмки (2000 грн.) нараховується пеня.

 

Сума пені розраховується за допомогою такої формули:

 

Y = S х K х 0,1%,

 

де Y – сума пені, що нараховується на фактично погашену суму недоїмки зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій (округлюється до другого знака після коми);

 

S – фактично погашена сума недоїмки зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій;

 

K – кількість днів прострочення платежу;

 

0,1% – ставка для нарахування пені згідно з частиною 8 статті 106 Закону.

 

У даному прикладі:

 

Y = 2000 х 28 х 0,1%, Y = 56 грн.

 

Таким чином, нарахована платнику пеня складає 56 грн.

 

10.2. За несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, зазначених у підпунктах 9.3.1-9.3.7 пункту 9.3 цієї Інструкції, банкам нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування).

 

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками.

 

10.3. Днем сплати вважається:

 

у разі перерахування сум страхових внесків та/або сум фінансових санкцій у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду – день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

 

у разі сплати сум страхових внесків та/або сум фінансових санкцій готівкою – день унесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв’язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду.

 

10.4. Нарахування пені проводиться органами Пенсійного фонду.

 

Пеня на пеню не нараховується.

 

10.5. Рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції, за формою згідно з додатком 14 цієї Інструкції, яке протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення.

 

( Пункт 10.5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 9-4 від 29.07.2004 )

 

 

 

10.6. Суми пені підлягають сплаті страхувальником чи банком протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення або можуть бути оскаржені до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення.

 

Оскарження рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі.

 

У разі оскарження страхувальниками чи банками вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову до суду.

 

При прийнятті рішення на користь Пенсійного фонду строки сплати пені поновлюються з моменту їх припинення.

 

10.7. Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені є виконавчим документом.

 

10.8. У разі якщо страхувальник чи банк отримали рішення про нарахування пені і не сплатили зазначену в ньому суму протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний орган Пенсійного фонду про його оскарження, це рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби та страхувальнику.

 

Суми пені стягуються в тому самому порядку, що й недоїмка зі сплати страхових внесків.

 

10.9. Строк давності щодо стягнення пені не застосовується.

 

10.10. Надміру чи помилково сплачені суми пені за заявою страхувальників повертаються їм або за їх згодою зараховуються в рахунок сплати майбутніх платежів страхових внесків.

 

10.11. Сплата (погашення) пені здійснюється у тому самому порядку, що і недоїмка та фінансові санкції.

 

У разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

 

При цьому протягом п’яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.

 

Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або фізичній особі – суб’єкту підприємницької діяльності, адвокату, приватному нотаріусу під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення.

 

11. Облік та звітність платників Пенсійного фонду

 

11.1. Платники, зазначені в підпунктах 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.1.5 пункту 2.1, зобов’язані вести облік платежів до Пенсійного фонду.

 

( Пункт 11.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005 )

 

 

 

11.2. Розрахунки за нарахуванням суми страхових внесків, пені, фінансових санкцій та інших платежів до Пенсійного фонду госпрозрахунковими підприємствами відображаються за дебетом рахунків обліку витрат на виробництво, використання прибутків та інших фінансових джерел і за кредитом рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”, субрахунку 651 “За пенсійним забезпеченням”.

 

11.3. Утримання та нарахування страхових внесків з громадян, що працюють, відображається за кредитом рахунку 65, субрахунку 651 “За пенсійним забезпеченням” і дебетом рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”, субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою”.

 

11.4. При перерахуванні коштів до Пенсійного фонду дебетується рахунок 65 субрахунку 651 “За пенсійним забезпеченням” і кредитується рахунок 31 “Рахунки в банках” або інші рахунки в банках.

 

11.5. У бюджетних установах нарахування страхових внесків, пені та фінансових санкцій, інших платежів до Пенсійного фонду та облік розрахунків за страховими внесками з громадян до Пенсійного фонду відображається на субрахунку 651 “Розрахунки з пенсійного забезпечення”.

 

11.6. При нарахуванні страхових внесків до Пенсійного фонду дебетуються рахунки 801-825 “Витрати на бюджет” і кредитується субрахунок 651 “Розрахунки з пенсійного забезпечення”.

 

11.7. Утримання страхових внесків з громадян, що працюють, відображається за дебетом субрахунку 661 “Розрахунки із заробітної плати” і кредитом субрахунку 651 “Розрахунки з пенсійного забезпечення”.

 

11.8. При перерахуванні нарахованих страхових внесків до Пенсійного фонду дебетується субрахунок 651 “Розрахунки з пенсійного забезпечення” і кредитуються відповідні субрахунки класу 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”.

 

11.9. Банки ведуть облік платежів до Пенсійного фонду України відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 280, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за N 918/9517.

 

( Абзац перший пункту 11.9 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007 )

 

 

 

Розрахунки за нарахуванням суми страхових внесків до Пенсійного фонду відображаються за дебетом рахунку 7401 “Внески, збори на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування” і за кредитом рахунку 3622 “Кредиторська заборгованість за податками та обов’язковими платежами, крім податку на прибуток”.

 

Утримання та нарахування страхових внесків з громадян, що працюють, відображається за дебетом рахунку 3652 “Нарахування працівникам банку за заробітною платою” і кредитом рахунку 3653 “Утримання з працівників банку на користь третіх осіб”.

 

При перерахуванні нарахованих страхових внесків до Пенсійного фонду дебетується рахунок 3622 “Кредиторська заборгованість за податками та обов’язковими платежами, крім податку на прибуток” та кредитується рахунок 2560 “Державні позабюджетні фонди”.

 

При перерахуванні утриманих з працівників страхових внесків до Пенсійного фонду дебетується рахунок 3653 “Утримання з працівників банку на користь третіх осіб” і кредитується рахунок 2560 “Державні позабюджетні фонди”.

 

11.10. Відрахування з операцій:

 

купівлі-продажу валют відображаються за дебетом рахунку 84 “Інші операційні витрати” і кредитом рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”;

 

реалізації ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини та дорогоцінного каміння відображаються за дебетом рахунку 70 “Доходи від реалізації” і кредитом рахунку 65;

 

відчуження легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом, відображаються за дебетом рахунків обліку витрат виробництва і обігу та кредитом рахунку 65;

 

з послуг стільникового рухомого зв’язку відображаються на субрахунках 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” та 651 “Розрахунки з пенсійного забезпечення”;

 

купівлі-продажу нерухомого майна відображаються за дебетом рахунку 10 “Основні засоби”, субрахунку 103 “Будинки та споруди” і кредитом рахунку 40 “Статутний капітал”.

 

11.11. Платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції.

 

Платники, зазначені в підпункті 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, щомісяця складають у двох примірниках розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції та формою згідно з додатком 34 цієї Інструкції.

 

У розрахунку вказуються всі передбачені в ній показники. У разі незаповнення того чи іншого рядка через відсутність операції цей рядок прокреслюється. Розрахунок заповнюється чорнилом, кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та інших засобів, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності.

 

У розрахунку не має бути ніяких підчисток, помарок. Виправлення помилок у розрахунку проводиться з дотриманням Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704.

 

Розрахунок заповнюється в гривнях з копійками.

 

Оригінал розрахунку подається платником до органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням платника.

 

Усі примірники розрахунку страхових внесків підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства, установи, організації та завіряються печаткою.

 

Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, – не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

 

Платники страхових внесків мають право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання документів надіслати їх органу Пенсійного фонду поштою з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

 

Звітність може бути надана органу Пенсійного фонду України за добровільним рішенням платника страхових внесків в електронній формі з умовою дотримання чинного законодавства, що регулює ці питання.

 

Підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу або компенсацію за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, – не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду подають такі звіти:

 

районні (міські) управління праці та соціального захисту населення – звіт про нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб за формою згідно з додатком 31 цієї Інструкції;

 

військові частини та інші військові формування – звіт про нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за осіб, які проходять строкову військову службу, за формою згідно з додатком 32 цієї Інструкції.

 

( Пункт 11.11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005, в редакції Постанови Пенсійного фонду N 2-2 від 18.01.2007 )

 

11.12. Платники, зазначені в підпункті 2.1.3 пункту 2.1 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок)), подають до органу Пенсійного фонду один раз на рік, але не пізніше 1 травня поточного року, розрахунок авансових сум страхових внесків згідно з додатком 24 цієї Інструкції.

 

За підсумками року платники, зазначені в підпункті 2.1.3 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок)) пункту 2.1 цієї Інструкції, надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком за формою згідно з додатком 25 цієї Інструкції.

 

( Абзац другий пункту 11.12 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005 )

 

 

 

Платники, зазначені в підпункті 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) подають до органу Пенсійного фонду до 1 квітня наступного за звітним роком річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за формою згідно з додатком 26 цієї Інструкції.

 

За підсумками року платники, зазначені в підпункті 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком за формою згідно з додатком 33 цієї Інструкції.

 

( Пункт 11.12 доповнено абзацом згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005 )

 

 

 

11.13. Розрахунок подається платником незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності.

 

Реєстрація поданих платниками розрахунків проводиться працівником органу Пенсійного фонду, який відповідає за діловодство, у журналі реєстрації розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за формою згідно з додатком 27 цієї Інструкції. Журнал реєстрації розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ведеться окремо для страхувальників, зазначених у підпунктах 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1, та окремо для страхувальників, зазначених у підпунктах 2.1.3 та 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції.

 

На другому примірнику, який залишається в бухгалтерії платника, проставляється відмітка про здання розрахунку в орган Пенсійного фонду.

 

11.14. Розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування приймаються органом Пенсійного фонду без попередньої перевірки зазначених у них показників.

 

11.15. Якщо останній день строку подання розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

 

11.16. Особи, винні в неподанні чи несвоєчасному поданні до органу Пенсійного фонду встановленої звітності, а також у поданні недостовірної звітності, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

 

11.17. Суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

 

( Пункт 11.17 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 5-1 від 05.04.2004 )

 

 

 

12. Контроль за сплатою страхових внесків платниками

 

12.1. Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів здійснюється органами Пенсійного фонду України відповідно до Законів України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 N 775 “Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов’язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

 

( Пункт 12.1 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 20-1 від 14.11.2008 )

 

12.2. Органи Пенсійного фонду України мають право:

 

1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, і від фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності відомості, пов’язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом;

 

2) не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок;

 

3) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядку їх використання;

 

4) вилучати в установленому законодавством порядку в підприємств, установ, організацій і фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності документи, що підтверджують приховування (заниження) розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховуються страхові внески, або порушення порядку використання коштів Пенсійного фонду;

 

5) порушувати відповідно до законодавства справу про банкрутство підприємства, установи, організації або вносити пропозицію щодо скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності в разі систематичної несплати ними страхових внесків;

 

6) застосовувати фінансові санкції, передбачені чинним законодавством;

 

7) стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків;

 

8) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

 

9) у разі виявлення порушень порядку нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, використання коштів Пенсійного фонду звертатися в установленому законом порядку до органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та податкової міліції;

 

10) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.

 

12.3. Органи Пенсійного фонду України зобов’язані здійснювати в межах своєї компетенції контроль за дотриманням страхувальниками та застрахованими особами вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

 

12.4. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

 

12.5. Контроль на підприємствах, в установах та організаціях проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, нарахування страхових внесків, платіжних доручень про перерахування сум страхових внесків на рахунок Пенсійного фонду, документів, що пов’язані із сплатою збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а саме операцій з купівлі-продажу валют, продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, відчуження легкових автомобілів, купівлі-продажу нерухомого майна, послуг стільникового рухомого зв’язку, інших розрахункових документів.

 

Перевірці підлягають документи за весь період з моменту проведення попередньої перевірки.

 

( Пункт 12.5 в редакції Постанови Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005 )

 

12.6. Страхувальник зобов’язаний допускати посадових осіб органів Пенсійного фонду до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок.

 

12.7. На виявлені під час перевірки суми коштів, на які платником не нараховувалися страхові внески, за актом перевірки страхові внески донараховуються виходячи з розміру, що діяв на день нарахування виплат (доходу), та застосовуються фінансові санкції, чинні на момент завершення перевірки, а винні посадові особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

 

12.8. Спірні питання, що виникли між страхувальниками та органами Пенсійного фонду під час узгодження результатів перевірки, вирішуються органами Пенсійного фонду в порядку, передбаченому для узгодження вимог про сплату недоїмки або в судовому порядку.

 

13. Адміністративна відповідальність платників страхових внесків

 

У разі порушення законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування винні особи притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Законом.

 

( Розділ 14 вилучено на підставі Постанови Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005 )

 

 

 

15. Порядок здійснення доплати до мінімального розміру страхового внеску відповідно до частини 3 статті 24 Закону ( 1058-15 )

 

15.1. Застрахована особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та бажає зарахувати неповний місяць роботи до страхового стажу як повний місяць, подає до органів Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії заяву згідно з додатком 28 цієї Інструкції.

 

15.2. Працівник відділу надходження доходів на підставі даних персоніфікованого обліку про періоди, за які застрахована особа бажає здійснити доплату до мінімального страхового внеску, складає повідомлення-розрахунок згідно з додатком 29 цієї Інструкції.

 

15.3. Застрахована особа здійснює доплату в сумі, зазначеній у повідомленні-розрахунку, протягом 10 календарних днів з дня його отримання.

 

Начальник управління   надходження    доходів

В.В.Литвиненко

15.4. Про сплату коштів відділ надходження доходів повідомляє відділ персоніфікованого обліку в день їх надходження на поточний рахунок органів Пенсійного фонду.