Пропустити навігацію

Газета «Праця і зарплата», № 44 (1008): “Право на пенсію по інвалідності, розрахунок розміру пенсії інвалідам у солідарній системі”

Роз’яснює начальник відділу з питань призначення пенсій Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України Галина МАСТЮГІНА

Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон) визначено порядок та умови обчислення пенсій по інвалідності від загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який установлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Для того щоб пенсія по інвалідності була призначена з дня встановлення інвалідності, заяву на призначення пенсії слід подати до територіального управління Пенсійного фонду

не пізніше від трьох місяців з дня встановлення інвалідності. Якщо інвалід заяву на призначення пенсії подасть пізніше, пенсію призначать з дня звернення.

Обов’язковою умовою для призначення таких пенсій за нормами Закону є наявність страхового стажу від одного до 15 років залежно від віку інваліда та групи інвалідності.

Страховий стаж для

призначення пенсії

Згідно зі ст. 32 Закону особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності залежно від групи інвалідності за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією:

— для інвалідів І групи:

до 25 років — один рік;

від 26 до 28 років — два роки;

від 29 до 31 року — три роки;

від 32 до 34 років — чотири роки;

від 35 до 37 років — п’ять років;

від 38 до 40 років — шість років;

від 41 до 43 років — сім років;

від 44 до 48 років — вісім років;

від 49 до 53 років — дев’ять років;

від 54 до 59 років — 10 років;

— для інвалідів ІІ та ІІІ групи:

до 23 років включно — один рік;

від 24 до 26 років — два роки;

від 27 до 28 років — три роки;

від 29 до 31 року — чотири роки;

від 32 до 33 років — п’ять років;

від 34 до 35 років — шість років;

від 36 до 37 років — сім років;

від 38 до 39 років — вісім років;

від 40 до 42 років — дев’ять років;

від 43 до 45 років — 10 років;

від 46 до 48 років — 11 років;

від 49 до 51 року — 12 років;

від 52 до 55 років — 13 років;

від 56 до 59 років — 14 років.

Особи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону, мають право на пенсію по інвалідності

за наявності страхового стажу — 15 років.

Слід зазначити, що в період до

1 січня 2017 р. особи, визнані інвалідами ІІ групи, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, передбаченого для призначення пенсій інвалідам І групи.

Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі в масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 до 21 лютого 2014 р. за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), в особи, яка звернулася по медичну допомогу в період з 21 листопада 2013 до 30 квітня 2014 р., то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

Визначення

розміру пенсії

За частиною 1 ст. 33 Закону пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: інвалідам I групи — 100% пенсії за віком; інвалідам II групи — 90% пенсії за віком; інвалідам III групи — 50% пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст. 27 і 28 Закону (враховуючи страховий стаж особи та заробіток, з якого сплачувалися внески).

При цьому до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також період із дня встановлення інвалідності до досягнення особою загальновстановленого пенсійного віку (ст. 24 Закону).

Умови, за яких пенсія

по інвалідності може бути

встановлена в розмірі

пенсії за віком

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону непрацюючі інваліди ІІ групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст. 27 і 28 Закону, за наявності такого страхового стажу:

— у жінок — 20 років, у чоловіків — 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;

— у жінок — 21 року, у чоловіків — 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;

— у жінок — 22 років, у чоловіків — 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;

— у жінок — 23 років, у чоловіків — 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;

— у жінок — 24 років, у чоловіків — 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;

— у жінок — 25 років, у чоловіків — 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно.

Непрацюючі інваліди II групи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону, та інваліди III групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст. 27 і 28 Закону, за наявності страхового стажу в чоловіків — 35, у жінок — 30 років.

Якщо інвалід не має потрібного страхового стажу

Якщо інвалід не має достатнього страхового стажу, він може звернутися до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення йому допомоги за нормами Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам».

Строки призначення пенсії

За статтею 45 Закону пенсія по інвалідності призначається з дня звернення. При цьому, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше від трьох місяців з дня встановлення інвалідності, пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності.

У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги ч. 2 ст. 33 Закону (звільнення з роботи та наявність потрібного страхового стажу) виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права — якщо такі вимоги виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності. Отже, якщо пенсію інвалідові було призначено в період роботи, а через деякий час він звільнився, йому впродовж трьох місяців з дня звільнення слід звернутися до органів Пенсійного фонду із заявою щодо права та доцільності обчислення його пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Тобто він може одержувати не 90 чи 50% пенсії за віком, а 100%. Крім того, непрацюючий інвалід, який має дитину віком до 18 років, має право на встановлення до своєї пенсії по інвалідності надбавки на утриманця. Розмір такої надбавки до пенсії становить 150 грн на кожну дитину до 18-річного віку.

У разі працевлаштування інвалід має про це повідомити орган Пенсійного фонду.

Порядок продовження

та припинення виплати пенсій

чи зміни їхніх розмірів

За статтею 35 Закону в разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.

Якщо особа визнана інвалідом нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу

інвалідності.

У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, до якого встановлено інвалідність.

Якщо особа не з’явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з’явитися на повторний огляд.

Якщо строк повторного огляду медико-соціальної експертизи інвалідом пропущено з поважних причин або якщо його знову визнано інвалідом, виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо орган медико-соціальної експертизи визнає його за цей період інвалідом. При цьому, якщо під час повторного огляду інваліда переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії інвалідові було припинено у зв’язку з відновленням здоров’я або якщо він не одержував пенсії через нез’явлення на повторний огляд без поважних причин, то в разі наступного визнання його інвалідом виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більш як п’ять років. Якщо минуло більш як п’ять років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Органи медико-соціальної експертизи зобов’язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про результати повторного огляду осіб, яким призначено пенсію по інвалідності, та про нез’явлення цих осіб на зазначений огляд.

Установлення надбавок

та підвищень до пенсій

До пенсії по інвалідності встановлюються надбавки (на догляд, на утриманців), підвищення, додаткові пенсії, пенсія за особливі заслуги перед Україною, якщо інвалід має на них право відповідно до чинного законодавства.

Якщо розмір пенсійної виплати інваліда з урахуванням надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії (за винятком пенсії за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога в сумі, що не вистачає до такого прожиткового мінімуму.

background Layer 1