Пропустити навігацію

Початок пенсійної реформи – запровадження страхових принципів 2004–2013

1 717x1024

З ухвалою Закону України «Про загальнообов’ язкове державне пенсійне страхування» практично відбувся перехід України від системи пенсійного забезпечення до системи пенсійного страхування.

2004

2 300x180Закон набрав чинності з 1 січня 2004 року і фактично затвердив створення в Україні трирівневої пенсійної системи. У Законі були визначені структура та механізми функціонування двох обов’язкових складових нової пенсійної системи (реформованої солідарної та накопичувальної), яка розроблялася, зважаючи на соціально-економічне та політичне становище в державі. В основу нової пенсійної системи було покладено страховий принцип чіткого розподілу матеріального забезпечення в старості залежно від особистого трудового внеску громадян до системи пенсійного страхування: розподіляти тільки те, що фактично сплачене, тобто зароблене. Використання нової формули обчислення пенсії дало змогу диференціювати розміри пенсій залежно
від тривалості стажу та величини заробітку кожного окремого пенсіонера: від кожного по можливостях, кожному по заслугах. Було
встановлено об’єктивну справедливу шкалу пенсійних виплат.

3 300x272

Паралельно у 2004 році в обіг вводяться пенсійні посвідчення нового зразка. Запровадження таких посвідчень дало можливість уникнути подвійного призначення пенсій і посилити захист прав людини на конфіденційну інформацію. За нормами нового Закону були перераховані розміри пенсій майже 12,6 млн пенсіонерів. Діапазон розмірів пенсій був дуже широкий. При цьому, якщо до запровадження Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» майже 50% пенсіонерів одержували пенсію у максимальному розмірі, який становив 150 грн, а різниця між максимальним (150 грн) та середнім її розміром (134 грн) становила лише 16 грн, то
з 1 січня 2004 року максимальний розмір пенсії значно підвищувався. Водночас у першій редакції Закону мінімальний розмір пенсії не встановлювався. У зв’язку з цим виникали
проблеми, пов’язані з тим, що розмір багатьох перерахованих пенсій був менший від прожиткового мінімуму. Тому вже у вересні 2004 року Уряд ухвалив перше рішення, яке було спрямоване на виправлення такої ситуації. Зокрема Постанова «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» No 1215 від 18 вересня 2004 року передбачала, що, починаючи з 1 вересня 2004 року, відповідно до отримуваних пенсіонерами розмірів пенсійних виплат, якщо їхній щомісячний розмір з 50 житкового мінімуму. них виплат, якщо їхній щомісячний розмір з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум
індексації та інших доплат до пенсій не досягав прожиткового мінімуму, встановленого на 2004 рік для осіб, які втратили працездатність, встановлювалася щомісячна державна адресна допомога до пенсії (дотація), розмір якої визначався в сумі, що не вистачало до зазначеного прожиткового мінімуму. Натомість особам, які отримували соціальні пенсії за віком, зазначена допомога не надавалась, а особам, пенсії яким були призначені за наявності страхового стажу меншої тривалості, передбаченої для призначення мінімального розміру пенсії за віком (відповідно, для чоловіків – 25, для жінок – 20 років), та по інвалідності ІІІ групи, розмір допомоги не міг перевищувати 152 грн.

З ІНТЕРВ’Ю ЛІБАНОВОЇ ЕЛЛИ МАРЛЕНІВНИ, ДИРЕКТОРА IНСТИТУТУ ДЕМОГРАФІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ IМ. М.В. ПТУХИ НАН УКРАЇНИ, АКАДЕМІКА НАН УКРАЇНИ

«Україна чи не останньою на пострадянському просторi наважилася на пристосування пенсiйної системи до ринкових умов і демографiчних реалiй. Однак визначальною прикметою вiтчизняної пенсiйної реформи стало рiзке збiльшення видаткiв Пенсiйного фонду, тодi як зазвичай завданням ставиться полiпшення фінансової спроможностi пенсiйної системи, зменшення тягаря суспiльних пенсiйних зобов’язань, зокрема, за рахунок розвитку приватних пенсiйних схем. Початок пенсійної реформи в Українi (2004 рік) збiгся у часi з початком президентської виборчої кампанiї, яка переросла у перманентний виборчий процес i запекле змагання вcix полiтичних сил за електоральнi симпатiї. Оскiльки пенсiонери становили близько 35% дорослого населення i брали активну участь у голосуваннi, пенсiйна реформа стала заручницею (якщо не жертвою) агiтацiйних манiпуляцiй. Практика пiдвищення пенсiй напередоднi виборiв, застосована вперше у вереснi 2004 року, стала щоразу повторюватися. Можна порівняти такі цифри: упродовж 1996–2003 років рiчний прирiст обсягу пенсiйних видаткiв не перевищував 2–5 млрд грн, а у 2004 році вони зросли на 14,7 млрд грн. 3 них 4,4 млрд упродовж вересня–грудня було спрямовано на виплату щомiсячної державної дотацiї до пенсiй, нижчих за прожитковий мiнiмум, для непрацездатних. Через встановлення мiнiмальної пенсiї за вiком на рiвнi прожиткового мiнiмуму для непрацездатних осiб зростання пенсійних видаткiв сягнуло 25 млрд грн, тобто зросло майже на 2/3».

Джерело: «Вісник Пенсійного фонду України» No 11, 2012

2005

4 300x174На початку 2005 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону
України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з яким
мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років
страхового стажу, встановлювався на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (тоді – 284,69 грн). Диференціація у розмірах пенсій продовжувала
поступово зникати.

5 300x203Така тенденція зберігалась упродовж наступних кількох років, коли понад 90% пенсіонерів взагалі одержували однакову пенсію. Разом з тим Пенсійний фонд України бере активну участь у заходах, спрямованих на переведення української пенсійної системи на страхові рейки. Наприклад, у вересні 2005 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, з метою створення належних умов для впровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування у Сокальському та Жидачівському районах Львівської області розпочався експеримент зі створення автоматизованої системи Накопичувального фонду загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Під час експерименту Пенсійним фондом України були розроблені принципово нові форми надання страхувальниками звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей в умовах функціонування накопичувальної системи, передбачене формування єдиної звітності як до солідарної, так і до накопичувальної системи, створене та передане в експлуатацію програмне забезпечення прийому звітності від страхувальників, проведена оптимізація розроблених форм звітності. Це фактично стало підґрунтям для подальшого запровадження єдиного соціального внеску. Загалом під час експерименту була створена та запроваджена в дослідну експлуатацію інтегрована система адміністрування процесів оперативного обліку і контролю за сплатою страхових внесків з їх персоніфікацією у солідарній та накопичувальній системах.

Під час експерименту відпрацьовувалася система «інформаційний кіоск» – одна з підсистем автоматизованої системи Накопичувального фонду. За допомогою таких «кіосків» застрахована особа отримала можливість віддаленого доступу до інформації про свій пенсійний рахунок. Іншими словами, будь-яка людина у будь-який момент могла переглянути свої дані
у базі Пенсійного фонду України за наявності свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Для подальшого впровадження страхових принципів у грудні 2005 року розпорядженням Кабінету Міністрів України була схвалена Стратегія розвитку пенсійної системи, метою якої було визначення перспектив подальшого розвитку та реформування, забезпечення фінансової стабільності, посилення дії страхових принципів у солідарній системі, запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування та подальший розвиток недержавного пенсійного забезпечення.

З ІНТЕРВ’Ю ЛИТВИНЕНКА ВАСИЛЯ ВАСИЛЬОВИЧА, ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ НАДХОДЖЕННЯ ДОХОДІВ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ (1999–2015), ЗАСТУПНИКА НАЧАЛЬНИКА ВІДДІЛУ АКТУАРНИХ РОЗРАХУНКІВ, ПРОГНОЗУВАННЯ, ПЛАНУВАННЯ У СИСТЕМІ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ (З ЛИПНЯ 2015 РОКУ)
«У цей період власні доходи Фонду зростали на 35–39% щорічно, аж до кризового 2009 року. Цьому сприяло не лише збільшення фонду заробітної плати, а й удосконалення системи обліку та контролю сплати страхових внесків. За пропозицією Пенсійного фонду, був здійснений перехід сплати внесків від нарахованої заробітної плати, а не від виплаченої, що унеможливило ухиляння від їх сплати. Сплата внесків забезпечувалася на рівні 99–99,5% нарахованих сум, що позитивно впливало не лише на стан наповнення бюджету Пенсійного фонду, а й на страхові права застрахованих осіб. Запровадження автоматизованої системи обліку страхових внесків, нарахування пені та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату безпосередньо в органах Пенсійного фонду зменшило кількість перевірок платників більш ніж у 6-7 разів. З переходом на щомісячну звітність платників до Пенсійного фонду забезпечувалося не лише підвищення ефективності адміністрування страхових внесків, використання даних із цієїзвітності для призначення пенсій, а й те, що Пенсійний фонд зміг оперативно і своєчасно отримувати дані про фонд оплати праці, чисельність працюючих, заборгованість по страхових внесках та інші відомості для прогнозування поденних надходжень та планування бюджету. Інформацію, якою володів Пенсійний фонд, почали використовувати такі органи центральної виконавчої влади, як Мінфін, Мінекономіки, Держкомстат та інші органи державної виконавчої влади, оскільки вона була найповнішою і надходила своєчасно».

Джерело: архів редакції журналу «Вісник Пенсійного фонду України», 2015

2006

А вже в листопаді 2006 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів органам Пенсійного фонду були передані функціїз призна-чення та виплати пенсій військовослужбовцям та іншим працівникам силових міністерств і відомств. Це стало важливою подією для всієї системи Пенсійного фонду, адже тепер, починаючи з 2007 року, в органах Фонду були зосереджені повноваження з пенсійного забезпечення всіх категорій громадян.

З ІНТЕРВ’Ю ЗАЙЧУКА БОРИСА ОЛЕКСАНДРОВИЧА
«Своєю роботою Пенсійний фонд довів, що здатен обслуговувати всіх пенсіонерів України, і тому саме його було визначено цим єдиним державним органом. Протягом трьох місяців 2007 року ми прийняли від шести силових міністерств та відомств понад 600 тис. пенсійних справ військових пенсіонерів, створили сучасну електронну базу даних пенсій, сформували команду кваліфікованих фахівців, які б могли працювати з цією категорією громадян. За короткий час ми забезпечили всі необхідні умови для прийому військових пенсіонерів: ввели у більшості районних управлінь Фонду посади спеціалістів, які б мали обслуговувати їх на місцях. Вважаю, що така подія дійсно заслуговує на увагу і її можна охарактеризувати як наступний етап пенсійної реформи».

Джерело: «Вісник Пенсійного фонду України» No 12, 2007

2007

У зв’язку з розширенням функціональних повноважень органів Фонду у жовтні 2007 року постановою Кабінету Міністрів України
No 1261 було затверджене нове положення про Пенсійний фонд України. У грудні 2007 року Пенсійний фонд очолив Олексій Борисович Зарудний.

Зарудний Олексій Борисович
6 232x300Народився 7 листопада 1970 року в м. Москві. Має повну вищу юридичну освіту. У 2000 році закінчив Київський
інститут туризму, економіки та права. Народний депутат Верховної Ради України VІ скликання. Почав шлях професійного зростання з посади судового виконавця. В Пенсійному фонді працював з 1991 року юрисконсультом І категорії, начальником юридичного відділу‚ начальником юридичного управління, заступником Голови правління. З вересня 1994 по січень 2006 року – віце-президент Асоціації розвитку недержавних систем соціального забезпечення. З грудня 2007 року по березень 2010 обіймав посаду Голови правління Пенсійного фонду України. У період із грудня 2010 року по грудень 2014 – Голова ТОВ «Українська незалежна інноваційна консалтингова компанія», у серпні–грудні 2014 року очолював Раду Громадської організації «Новий соціальний вибір». З грудня 2014 року – Голова правління Пенсійного фонду України. Автор друкованих праць з питань пенсійного забезпечення в Україні. Брав участь у розробці базових пенсійних законів – «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення».

2008

У 2008 році, з метою відновлення диференціації у розмірах пенсій, був здійснений перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35%. Починаючи з січня 2008 року, був проведений
перерахунок пенсій, зважаючи на новий, «осучаснений» показник середньої заробітної плати. Так якщо у період з 2004 по 2008 рік під час здійснення перерахунків пенсій за нормами нового Закону застосовувалася величина середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2002 рік, яка становила 306,45 грн, то з січня 2008 року, аби відновити справедливість, розміри раніше призначених пенсій були переглянуті із застосуванням нового показника середньої заробітної плати за 2006 рік – 928,81 грн. Це суттєво підвищило рівень пенсійного забезпечення.

Водночас на Фонд стали покладати безліч різних невластивих йому виплат. Насамперед, видатки на виплату пільгових пенсій, за вислугу років, на здійснення доплат до мінімального розміру пенсій та інших доплат і компенсацій. Тобто Пенсійний фонд за кошти застрахованих осіб почав здійснювати виплати не страхового характеру.

2009

7 300x209

У 2009 році Уряд затвердив Концепцію подальшої пенсійної реформи, яка передбачала
поліпшення всіх аспектів пенсійного забезпечення – від стабілізації солідарної системи
до запровадження накопичувальної. У цей період, незважаючи на безліч проблем фінансового характеру, вживаються активні заходи щодо вдосконалення роботи
системи Фонду. З метою підвищення якості обслуговування громадян та надання роз’яснень щодо законодавчих змін у системі пенсійного забезпечення розпочав роботу 9 300x192Контакт-центр  Пенсійного фонду. Саме в цей період розпочинаються заходиз організаційно-технологічної модернізації Фонду. Зокрема, відповідно до постанови правління Пенсійного фонду. З березня 2009 року, була запроваджена спрощена процедура добровільної участі громадян України, які працюють за кордоном, у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. У цьому році в органах Пенсійного фонду розпочався пілотний проект запровадження нової системи надання послуг, яка мала на меті: спрощення процедури отримання та скорочення строків надання послуг в органах Пенсійного фонду України; поліпшення комфортності для одержувачів та покращання якості надання послуг; підвищення поінформованості одержувачів про порядок, способи й умови отримання послуг. Першим етапом модернізації обслуговування громадян стало оснащен8 300x197ня всіх управлінь Фонду інформаційними кіосками та створення Центральної бази даних одержувачів пенсій, а другим – відкриття в міських і районних управліннях залів обслуговування громадян за принципом «єдиного вікна». Такий пілотний проект у 2009 році був успішно випробуваний на базі головного управління Фонду у Хмельницькій області.

Упродовж експерименту відпрацьовувалась абсолютно нова на той час схема роботи, яка передбачала наявність автоматизованого робочого місця працівника Фонду, електронну пенсійну справу пенсіонера та електронне пенсійне посвідчення. Зокрема запровадження електронної пенсійної справи мало на меті спростити доступ до бази даних, що, у свою чергу, надало б можливість за кілька хвилин підготувати довідку за запитом пенсіонера. А для страхувальників передбачалося, що буде введений єдиний електронний звіт з можливістю передачі даних через мережу Інтернет за допомогою цифрового електронного підпису.
Саме в рамках Хмельницького експерименту модернізоване пенсійне посвідчення пройшло першу «обкатку». Це була пластикова картка, з одного боку якої нанесені прізвище, ім’я, по батькові та фото власника, з другого – електронний чип. Посвідченням можна буде користуватися як соціальним паспортом пенсіонера.

З ІНТЕРВ’Ю МАШКІНА ВЛАДИСЛАВА ГЕННАДІЙОВИЧА
«Пенсійне реформування – досить глобальне поняття. Пенсійний фонд України реформується вже багато років. Це – еволюційний процес, який залежить від багатьох факторів, і не тільки фінансових. Наприклад, від зміни поколінь. Пенсійна реформа зараз знаходиться у активній фазі. Ми усе впевненіше рухаємося до страхової системи. Йде підготовка до запровадження другого рівня – обов’язкової накопичувальної системи. Свого часу Пенсійний фонд узяв на себе виплату пенсій військовослужбовцям – це все елементи пенсійної реформи, що триває сьогодні і розвиватиметься далі. Не думаю, що на роботу Фонду можуть впливати якісь
сторонні фактори. Проблеми в нас були, є й будуть, бо ідеальних умов роботи не буває в принципі. Пенсійний фонд як організація для того й існує, щоб вирішувати ті чи інші питання».

Джерело: «Вісник Пенсійного фонду України» No 9, 2009

З ІНТЕРВ’Ю МАЛЕЦЬКОГО ОЛЕКСАНДРА МИКОЛАЙОВИЧА, ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ СИСТЕМ ТА ЕЛЕКТРОННИХ РЕЄСТРІВ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ
«У Хмельницькому можна спостерiгати і революцiйний, i еволюцiйний прорив у роботi пенсiйної системи. Насамперед, робота з людьми бiльше не ведеться за принципом полiклiнiки, де пiсля реєстрації ми товчемося у кабiнетi спочатку одного фахiвця, потiм – iншого i, врештi, стомленi й незадоволенi, йдемо з вiдчуттям гiркоти».

Джерело: «Вісник Пенсійного фонду України» No 8, 2009

З ІНТЕРВ’Ю ЗАРУДНОГО ОЛЕКСІЯ БОРИСОВИЧА
«Знаєте, як згодом буде в ідеалі? Чоловік, наприклад, якому виповнилося 60 років, сів за домашній комп’ютер, знайшов сайт Фонду, ввів свій пароль, а необхідні для призначення пенсії дані автоматично сформувалися у його електронній пенсійній справі. І вже через кілька днів він одержує свою пенсію у найближчому банкоматі».

Джерело: «Вісник Пенсійного фонду України» No 12, 2009

2010

10 300x202З березня 2010 року Пенсійний фонд України знову очолив Борис Олександрович Зайчук. В цьому році розпочався черговий етап реформування української пенсійної системи.
8 липня 2010 року Верховною Радою України був ухвалений Закон України «Про збір та
облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», мета якого – підвищити ефективність роботи фондів соціального страхування через створення умов для уникнення дублювання нимифункцій з обліку платників внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, збору страхових внесків, здійснення контролю за повнотою та своєчасністю сплати страхових внесків; скоротити
адміністративні витрати фондів на виконання цих функцій; підвищити платіжну дис-
ципліну платників страхових внесків; скоротити обсяги роботи, пов’язаної з реєстрацією
платників страхових внесків, збором коштів, формуванням та введенням інформаційної системи відомостей про застраховану особу; забезпечити звітність, цільове використання страхових коштів шляхом введення призначення страхових виплат з даних Державного реєстру соціального страхування. Згідно з нормами Закону функції щодо обліку платників єдиного внеску, збору
страхових коштів, прийняття звітності про їх сплату, контролю за повнотою та своєчасністю нарахування і сплати єдиного внеску, стягнення заборгованості, формування та ведення Державного реєстру соціального страхування, який включав би інформаційну систему відомостей про платників єдиного внеску та застрахованих осіб з 1 січня 2011 року, почали виконувати органи Пенсійному фонду України. Це, фактично, означало, що Пенсійний фонд став монопольним фіскальним органом, який підпорядковувався державі з адміністрування єдиного соціального внеску.

ЗІ СПОГАДІВ ЛИТВИНЕНКА ВАСИЛЯ ВАСИЛЬОВИЧА
«Зважаючи на досвід, набутий за період адміністрування страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, Пенсійний фонд України та його органи забезпечили впровадження єдиного внеску за загальнообов’язкове соціальне страхування у стислі строки і на високому рівні. За три місяці після підписання Закону про єдиний внесок була розроблена вся нормативна база документів, пов’язаних з адмініструванням єдиного внеску, були також проведені навчальні семінари в усіх регіонах як зі спеціалістами Фонду, так і з платниками, своєчасно були відкриті рахунки для зарахування єдиного внеску, що надало можливість
безболісно і на належному рівні перейти до сплати його з 1 січня 2011 року. За період адміністрування єдиного внеску органами Фонду – з 01.01.2011 по 30.09.2013 – було забезпечене його надходження в сумі понад 460 млрд грн, а сплата досягла рівня 99,5% нарахованих сум».

Джерело: архів редакції журналу «Вісник Пенсійного фонду України», 2015

2011

У 2011 році разпочався черговий етап пенсійної реформи. Зокрема у липні 2011 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який передбачав зміни у пенсійному забезпеченні у солідарній системі, уточнював положення, які стосуються функціонування обов’язкової накопичувальної пенсійної системи – другого рівня системи пенсійного забезпечення, та вносив зміни до 22 законів України. Цей Закон мав на меті впровадження масштабних змін, аби збалансувати доходи і видатки Пенсійного фонду України. Було змінено кілька параметричних показників пенсійної системи: поступово підвищено пенсійний вік для жінок до 60 років; страховий стаж – до 30 років для жінок і до 35 для чоловіків; пенсійний вік чоловіківдержслужбовців – до 62 років; установлено максимальний розмір пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; зменшено з 90% до 80% заробітної плати для нарахування пенсій держслужбовцям та ін.

2012

11 300x212У 2012 році, завдяки напрацюванням, отриманим під час експерименту з модернізації системи обслуговування громадян, проведеного в Хмельницькій області, новий порядок прийому та обслуговування за принципом «єдиного вікна» було забезпечено в усіх територіальних органах Фонду. Крім того, для поліпшення якості обслуговування громадян та впровадження технологій електронного урядування в соціальній сфері з жовтня 2012 року розпочав роботу веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду. Саме відтоді в усіх органах Фонду починається відлік часу із запровадження єдиної централізованої бази даних усіх пенсіонерів країни та єдиної бази призначення пенсій.

12 1024x317

2013

У 2013 році, з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи», функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування були передані новоствореному Міністерству доходів і зборів України. А з червня 2014 року повноваження з адміністрування ЄСВ перебрала на себе новоутворена Державна фіскальна служба. Отже, період 2011–2013 років характеризується проведеннямнеодноразовихпідвищеньрозмірів пенсій, загостренням несприятливої демографічної ситуації та кризових економічних явищ, що призвело до втрати фінансової стійкості пенсійної системи, порушення в ній страхових принципів, засад соціальної справедливості.

З ІНТЕРВ’Ю ЛІБАНОВОЇ ЕЛЛИ МАРЛЕНІВНИ, ДИРЕКТОРА IНСТИТУТУ ДЕМОГРАФІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ IМ. М.В. ПТУХИ НАН УКРАЇНИ, АКАДЕМІКА НАН УКРАЇНИ
«Сьогодні українська пенсійна система переживає непрості часи: переважна частина пенсій не забезпечує прийнятного рівня життя на фоні дуже високих виплат окремим категоріям пенсіонерів неминуче провокує суспільну напругу; високі ставки внесків спричиняють незадоволення роботодавців, які саме цією обставиною пояснюють поширення тінізації трудових відносин і зарплат; систематичний брак коштів, що потребує таких саме систематичних бюджетних дотацій, істотно обмежує можливості фінансування інших функцій бюджету України. Все це, безперечно, формує цілу низку
претензій, але вони стосуються не Пенсійного фонду, а пенсійної системи в цілому».

Джерело: «Вісник Пенсійного фонду України» No 10, 2012

 

 

background Layer 1