Пам’ятка щодо Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю

Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю – це міжнародний договір ООН про права людини, спрямований на захист прав та гідності людей з інвалідністю. Сторони Конвенції зобов’язані сприяти, захищати та забезпечувати повне здійснення своїх прав людьми з інвалідністю та забезпечити повну їх рівність перед законом. Конвенція слугує головним каталізатором глобальних змін у ставленні до людей з інвалідністю не як до об’єктів благодійності, медикаментозного лікування та соціального захисту, а як до повноправних та рівноправних членів суспільства.

Конвенція стала першим договором про права людини у XXI столітті.

Текст Конвенції прийнято Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 2007 року. Після ратифікації 20-ю стороною вона набула чинності 3 травня 2008 року. За останніми офіційними даними, на листопад 2019 року документ мав 163 підписанти та 181 сторону, до складу яких ввійшли 180 держав та Європейський Союз.

Конвенція доповнює інші міжнародні договори з прав людини. Вона не визнає за особами з інвалідністю жодного нового права людини. У Конвенції здебільшого йдеться про зобов’язання держави дотримуватися та забезпечувати рівноправне користування особами з інвалідністю загальновизнаними правами людини.

Конвенція визначає права людей з інвалідністю і зобов’язання держави із заохочення, захисту і забезпечення цих прав, а також механізми для підтримки здійснення і моніторингу.

Загальними принципами Конвенції, які застосовуються для здійснення прав осіб з інвалідністю, є:

– повага до притаманної людині гідності, свободи робити власний вибір, незалежності;

– недискримінація;

– повне й ефективне залучення до суспільства;

– повага до особливостей осіб з інвалідністю і прийняття їх як компонента людської різноманітності й частини людства;

– рівність можливостей;

– доступність;

– рівність чоловіків і жінок;

– повага до здібностей дітей з інвалідністю, повага до права дітей з інвалідністю зберігати свою індивідуальність.

24 вересня 2008 року Україною підписано Конвецію про права осіб з інвалідністю і Факультативний протокол до неї.

16 грудня 2009 року Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю та Факультативний протокол до неї, а 6 березня 2010 року ці договори набули чинності на території України. Відтоді імплементація Конвенції є одним із пріоритетних завдань Уряду.

Із текстом Конвенції можна ознайомитися за покликанням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#Text.

Відповідно до взятих Україною зобов’язань, однією зі стратегічних цілей державної політики у сфері захисту прав осіб з інвалідністю є створення суспільного середовища рівних можливостей для таких осіб та їх інтеграція у суспільне життя, переосмислення поточних соціальних послуг для створення системи підтримки, що забезпечить суспільну активність та незалежність людей з інвалідністю.

На виконання вимог Конвенції постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 706 затверджена Державна цільова програма «Національний план дій щодо реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю» на період до 2020 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.04.2021 № 285-р затверджено Національний план дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року та визначено центральні органи виконавчої влади відповідальними за виконання положень Конвенції. До складу визначених Національним планом дій заходів належать:

– формування культури сприйняття особи з інвалідністю як повноправного учасника суспільного життя;

– організація безперешкодного доступу осіб з інвалідністю до будівель, приміщень, у тому числі санітарного призначення;

– забезпечення доступності послуг для осіб з інвалідністю, що надаються через електронні сервіси тощо.