Пропустити навігацію

Як перевірити достовірність даних, якщо ви хочете повідомити про корупцію?

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) щомісяця обробляє близько 240 повідомлень про корупцію.

Аби полегшити процес подання повідомлення до створення єдиного порталу викривачів, НАЗК розробило спеціальну форму, яка допомагає визначити, до якого саме органу влади вам треба звернутися.

На жаль, деякі із повідомлень, які ми отримуємо, містять інформацію з відкритих джерел із сумнівною репутацією або пов’язаних із державою-агресором. Її додаткова перевірка лише підтверджує, що така інформація не відповідає дійсності та часто є просто вигадкою, яка створена з метою дискредитації окремих осіб.

Для того, щоб ваші повідомлення завжди засновувалися лише на реальній інформації, перед поданням повідомлення про корупцію радимо вам звернути увагу на наступне:

Перевірте джерело, з якого ви отримали інформацію про корупційне правопорушення. Найчастіше для новин-фейків використовують: «анонімні джерела»; інформацію із неверифікованих акаунтів у соцмережах; посилання на підозрілі або маловідомі джерела; інформацію від організацій, які були помічені в поширенні неправдивих даних; дані соціологічних компаній, які були помічені в співпраці з політичними силами; недостовірні цитати (вигадані, неправильно перекладені, перекручені).

Перевірте чи експерти, чиї думки вказані в публікації, справжні.

У фейкових новинах часто використовують цитати представників структур, яких не існує в реальності; експертів без зазначення інституції, яку вони представляють; анонімних експертів («відомі вчені вважають…»).

Публікація швидше за все фейк, якщо:

  • у новині використані «соціологічні дані» без жодного слова про замовника, географію, похибки тощо;
  • факти подані однобічно, багато оцінок і коментарів, використано узагальнення;
  • думка чи оцінка автора матеріалу подається як факт;
  • надмірна емоційність матеріалу: у публікації використовуються слова, які викликають емоційні реакції, автор матеріалу користується стереотипами;
  • недостовірні джерела інформації, фото, відео, які використовуються як підтвердження інформації;
  • недостовірний або спотворений переклад цитати, коментаря з іноземних джерел.

Начебто український сайт, на якому опублікована новина, насправді зареєстрований за кордоном.

Перевірте, за якою адресою зареєстрований сайт, на якому ви виявили інформацію. Для цього введіть доменне ім’я сайту (наприклад, nazk.gov.ua) у пошуку на спеціальних ресурсах, таких як https://who.is/ або https://www.imena.ua/. Часто сайти, які містять недостовірну інформацію, можуть бути зареєстровані в державі-агресорі, яка зацікавлена в поширенні недостовірних даних в Україні.

Сьогодні дезінформація справді перетворилася на світову проблему, тож кожен із нас має споживати інформацію відповідально. Сподіваємося, що ці поради не просто стануть  вам у нагоді при поданні повідомлень про корупцію, але й допоможуть отримувати лише правдиву інформацію.

Нагадуємо, що для повідомлення про корупцію ви можете скористатися:

 

background Layer 1