На шляху становлення і розвитку органів Пенсійного фонду України в Чернівецькій області

Створення регіонального відділення Пенсійного фонду як самостійної фінансово-банківської системи було об’єктивною необхідністю, оскільки видатки на виплату пенсій фінансувались з державного бюджету за залишковим принципом. Для працівників галузі перші роки були складними з багатьох причин. Зокрема, негативний вплив справили кризові явища і  системні проблеми, що залишились у спадок пенсійній системі від колишнього СРСР, поступовий процес старіння українського населення, недостатній рівень матеріально-технічного і кадрового забезпечення тощо.

Після здобуття незалежності України давалися взнаки і успадкована від колишнього Радянського Союзу на початку 90-х років солідарна пенсійна система, яка фінансово ґрунтувалась на розподілі бюджетних коштів у вигляді пенсій, орієнтувалась на планову модель економіки, переважно адміністративне регулювання, і, крім того, передбачала багато пільг та соціальних гарантій, властивих, швидше, системі соціальної допомоги, аніж,власне пенсійній.

Дія такої системи в умовах ринкових змін в економіці, що супроводжувалась кризовими явищами, падінням виробництва, інфляцією, скороченням кількості зайнятих в реальному секторі економіки, й сама почала зазнавати кризи. Саме в таких умовах йшла розбудова молодої української незалежної держави і разом з історичним процесом відбувалося становлення Фонду.

Сьогодні Пенсійний фонд – це орган виконавчої влади з могутнім кадрово-технічним потенціалом, який щороку розвивається і вдосконалюється, виконує величезний обсяг функцій, починаючи від збору внесків і закінчуючи виплатою пенсій. За роки своєї діяльності Фонд перетворився на ефективну складову виконавчої влади з вертикальною структурою підпорядкування, що оперативно та якісно здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення.

Органи Пенсійного фонду в Чернівецькій області пройшли фази становлення, експерименту та пошуків. Свідченням цього може стати хронологія його розвитку.

1990 рік – утворення Пенсійного фонду

Законом СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в Союзі Радянських Соціалістичних Республік» (ст.8) передбачено створення Пенсійного фонду СРСР як самостійної фінансово-банківської системи що не входить до складу Державного бюджету СРСР та призначена для реалізації пенсійної реформи в країні.

15 серпня 1990 року постановою Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних спілок № 818 затверджено Положення про Пенсійний фонд СРСР, в якому записано, що основними завданнями Фонду є збір та акумуляція коштів для пенсійного забезпечення громадян і виплата допомог на дітей, участь у фінансуванні союзних, республіканських та регіональних програм з соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення, здійснення міжнародної співпраці з проблем, пов’язаних з пенсійним забезпеченням.

Відтак, впродовж серпня – грудня 1990 року створювалися республіканські відділення на чолі з керуючими відділень.

11 грудня – затверджено Положення про відділення Пенсійного фонду СРСР в союзній республіці, про Виконавчу дирекцію Пенсійного фонду СРСР.

21 грудня – Постановою Ради Міністрів УРСР та Ради Федерації профспілок УРСР утворено Українське республіканське відділення Пенсійного фонду СРСР. Саме з цього часу бере свій початок історичний відлік функціонування і розвитку Пенсійного фонду України.

1991-1994 – роки становлення

16 січня 1991 року, згідно з наказом Українського республіканського відділення Пенсійного фонду СРСР №10-2, утворено 26 обласних та один міський філіал республіканського відділення.

18 січня 1991 року Постановою виконавчого комітету Чернівецької обласної ради народних депутатів та Президії обласної ради профспілок створено Чернівецьку обласну філію Українського республіканського відділення Пенсійного фонду СРСР.

Її першим керівником призначено Жоржа Васильовича Казацького, на рахунку якого – майже тридцять років самовідданої роботи в системі соціального забезпечення. За час перебування на посаді начальника обласної філії, яку обіймав до грудня 1998 року, врегульовано чимало важливих питань, що лягло в основу подальшої роботи органів Пенсійного фонду області.

В цей період розвиток Фонду не лише не призупинявся, а й набирав обертів. Пенсійному фонду України присвоєно статус органу центральної виконавчої влади. Були внесені зміни до Положення про регіональні філії Пенсійного фонду, посади його працівників віднесено до категорій посад державних службовців. Вагомим надбанням Фонду став персоніфікований облік страхових внесків. Тож люди, які працювали в нелегкі періоди становлення Пенсійного фонду, перебували у постійному пошуку нового, були справжніми новаторами та ентузіастами своєї справи.

Протягом 1991 року призначено всіх уповноважених Пенсійного фонду СРСР в районах та містах області, завершено кадрове наповнення обласної філії. В грудні вперше профінансовано пенсійні виплати з коштів Пенсійного фонду, а не з державного бюджету.

1992-1994 роки увійшли в історію розвитку пенсійної системи молодої української держави як роки подальшої організації, удосконалення роботи органів Пенсійного фонду України та соціального забезпечення населення України.

30 січня 1992 року наказом Пенсійного фонду України №1 утворено Чернівецьке обласне управління Пенсійного фонду України.

З метою збільшення надходжень до Пенсійного фонду з липня 1993 року запроваджено сплату внесків із сум доходів за договорами цивільно-правового характеру.

У грудні 1993 року Верховна Рада України схвалила Концепцію соціального забезпечення населення України з урахуванням переходу держави до ринкової економіки, оскільки механізми існуючої до цього часу системи соціального захисту вичерпали себе і обумовили певні негативні тенденції.

Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.1993 р. №14-7, яка набрала чинності з 01.04.1994р, затверджено нову структуру обласних управлінь. У ній зроблено було передбачено функціонування відділів виконання бюджету, доходів, бухгалтерського обліку та звітності, комп’ютеризації, контрольно-ревізійного, загального, юридичної і кадрової служб.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.1994р. № 345, філії Пенсійного фонду СРСР в районах та містах області реорганізовано у відділи Пенсійного фонду України зі статусом юридичних осіб. Разом з обласним управлінням вони утворили систему органів Пенсійного фонду в області.

Завдання, функції, права, обов’язки і відповідальність обласних управлінь та районних відділів Пенсійного фонду України закріплено у відповідних положеннях Постановами правління Пенсійного фонду України від 10.06.1994р. № 5-7 та №5-8.

1995-1999 – роки випробувань

Економічна криза і процес старіння населення посилили вплив на слабкі сторони чинної пенсійної системи. Вона виявилася неефективною і, у зв’язку з дефіцитом бюджету Пенсійного фонду, неспроможною справлятися з поточними виплатами у 1995-1999 роках. Значне скорочення видатків на утримання органів Пенсійного фонду, затримка у виплатах пенсій та допомоги, поява недоїмки та зростання кількості боржників до Пенсійного фонду – ось неповний перелік проблем, які постали перед пенсійниками на той час.

З метою подолання негативних явищ у системі пенсійного забезпечення держава вжила низку дієвих заходів, а саме:

– постановою Правління Пенсійного фонду України від 26.09.1995 р. №6-6 внесені зміни до структури обласного управління;

– у 1995 році законодавчо закріплено обов’язкову реєстрацію платників страхових внесків в органах Пенсійного фонду України;

– з лютого 1996 року запроваджено сплату страхових внесків одночасно з виплатою заробітної плати;

– у липні 1997 року прийнято Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», тариф збору встановлено в розмірі 32 відсотків фонду оплати праці;

– у вересні 1997 року Кабінет Міністрів України дозволив сільськогосподарським товаровиробникам погашати заборгованість зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування продукцією власного виробництва;

– у квітні 1998 р. Указом Президента України затверджено Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до Указу Президента України, з метою вирішення першочергових завдань, пов’язаних із реформуванням системи пенсійного забезпечення, розроблено і затверджено комплекс заходів щодо поетапного впровадження протягом 1998-2000 років автоматизованого обліку відомостей у системі обов’язкового державного пенсійного страхування.

Зокрема, урядовою постановою від 04.06.1998 р. №794 затверджено Положення про організацію персоніфікованого обліку таких відомостей та затверджено заходи щодо його поетапного впровадження в органах Пенсійного фонду. Початок цієї роботи припадає на грудень 1999 року.

Це вимагало поліпшення апаратного і програмного забезпечення. Тож у цей період головне управління та підвідомчі органи Пенсійного фонду в області укомплектовано серверами, персональними комп’ютерами, мережевим та комунікаційним обладнанням. Необхідність обслуговування цих комплексів зумовило появу в структурі головного управління нового підрозділу – відділу персоніфікованого обліку.

Дефіцит коштів на виплату та доставку пенсій спонукав до пошуку шляхів вирішення цієї проблеми. На вищому рівні було прийнято низку нормативних документів та вжито відповідних заходів, а саме:

– у липні 1998 року згідно з Указом Президента України розпочато виплату пенсій через установи банків за згодою пенсіонерів, що дало змогу спрямувати частину коштів, які направлялись на оплату послуг з доставки пенсій, на пенсійні виплати;

– протягом 1998 року, з метою залучення додаткових надходжень до Пенсійного фонду та кращого забезпечення пенсіонерів продуктами харчування і промисловими товарами, проводились пенсійні ярмарки у форматі безготівкового відпуску пенсіонерам товарів в рахунок погашення заборгованостей з виплат пенсій та допомог;

– у жовтні 1998 року Указом Президента України та відповідним внесенням змін і доповнень до Закону України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» запроваджено ставки збору до Пенсійного фонду, зокрема, з операцій купівлі-продажу валюти, ювелірних виробів, відчуження легкових автомобілів.

2000 – 2003 – підготовка до впровадження пенсійної реформи

Шлях розбудови національної пенсійної системи був дуже непростим. Довелось витримати випробування глибокою економічною кризою.

Впродовж 2001-2003 років забезпечено підвищення розмірів пенсій на 6%, розпочато впровадження глибоких системних перетворень, спрямованих на побудову соціально справедливої, фінансово міцної та економічно ефективної пенсійної системи. Позитивні досягнення на цьому шляху очевидні.

У період з 2000 року по 2002 рік завершено створення системи персоніфікованого обліку відомостей у системі обов’язкового державного пенсійного страхування.

З 1 липня 2000 року дані цієї системи використовуються при призначенні пенсій, розпочато видачу застрахованим особам страхових свідоцтв про загальнообов’язкове пенсійне страхування. 

З 2002 року органи Пенсійного фонду області перебрали на себе виконання функцій з призначення та виплати пенсій, забезпечення виконання усього комплексу функцій, пов’язаних з формуванням та пільговим використанням пенсійних коштів.

За активної участі Пенсійного фонду розроблено і 9 липня 2003 року прийнято Закони України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне страхування», якими закладено правову базу для побудови принципово нової для України трирівневої пенсійної системи. Ці закони набрали чинності 1 січня 2004 року.

Проведено заходи із забезпечення технологічної готовності до перерахунків пенсій, призначених до 1 січня 2004 року: практично завершено інвентаризацію пенсійних справ, органи Пенсійного фонду області оснащені необхідним технічним та програмним забезпеченням.

Органами Пенсійного фонду області вжито дієвих заходів щодо роз’яснення норм нового пенсійного законодавства широкому колу громадськості. Це – зустрічі з громадянами та трудовими колективами, виступи по місцевому телебаченню та радіо, тематичні прес-конференції та брифінги.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002р. №11-2 обласне управління реорганізовано в головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

 2004 – 2006 – реалізація Закону України

«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

З набранням чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» впродовж 2004 року проведено 19 масових перерахунків пенсій. Завдяки самовідданій та наполегливій праці колективу органів Пенсійного фонду України в області забезпечено проведення перерахунків пенсій за матеріалами пенсійних справ майже 230 тис. пенсіонерів. Ці громадяни мали можливість протягом усього року надавати документи про стаж та заробіток до 1 січня 2004 року.

Для порівняння – у 1992 році, коли запроваджувалися норми Закону «Про пенсійне забезпечення», масовий перерахунок тривав два роки.

З 1 листопада 2004 року постановою Кабінету Міністрів від 27 жовтня 2004 р. №1415 «Про доповнення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня №1215» відновлено виплату пенсій за особливі заслуги перед Україною ветеранам війни, у зв’язку з чим близько 19700 таких осіб (13,5% від загальної кількості ветеранів) зроблено відповідні перерахунки.

Законодавче впровадження нових умов нарахування пенсій забезпечило їх пряму залежність від легального заробітку та набутого страхового стажу, а також скасувало максимальне обмеження розмірів пенсій, яке до того становило 150 грн. на місяць.

Такі зміни сприяли процесу детінізації грошових доходів населення, створили умови для підвищення рівня справляння обов’язкових внесків. У 2004 році понад 99% поточних пенсійних платежів здійснювалися у встановлені законом терміни.

Позитивні зміни в економіці та реформування пенсійної системи суттєво вплинули на розміри пенсій. Середній розмір пенсій збільшився на 145,6 грн., або 194,5%, і станом на 01.01.2005р. становив 299,6 грн.

У 2005-2007 роках продовжується робота з покращення виконання двох важливих функцій – призначення пенсій та акумулювання коштів на їх виплату. У 2007 році органами Пенсійного фонду в області зібрано 774,8 млн. грн., що вже на 38,2 % більше, ніж у 2006 році.