Хто винен, або Як убезпечитись від злиднів на старості літ

Від кого залежить твоє майбутнє? Відповідь на це питання більшість схильна шукати у сторонніх чинниках та персоналіях, самоусуваючись від причетності до існування тих чи інших проблем і негараздів. Звісно, це легше, ніж докласти власних зусиль, щоб змінити ситуацію на краще. А вона, першою чергою, залежить саме від тебе. Від того, що саме ти зробив для забезпечення власного добробуту та успішного майбутнього держави, від якої очікуєш стабільності й благополуччя. Саме усвідомлення власної відповідальності є рушієм позитивних змін.

Однією з важливих проблем сьогодення, яка позбавляє працівника трудових прав та створює ризик опинитися на старості у злиднях, є нелегальна зайнятість. Це негативне явище набуло поширення в результаті корисливого прагнення несумлінних роботодавців приховати від держави прибутки та їхнього небажання чесно виконувати свої фінансові зобов’язання перед державою і людьми. З іншого боку, ця проблема не набула б таких загрозливих масштабів без мовчазної згоди кожного, хто пристає на пропозицію працювати без оформлення трудового договору і отримувати зарплату «в конверті». Непередбачливо керуючись інтересами сьогоднішнього дня, такі люди не замислюються над наслідками, які їх очікують у ближчому майбутньому та в пенсійному віці. Незаконне звільнення, відсутність соціальних виплат, передбачених законодавством, неможливість захистити свої права в суді у разі їх порушення – такі та багато інших прикрощів очікують працівника, який працює нелегально. А опинившись при досягненні пенсійного віку перед проблемою відсутності засобів для існування або ж, у кращому випадку, отримавши призначення мінімальної пенсії, більшість таких починають обурюватися, бити себе кулаками в груди: як так, я – висококваліфікований професіонал, безцінний спеціаліст, стільки років пропрацював, а тепер маю жити на мізерну пенсію чи взагалі без неї? У такій ситуації людина ладна звинуватити кого завгодно, тільки не себе. Насправді ж вина лежить саме на ній самій.

Вина в тому, що впродовж своєї сумлінної трудової діяльності не подбала про оформлення договору з роботодавцем, у тому, що погодилась на мізерні заробітки, отримуючи компенсацію «в конверті», не стежила за здійсненням обов’язкових відрахувань та накопиченням страхового стажу і не задумалась про те, чим усе обернеться. Винен не хто інший, а сама людина, котра своєю мовчазною згодою схвалила дії нечесного роботодавця, який знехтував її законними правами й інтересами, з корисливого метою обманув державу, людей, та власне, і себе, прирікши врешті на таку ж проблему. Винен кожен, хто не зупинився і не зупинив, хто пасивно за цим спостерігав та не піддав осуду жодними словами й діями. Винні бездумність і байдужість, які зробили нас співучасниками створення проблеми, яка руйнує сферу трудових відносин, перешкоджає їх цивілізованому розвитку, позбавляє людей законних прав і ставить під загрозу їхнє пенсійне майбутнє.

Тож зупинімося. Задумаймося. Скажімо рішуче «НІ». Кожен зокрема і усі разом. Бо наше майбутнє залежить саме від нас, а не від сторонніх чинників чи персоналій.

Усвідомлення власної відповідальності – рушій позитивних змін.