Офіційна зайнятість та висока зарплата сьогодні – гідна пенсія в майбутньому

Проблеми, які перешкоджають цивілізованому розвитку трудових відносин, на жаль, досі залишаються актуальними. Значна частина роботодавців з метою зменшення податкового навантаження вдається до застосування різних способів мінімізації зайнятості та заробітної плати найманих працівників: оформлення неповного робочого дня при повному навантаженні, встановлення так званих стажувань чи випробувальних термінів, укладення договорів цивільно-правового характеру замість трудових тощо. А все це в майбутньому негативно позначається на рівні пенсійного забезпечення, який за мінімальних заробітків не перевищуватиме мінімального.

За результатами аналізу поданої страхувальниками звітності, у липні 2019 року майже у 3 тисяч роботодавців області понад 17 тисяч найманих працівників працювали на умовах неповної зайнятості, що становить майже 13% загальної середньооблікової чисельності працівників області. А понад три сотні керівників використовували найману працю 2,4 тисячі застрахованих осіб (близько 2% загальної середньооблікової кількості працівників) за договорами цивільно-правового характеру. Слід зазначити, що при оформленні таких договорів не виникають передбачені законодавством трудові відносини з працівниками, отож люди виявляються позбавленими соціального захисту і належних виплат, зокрема, не мають права на оплачувану щорічну відпустку, оплату лікарняних тощо. Крім того, якщо за цих умов роботодавець нараховує особі зарплату меншого за мінімальний розміру, законодавство не зобов’язує його нараховувати єдиний внесок на суму різниці між мінімальною та фактичною заробітною платою працівника (частина п’ята статті 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”). Відпрацювавши місяць, такій особі до страхового стажу буде зарахована лише його частина, розрахована пропорційно нарахованій заробітній платі. 

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області закликає роботодавців, які мінімізують заробітки своїх працівників, до відповідальності за долю людей, які у них працюють, та не прирікати їх на соціальну незахищеність сьогодні й низькі пенсійні виплати в майбутньому.