До уваги підприємців! 11 лютого – останній день подання річної звітності про доходи та сплату ЄСВ за 2018 рік
Із внесенням змін до законодавства про пенсійне забезпечення вагомого значення набув страховий стаж. Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий (єдиний) внесок.
Саме наявність необхідних років страхового стажу визначає право особи на пенсійне забезпечення.
З 1 січня 2018 року страховий стаж, необхідний для призначення пенсії, становив 25 років і надалі він збільшуватиметься. Для тих, хто досягне пенсійного віку в 2019 році, 26 років, у 2020 році – 27 років і так до 2028 року, коли необхідний для призначення пенсії страховий стаж становитиме 35 років.
Таким чином, для зарахування періоду діяльності особи як фізичної особи-підприємця необхідно сплачувати ЄСВ в розмірі, не меншому 22% мінімальної зарплати, яка на сьогодні (з 01.01.2019) становить 4173 грн., мінімальний єдиний (страховий) внесок -918,06 грн. на місяць, а також не забувати подавати річну звітність про нарахування ЄСВ до територіальних органів ГУ ДФС у Чернівецькій області та переконатись, що відомості із звітності завантажено до реєстру застрахованих осіб. При цьому обов’язок сплати ЄСВ не залежить від факту отримання чи неотримання доходу від підприємницької діяльності.
За результатами року фізичні особи – підприємці незалежно від обраної системи оподаткування зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів за місцем реєстрації «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ» за формою Додаток 5 із зазначенням типу форми «Початкова» (далі – Додаток 5) до 10 лютого року, наступного за звітним періодом (відповідно до п.2 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14 квітня 2015 року № 435 (у редакції Наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511), далі – Порядок №435).
Отже, граничний термін подання Додатку 5 за 2018 рік – 10 лютого 2019 року, що є вихідним днем. При цьому, слід враховувати норми пункту 14 Розділу ІІ Порядку №435, а саме, якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем подання звіту вважається перший після нього робочий день. Таким чином, останній день подання Додатку 5 за 2018 рік – 11 лютого 2019 року. Звітним періодом є календарний рік.
ФО–підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Звіт зазначеними особами не подається.
Також варто згадати, що починаючи з 1 серпня 2018 року підприємці, незалежно від обраної системи оподаткування, у разі припинення діяльності мають протягом 30 календарних днів від дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності подати до органу ДФС Звіт з позначкою типу форми “ліквідаційна”.
Додаток 5 зазнав певних змін. Відтепер він містить лише дві таблиці (замість чотирьох):
-Таблиця 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» подається як ФОП на єдиному податку, так і на загальній системі оподаткування.
-Таблиця 2 «Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» подається лише при наявності спецстажу.
Варто звернути увагу:
1) У колонці 2 Таблиці 1 обов’язково вказується код категорії застрахованої особи:
5 – якщо працювали на загальній системі оподаткування;
6 – якщо працювали на спрощеній системі оподаткування.
2) У колонці 3 вказується:
платниками на загальній системі:
– сума чистого доходу, заявлена в податковій декларації, поділена на кількість місяців, протягом яких платник перебував на обліку як платник єдиного внеску;
платниками на спрощеній системі:
– самостійно визначена сума доходу.
3) У графу 4 вноситься сума від мінімальної до максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
4) У титульному аркуші Звіту обов’язково повинні бути вказані періоди перебування на загальній/спрощеній системі. При цьому, незалежно від фактичної дати початку і кінця перебування на будь-якій системі оподаткування (мається на увазі випадки початку або припинення підприємницької діяльності всередині місяця), в полі “Початок періоду” завжди має бути зазначене 01 число місяця, а в полі “Кінець періоду” відзначається останній календарний день місяця, оскільки, відповідно до Закону №2464, єдиний внесок сплачується за повний місяць.
Слід пам’ятати, що Звіт із помилками не вважається поданим та інформація про доходи з нього не потрапить до реєстру застрахованих осіб та не буде зарахована до страхового стажу.
Для зарахування страхового стажу підприємцю необхідно виправити помилки у звітності та повторно подати річний звіт до органів державної фіскальної служби.
В противагу найманим працівникам, за яких сплачує єдиний соціальний внесок та звітує роботодавець, підприємцям необхідно самостійно дбати про зарахування періоду діяльності до страхового стажу, щоб не позбавити себе майбутньої пенсії та інших соціальних гарантій.
Водночас нагадуємо, що Пенсійний фонд надає можливість кожному громадянину, включаючи й приватних підприємців, безкоштовно контролювати зарахування періодів діяльності до страхового стажу. Для цього необхідно зареєструватись на веб-порталі Пенсійного фонду (http://portal.pfu.gov.ua) та зайти до свого особистого кабінету.