Порядок призначення пенсії у разі втрати годувальника членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли), під час проведення АТО

Умови, за яких призначається пенсія в разі втрати годувальника відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначені у статті 29 вказаного Закону.

Пенсії в разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються у разі смерті годувальника у період проходження служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби.

Статтею 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначене коло осіб, які за певних умов мають право на призначення пенсії в разі втрати годувальника.

Право на вказаний вид пенсії надається непрацездатним членам сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, що мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їхньому утриманні.

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається:

–   непрацездатним дітям (які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років, або навчаються у вищих навчальних закладах на денній формі навчання до досягнення 23 віку);

–    непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців осіб, що мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше, внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Разом з тим дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених у пункті «а» статті 20 цього Закону (при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов’язків військової служби, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в нашому випадку особи які загинули, або отримали травми, контузії чи каліцтва які спричинили смерть військовослужбовця в зоні проведення АТО) має право на пенсію в разі втрати годувальника, незалежно від того, працює вона (він) чи ні.

Пунктом «в» статті 30 Закону передбачено призначення пенсій в разі втрати годувальника батькам військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, що загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби, не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

 Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене цим пунктом, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

 Жінка, яка народилася 22.10.1961, має право на вказаний вид пенсії при досягненні віку 50 років 6 місяців.

Щодо строків призначення, згідно з пунктом «б» статті 50 Закону членам сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби військової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа, пенсія в разі втрати годувальника призначається з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з пізніших строків.

Слід зазначити, що документи для призначення такої пенсії до органів Пенсійного фонду України надаються через уповноважені органи, зокрема, Міністерства оборони України

Щодо розмірів призначених пенсій зазначаємо наступне. Пенсії в разі втрати годувальника дітям військовослужбовців, які загинули, зокрема, внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), призначаються у розмірі 70% грошового забезпечення загиблого годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї.

Якщо на утриманні загиблого годувальника перебували двоє і більше членів сім’ї, пенсія призначається у розмірі 90% грошового забезпечення загиблого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менш ніж 40% на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Сім’ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби, пенсія призначається в розмірі 30% грошового забезпечення померлого годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Під час призначення пенсії в разі втрати годувальника обов’язково надається висновок про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при  виконанні службових обов’язків (обов’язків військової служби).

Додатково повідомляємо, що пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

На даний час мінімальний розмір пенсії у разі втрати годувальника складає 2904 грн. (1452 грн. х 2 ).