Пенсії за особливі заслуги перед Україною

Пенсія за особливі заслуги перед Україною, по своїй суті, є надбавкою до основної пенсії, яку отримує людина: пенсії за віком, через інвалідність, втрату годувальника або за вислугу років.

Право на цей вид пенсійного забезпечення надано громадянам:

– які мають особливі заслуги у сфері державного управління, громадської або господарської діяльності, науки, культури, спорту, освіти тощо. Причому  заслуги не лише перед Україною, але й перед колишніми Українською РСР і СРСР. Окремою категорією осіб, які мають право на таку пенсію, є багатодітні матері (батьки), які мають 5 і більше дітей.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон № 2148) спрощено порядок встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною. Зокрема, внесеними змінами передбачено, що, починаючи з 11 жовтня 2017 року, пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюються територіальними органами Пенсійного фонду України. Раніше (до 11 жовтня 2017 року) особам, зазначеним в Законі України від 01.06.2000 № 1767-ІІІ «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (далі – Закон), пенсії встановлювались органом виконавчої влади у сфері пенсійного забезпечення, обласними, державними адміністраціями.

Законом № 2148 також змінено строки встановлення пенсії за особливі заслуги.

Пенсія за особливі заслуги встановлюється з дня звернення за встановленням пенсії або з дня набуття права на неї, якщо звернення за її встановленням відбулося не пізніше 12 місяців з дня набуття права.

Пенсія за особливі заслуги встановлюється:

• героям України, особам, нагородженим орденом Героїв Небесної Сотні, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, особам, нагородженим орденом Леніна, орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів, чотирма і більше медалями «За відвагу», чотирма і більше орденами України та колишнього Союзу РСР, повним кавалерам ордена «За службу Родине в Вооруженных Силах СССР», особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР «народний»;
• ветеранам війни, нагородженим за бойові дії орденом, медаллю «За відвагу» або медаллю «Ушакова», незалежно від часу нагородження;
• видатним спортсменам – переможцям Олімпійських та Паралімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи;
• космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків;
• народним депутатам України, депутатам колишніх Союзу РСР та Української РСР, членам Кабінету Міністрів України та Уряду колишньої Української РСР;
• особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР «заслужений», державними преміями України або колишнього Союзу РСР, Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, а також особам, яким до 1 січня 1992 р. було встановлено персональні пенсії союзного чи республіканського значення;
• депутатам – чотирьох і більше скликань Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, районних, районних у містах, міських рад міст обласного значення в Україні та в колишній Українській РСР;
• матерям, які народили п’ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. Якщо в разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав виховання дітей до зазначеного віку здійснював батько, право на пенсію за особливі заслуги надається батькові. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку.

Розмір пенсії за особливі заслуги встановлюється залежно від заслуг особи від 20 до 40 % прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

Якщо особа одночасно має право на надбавку з кількох підстав, передбачених статтею 1 Закону, встановлюється надбавка, що є більшою у максимальному розмірі.

У разі смерті особи, яка мала право на пенсію за особливі заслуги, непрацездатні члени його родини отримають надбавку до пенсії, на яку член сім’ї померлого годувальника має право згідно із Законом у розмірі:

• 70 % від надбавки померлого на одну особу;
• 90 % – на двох і більше непрацездатних членів сім’ї.