Про виплату пенсії громадянам, які виїхали за кордон

Відповідно до статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон) пенсія виплачується щомісяця у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 51 Закону визначено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від’їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання.

Якщо пенсіонер від’їджає тимчасово, зокрема на роботу або лікування, до іноземної держави, територіальні органи Пенсійного фонду України продовжують виплату пенсії такому пенсіонерові відповідно до статті 47 Закону.

Водночас слід зазначити, що у випадках здійснення виплати пенсії через відділення поштового зв’язку ПАТ «Укрпошта» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється в разі неотримання пенсіонером призначеної пенсії протягом шести місяців підряд.

Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначається пунктом 2 статті 47 Закону. Виплата пенсії за довіреністю, здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік її дії.

Виплата пенсій через банківські установи регулюється Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (далі – Порядок 1596).

Відповідно до пункту 16 Порядку 1596, якщо суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються з поточного рахунка більше як один рік, уповноважений банк зобов’язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач – подати нову заяву до органу Пенсійного фонду згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.

У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду припиняє перерахування пенсії на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв’язку за місцем проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

Якщо виплату пенсії було припинено за вказаних вище обставин, пенсіонер, після повернення в Україну повинен звернутися до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України для поновлення виплати пенсії.

Порядок подання документів для поновлення виплати пенсії в межах України визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі – Порядок).

Згідно з пунктам 1.5 Порядку заява про поновлення виплати раніше призначеної пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Відповідно до пункту 2.8 Порядку поновлення пенсії здійснюється за документами, що є в пенсійній справі, з урахуванням додатково наданих документів.

Особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), має пред’явити паспорт або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік (пункт 2.9 Порядку).

Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про відновлення виплати раніше призначеної пенсії під час звернення особи з відповідною заявою за формою згідно з додатком 2 до Порядку та приймає заяви про поновлення виплати раніше призначеної пенсії за наявності в особи всіх необхідних документів (пункт 4.1 Порядку).

Слід також зазначити, що питання виплати пенсії за минулий час врегульовано частиною першою статті 46 Закону, в якій передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У такому разі частина суми пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.