Наслідки притягнення до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень і правопорушень, пов’язаних з корупцією, для державних службовців

12 Листопада 2021 Роздрукувати

Правовими наслідками притягнення державного службовця до відповідальності за вчинення корупційних чи пов’язаних з корупцією правопорушень є наступні:

– Відсторонення від виконання службових повноважень (стаття 72 Закону України “Про державну службу”, ч. 5 ст. 65 Закону України “Про запобігання корупції”). Це стосується випадків повідомлення про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення. Відсторонення від виконання службових повноважень здійснюється за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації). Під час відсторонення від виконання посадових обов’язків державний службовець зобов’язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження (ч. 4 ст. 72 Закону України “Про державну службу”). У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності (ч. 4 ст. 72 Закону України “Про державну службу”), закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення, йому відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням (ч. 5 ст. 65 Закону України “Про запобігання корупції”).

– Внесення відомостей про нього до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (ЄДРОКП), з наступним їх оприлюдненням. Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 09.02.2018 № 166, реєстр – це електронна база даних, яка містить відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень. Одним із завдань реєстру є забезпечення в установленому порядку проведення спеціальної перевірки відомостей стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком.

Підставою для внесення відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, є:

1) електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень;

2) засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Підставами для вилучення з реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, є:

ухвала суду про скасування вироку;
винесення виправдувального вироку;
відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;
касування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення;
розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Дані реєстру також використовуються правоохоронними та іншими спеціально уповноваженими органами для встановлення повторності вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, що впливає на міру покарання.

Таким чином перебування для службової особи в реєстрі створює репутаційні ризики, які впливають на майбутнє працевлаштування, підтвердження права на зайнятті посади на державній службі, зокрема шляхом проведення спеціальної перевірки для зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.

УВАГА! Не дивлячись на те, що відповідно до Закону України “Про державну службу” державний службовець вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення якщо протягом року після накладення дисциплінарного стягнення до нього не було застосоване нове дисциплінарне стягнення, сам цей факт не є підставою для виключення державного службовця з реєстру. Відповідно до положення про реєстр для виключення з реєстру необхідно направити до НАЗК відповідне розпорядження. Щоб не перебувати у реєстрі після зняття дисциплінарного стягнення, бажано проконтролювати направлення відповідного розпорядчого документу до національного агентства. Це стосується і зняття дисциплінарного стягнення не раніше ніж через шість місяців з дня накладення дисциплінарного стягнення. При цьому усі судові рішення направляються до реєстру автоматично, відповідно до спільного наказу Державної судової адміністрації України та Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 квітня 2018 року № 167/54/18 “Про затвердження Порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, та щодо юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення”.

– Припинення державної служби у разі втрати права на державну службу або його обмеження, зокрема:

набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення (п.3 ч. 1 ст. 84 Закону України “Про державну службу”);
набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави (п.4 ч. 1 ст. 84 Закону України “Про державну службу”);
наявність відносин прямої підпорядкованості близьких осіб у випадку, порушення встановлених обмежень(п.5 ч. 1 ст. 84 закону про державну службу).
за ініціативою суб’єкта призначення у разі вчинення дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (п.4 ч. 1 ст. 87 Закону України “Про державну службу”).

Cлід пам’ятати, що відповідно до ч. 4 ст. 65 Закону України “Про запобігання корупції” обмеження щодо заборони особі, звільненій з посади у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, встановлюється виключно за вмотивованим рішенням суду.

– Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як адміністративне стягнення призначається судом:

на строк від шести місяців до одного року – незалежно від того, чи передбачене воно в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КУпАП, коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ч. 5 ст. 30 КУпАП). Тобто навіть якщо відповідною статтею КУпАП не передбачене застосування такого адміністративного стягнення як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд за власною ініціативо може позбавити службову особу такого права строком від 6 місяців до одного року;
строком на один рік – коли це стягнення передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кодексу про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 30 КУпАП).

– Неможливість повернутися до державної служби як мінімум три роки після притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією (п. 5 ч. 2 ст. 19 Закону України “Про державну службу”)і до моменту зняття чи погашення судимості за кримінальне корупційне правопорушення (п. 3 ч. 2 ст. 19 Закону України “Про державну службу”) або у випадку позбавлення за рішенням суду права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади на певний строк (п. 4 ч. 2 ст. 19 Закону України “Про державну службу”);

– Неможливість для особи бути призначеною або обраною на певні посади (наприклад, на посаду члена НАЗК, уповноваженої особи НАЗК, в Державне бюро розслідувань тощо):

згідно із Законом України “Про місцеві вибори” депутатом, сільським, селищним,міським головою, старостою не може бути обраний громадянин, що має судимість за вчинення корупційного злочину.

У разі притягнення до кримінальної відповідальності передбачено також низку правових наслідків кримінально-правового характеру, серед яких наступні:

особу, яка вчинила корупційний злочин, не може бути звільнено від кримінальної відповідальності (статті 45–48 КК);
особі, яка вчинила корупційний злочин, не може бути призначено більш м’яке покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК);
особа, яка вчинила корупційний злочин, не може бути звільнена від покарання (ч. 4 ст. 74, ст. 75, ст. 79 КК);
до особи, яка вчинила корупційний злочин, не може бути застосоване пільгове умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м’яким (статті 81 і 82 КК);
особи, визнані винними у вчиненні корупційних злочинів, вироки стосовно яких не набрали законної сили, не можуть бути звільнені від відбування покарання, а особи, вироки стосовно яких набрали законної сили, – не можуть бути повністю звільнені законом про амністію від відбування покарання (ч. 4 ст. 86 КК);
особи, засуджені за вчинення корупційних злочинів, можуть бути звільнені від відбування покарання в порядку помилування після фактичного відбуття ними не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, ч. 3 ст. 87, п.2 ч. 3 ст. 81 КК)
зняття судимості до закінчення зазначених вище строків не допускається у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а також корупційні злочини (ч. 2 ст. 9 КК).