Правила внутрішнього службового розпорядку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
ЗАТВЕРДЖЕНО
загальними зборами
державних службовців Головного
управління Пенсійного фонду України
в Дніпропетровській області
17.07.2023 року Протокол № 1
ПРАВИЛА
внутрішнього службового розпорядку
І. Загальні положення
1. Правила внутрішнього службового розпорядку в Головному управлінні розроблені на основі Конституції України, Кодексу законів про працю України, Закону України „Про державну службу”, Закону України “Про запобігання корупції” та Типових правил внутрішнього службового розпорядку затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 № 50 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 457/28587
2. Ці Правила визначають загальні положення щодо організації внутрішнього службового розпорядку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – Головне управління), режим роботи, умови перебування державного службовця в головному управлінні та забезпечення раціонального використання його робочого часу.
3. Службова дисципліна в Головному управлінні ґрунтується на засадах сумлінного та професійного виконання державним службовцем своїх обов’язків, створення належних умов для ефективної роботи, їх матеріально-технічного забезпечення, заохочення за результатами роботи.
4. Правила внутрішнього службового розпорядку Головного управління повинні бути доведені до відома всіх державних службовців, які працюють в Головному управлінні, під підпис.
ІІ. Загальні правила етичної поведінки в Головному управлінні
1. Державні службовці повинні дотримуватись вимог етичної поведінки.
2. Державні службовці у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь і гідність.
3. Державні службовці повинні уникати нецензурної лексики, не допускати підвищеної інтонації під час спілкування. Неприпустимими є прояви зверхності, зневажливого ставлення до колег та громадян.
4. Державні службовці під час виконання своїх посадових обов’язків повинні дотримуватися взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.
ІІІ. Порядок прийняття на державну службу, проходження державної служби та порядок припинення державної служби
1. Громадяни реалізують своє право на працю згідно з Конституцією України, Кодексом Законів про працю України, Закону України „Про державну службу”, Закону України “Про запобігання корупції” та інших нормативно-правових актів.
2. Процедура вступу на державну службу, проходження державної служби та процедура припинення державної служби здійснюється в порядку визначеному Законом України „Про державну службу” з урахуванням вимог Кодексу законів про працю України.
3. Суб’єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України „Про державну службу” у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.
Одночасно, з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України „Про державну службу”, суб’єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.
Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України „Про державну службу” у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України „Про державну службу” державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.
4. Особи, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави зобов’язані дотримуватися положень ч. 2 ст. 45 Закону України “Про запобігання корупції”.
5. У день звільнення Адміністрація зобов’язана видати працівнику його трудову книжку із внесенням до неї усіх необхідних записів і провести з ним повний розрахунок в порядку визначеному ст. 83 та ст. 116 КЗпП України.
ІV. Робочий час і час відпочинку державного службовця
1. Тривалість робочого часу державного службовця становить 40 годин на тиждень.
2. У Головному управлінні, як правило, встановлюється п’ятиденний робочий тиждень із тривалістю роботи по днях: понеділок, вівторок, середа, четвер – по 8 годин 15 хвилин, п’ятниця – 7 годин; вихідні дні – субота і неділя.
Режим роботи Головного управління встановлюється з урахуванням загальноприйнятого режиму роботи підприємств, установ і організацій у певній місцевості, а також специфіки та особливостей роботи у Пенсійному фонді України.
3. За ініціативою державного службовця і згодою його безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу (за наявності) такому державному службовцю може встановлюватися гнучкий режим робочого часу, який є відмінним від визначеного правилами внутрішнього службового розпорядку режиму роботи Головного управління.
Гнучкий режим робочого часу встановлюється на визначений строк або безстроково з урахуванням необхідності дотримання норми робочого часу, передбаченого Законом України «Про державну службу», або тривалості встановленого для державного службовця неповного робочого часу (неповного робочого дня або неповного робочого тижня).
Гнучкий режим робочого часу може бути фіксованим або змінним.
При фіксованому режимі робочого часу державного службовця визначається початок і кінець робочого часу, час початку і закінчення перерви для відпочинку і харчування. При цьому державному службовцю може визначатись відмінна від встановленої у державному органі тривалість роботи по днях тижня, а також поділ робочого дня на частини.
При змінному режимі робочого часу державного службовця відсутній фіксований початок, кінець і тривалість робочого дня, на державного службовця не поширюється встановлена у Головному управлінні тривалість роботи по днях тижня, за потреби можуть визначатися періоди часу, в які державний службовець зобов’язаний бути присутнім на робочому місці. При змінному режимі робочого часу державного службовця є обов’язковим облік щоденної тривалості його робочого дня.
Змінний режим робочого часу державного службовця може встановлюватися у Головному управлінні, у разі функціювання відповідної комп’ютерної програми, що є складовою автоматизованої системи контролю доступу до приміщень адміністративних будівель і дозволяє здійснювати автоматизований облік робочого часу державних службовців. Державний службовець, який працює за змінним режимом робочого часу, самостійно контролює загальну тривалість свого робочого часу протягом тижня з метою недопущення її перевищення.
Гнучкий режим робочого часу державного службовця встановлюється наказом (розпорядженням) керівника Головного управління, у якому зазначається:
1) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) державного службовця, якому встановлюється гнучкий режим робочого часу та його посада;
2) встановлена норма тривалості робочого часу;
3) дата, з якої встановлюється гнучкий режим робочого часу;
4) період, на який встановлюється гнучкий режим робочого часу (у разі встановлення на визначений строк);
5) час початку і закінчення роботи, час початку і закінчення перерви для відпочинку і харчування (у разі застосування фіксованого режиму робочого часу);
6) періоди часу, в які державний службовець зобов’язаний бути присутнім на робочому місці (за потреби, у разі застосування змінного режиму робочого часу).
Такий наказ доводиться до відома державного службовця, якому встановлюється гнучкий режим робочого часу, та його безпосереднього керівника до початку застосування гнучкого режиму робочого часу.
Під час встановлення гнучкого режиму робочого часу враховуються:
– заборону включення до робочого часу нічного часу, визначеного законом, якщо інше не передбачено законом;
– необхідність забезпечення належного функціювання Головного управління у межах встановленого режиму роботи (надання послуг, прийом громадян, приймання та відправлення кореспонденції тощо);
– забезпечення належної взаємодії структурних підрозділів Головного управління;
– створення умов для сумлінного і професійного виконання державним службовцем своїх посадових обов’язків;
– потребу в ефективній організації робочого часу державного службовця, збільшенні продуктивності та якості його роботи, враховуючи особливості роботи у певній місцевості, зокрема такі, як години пікової завантаженості транспортних шляхів, значну віддаленість місця роботи від місця проживання державного службовця, режими роботи закладів дошкільної та загальної середньої освіти;
– інші особливості роботи Головного управління, зокрема нерівномірний обсяг навантаження на державного службовця впродовж дня (тижня), коли основний обсяг робіт припадає на початок чи кінець робочого дня або виходить за його межі.
4. Початок та кінець робочого часу, перерва, що надається для відпочинку і харчування, встановлюються для державного службовця з урахуванням режиму роботи Головного управління або гнучкого режиму робочого часу такого державного службовця (у разі встановлення).
Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи. Тривалість перерви для відпочинку і харчування становить, як правило, 45 хвилин. Перерва не включається в робочий час, і державний службовець може використовувати її на свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи.
5. Напередодні святкових та неробочих днів тривалість робочого дня скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.
Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
6. Працівникам забороняється відволікати державного службовця від виконання його посадових обов’язків.
7. Організація обліку робочого часу державних службовців у Головному управлінні покладається на керівників структурних підрозділів Головного управління. Облік робочого часу ведеться у кожному структурному підрозділі відповідальною особою, на яку покладено такі функції, та подається до служби управління персоналом Головного управління у формі табеля обліку робочого часу.
За рішенням керівника Головного управління, облік робочого часу у Головному управлінні може здійснюватися за допомогою відповідної електронної програми, що є складовою автоматизованої системи контролю доступу до приміщень адміністративних будівель державного органу. Умови і порядок такого обліку визначаються наказом (розпорядженням) керівника Головного управління.
8. Вихід державного службовця за межі адміністративної будівлі Головного управління у робочий час зі службових питань відбувається з відома його безпосереднього керівника. У Головному управлінні може вестися журнал реєстрації місцевих відряджень.
9. За ініціативою державного службовця і згодою його безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу (за наявності) такий державний службовець може виконувати завдання за посадою за межами адміністративної будівлі Головного управління. Для цього державний службовець повинен погодити у письмовій формі, зокрема засобами телекомунікаційного зв’язку, перелік відповідних завдань та строки їх виконання з безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності).
Для державного службовця обсяг завдань за посадою за межами адміністративної будівлі Головного управління повинен визначатись з урахуванням тривалості його робочого часу.
За межами адміністративної будівлі Головного управління можуть виконуватися завдання, якщо їх якісне, ефективне та результативне виконання не потребує:
– використання інформації з обмеженим доступом;
– доступу до комп’ютерного, телекомунікаційного та/або програмного забезпечення, яке функціонує лише у межах приміщення державного органу;
– обов’язкового перебування в приміщенні Головного управління.
Правилами внутрішнього службового розпорядку в Головному управлінні можуть визначатись додаткові умови виконання державними службовцями завдань за посадою за межами адміністративної будівлі Головного управління залежно від особливостей реалізації функцій і завдань цього державного органу.
Час виконання державним службовцем завдань за посадою за межами адміністративної будівлі Головного управління обліковується як робочий час.
V. Охорона та оплата праці
1. Адміністрація зобов’язується забезпечити розробку та виконання у повному обсязі комплексних заходів з охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки та виробничої санітарії.
Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
2. Згідно з Законом України “Про державну службу”, заробітна плата державного службовця складається з:
1) посадового окладу;
2) надбавки за вислугу років;
3) надбавки за ранг державного службовця;
4) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця;
5) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою;
6) премії (у разі встановлення)
3. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються постановами Кабінету Міністрів України, при цьому, схема посадових окладів на посадах державної служби визначається щороку Кабінетом Міністрів України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік з урахуванням юрисдикції державних органів.
4. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання державних службовців визначаються у положенні про преміювання, що діє у Пенсійному фонді України.
5. Заробітна плата виплачується державним службовцям у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати здійснюється регулярно в робочі дні двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні цього дня. Заробітна плата за час чергової відпустки виплачується не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки. При звільненні та припиненні державної служби належні державному службовцю кошти виплачуються в останній день роботи.
6. Відповідно до Закону України “Про державну службу” та постанов Кабінету Міністрів України, один раз на календарний рік, у зв’язку з щорічною відпусткою державним службовцям, в межах затвердженого кошторису, надається грошова допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати.
7. Профспілка має право здійснювати перевірку умов праці, стану виробничої санітарії і гігієни та у разі необхідності вносити пропозиції Адміністрації щодо їх поліпшення; брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві. Адміністрація забезпечує проведення щорічного медичного огляду.
Профспілка зобов’язується забезпечити контроль за дотриманням Адміністрацією вимог нормативно-правових актів з питань праці.
VІ. Заохочення державних службовців
До державних службовців Головного управління відповідно до Закону України “Про державну службу”, за бездоганну та ефективну державну службу, за особливі заслуги застосовують такі заохочення:
1) оголошення подяки;
2) нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими відзнаками державного органу;
3) дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному Законом;
4) представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);
5) представлення до відзначення державними нагородами.
Заохочення до державних службовців, які займають посади категорій “Б” і “В”, застосовуються керівником державної служби.
Відповідно до Закону України “Про державну службу” заохочення не застосовуються до державного службовця протягом строку застосування до нього дисциплінарного стягнення.
VII. Порядок повідомлення державним службовцем про свою відсутність
1. Державний службовець повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншим доступним способом.
2. У разі недотримання державним службовцем вимог пункту 1 цього розділу складається акт про відсутність державного службовця на робочому місці.
3. У разі ненадання державним службовцем доказів поважності причини своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім’я керівника Головного управління щодо причин своєї відсутності.
4. Вимоги цього розділу не застосовуються до державних службовців під час виконання ними завдань за посадою за межами адміністративної будівлі Головного управління.
VIII. Перебування державного службовця в Головному управлінні у вихідні, святкові, неробочі дні та після закінчення робочого часу
1. Для виконання невідкладних завдань державний службовець може залучатись до роботи понад установлену тривалість робочого дня за наказом (розпорядженням) керівника Головного управління, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації, в тому числі у вихідні, святкові, неробочі дні, а також у нічний час з компенсацією за роботу відповідно до законодавства.
Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час для кожного державного службовця не повинна перевищувати чотири години протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.
2. Керівник Головного управління за потреби може залучати державних службовців головного управління до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні.
Чергування державного службовця після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні здійснюється згідно з графіком, який розробляється управлінням адміністративно-господарського забезпечення і затверджується керівником Головного управління за погодженням виборного органу первинної профспілкової організації.
3. У графіку чергування зазначаються: завдання, яке потребує виконання, відповідальний державний службовець, його посада, місце, дата та строк чергування.
4. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні державного службовця, якого не включено до графіка, наступного робочого дня після чергування відповідна інформація подається управлінням адміністративно-господарського забезпечення керівнику Головного управління для внесення в установленому порядку відповідних змін до такого графіка.
5. У разі залучення державного службовця до роботи понад установлену тривалість робочого дня у головному управлінні запроваджується підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норми тривалості робочого часу.
За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.
6. Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час та направляти у відрядження вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт та направлятися у відрядження лише за їхньою згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.
ІX. Порядок доведення до відома державного службовця нормативно-правових актів, наказів, доручень та розпоряджень зі службових питань
1. Нормативно-правові акти, накази, доручення, розпорядження зі службових питань доводяться до відома державних службовців шляхом ознайомлення у паперовій або електронній формі з підтвердженням такого ознайомлення.
Підтвердженням може слугувати підпис державного службовця (у тому числі як відповідального виконавця) на документі, у журналі реєстрації документів або відповідний кваліфікований електронний підпис, який підтверджує ознайомлення з певним службовим документом в електронній формі.
2. Нормативно-правові акти, які підлягають офіційному оприлюдненню, доводяться до відома державного службовця шляхом їх оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, а також шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах органів державної влади, Пенсійного фонду України та на власному сайті Головного управління.
X. Дотримання загальних інструкцій з охорони праці та протипожежної безпеки
1. Керівник Головного управління зобов’язаний забезпечити безпечні умови праці, належний стан засобів протипожежної безпеки, санітарії і гігієни праці.
Інструктування з охорони праці та протипожежної безпеки має здійснювати особа, на яку керівником головного управління покладені відповідні функції.
2. Державний службовець повинен дотримуватись правил техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної безпеки.
3. Умови праці на робочому місці, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються державним службовцем, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
4. За стан пожежної безпеки та дотримання інструкцій з охорони праці в Головного управління відповідає керівник головного управління та визначена ним відповідальна особа, на яку покладено такий обов’язок.
XI. Порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним службовцем
1. Державний службовець зобов’язаний до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно уповноваженій суб’єктом призначення у Головному управлінні особі. Уповноважена особа зобов’язана прийняти справи і майно.
2. Факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою Головного управління, керівником служби управління персоналом Головного управління та державним службовцем, який звільняється.
Один примірник акта видається державному службовцю, який звільняється чи переводиться на іншу посаду, інший примірник долучається до особової справи цього державного службовця.
ХII. Прикінцеві положення
1. Недотримання вимог правил внутрішнього службового розпорядку є підставою для притягнення державного службовця до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.
2. Питання, пов’язані із застосуванням правил внутрішнього службового розпорядку, вирішуються керівником Головного управління, а у випадках, передбачених чинним законодавством, – спільно або за згодою з виборним органом первинної профспілкової організації.
3. З метою своєчасного виявлення, усунення (мінімізації) корупційних ризиків, запобігання корупційним та пов’язаних з корупцією правопорушень, виявлення та врегулювання конфлікту інтересів, підтримання загальної та особистої безпеки, контролю доступу до приміщень головного управління, в приміщеннях Головного управління технічними засобами здійснюється відеоспостереження.