Пропустити навігацію

Стосовно змін до Закону України “Про запобігання корупції”

Стосовно змін до Закону України Про запобігання корупції

Субєктам декларування (враховуючи близьких йому осіб – передбачених Законом) необхідно своєчасно (бажано у січні-лютому) подати декларацію за 2019 рік. У разі звільнення субєкта декларування із роботи необхідно подати декларацію перед звільненням (не пізніше дня звільнення), а у наступном році подати декларацію після звільнення.

Якщо декларант зазначає, що близькі йому особи відмовились від надання інформації, других шляхів немає для отримання такої інформації, то така декларація може бути повністю перевірена в першу чергу.

У разі несвоєчасного подання декларацій субєктом декларування, відносно нього може бути складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, із послідуючим занесенням до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

      Для вилучення відомостей про особу з Реєстру необхідно :  

– ухвала суду про скасування вироку;

– винесення виправдувального вироку;

– відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;

– скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за пов’язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладання дисциплінарного стягнення.

Більше 25 тис. занесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення,а лише одиниці отримали право на вилучення відомостей із реєстру.

  Відповідальність за корупційні правопорушення

п. 3 ч. 1 ст. 84 Закону України «Про державну службу»: підставою для припинення державної служби у зв’язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є:

набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за пов’язане з корупцією правопорушення, яким на особу накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування {п. 3 ч. 1 ст. 84 в редакції Закону № 140-IX від 02.10.2019}

 Типові порушення вимог закону

  • неподання на погодження антикорупційної програми;
  • неповідомлення НАЗК про неподання або несвоєчасне подання декларацій;
  • незабезпечення можливості повідомити про корупцію, зокрема через веб-сайт;неповідомлення спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення;
  • одержання державним органом, органом влади АР Крим, органом місцевого самоврядування від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошових коштів або іншого майна, нематеріальних активів, майнових переваг, пільг чи послуг; 
  • порушення порядку проведення спеціальної перевірки;
  • відмова фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом;
  • непритягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, які вчинили корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення;
  • непроведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення.

 

Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення

  • З 04 лютого 2019 рокуНАЗК відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» здійснює повноваження щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі – Реєстр). Підстави для внесення відомостей про особу до Реєстру:
  • електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень;
  • завірена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

                  Підстави для вилучення відомостей про особу з Реєстру:  

  • ухвала суду про скасування вироку,
  • винесення виправдувального вироку,
  • відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,
  • скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за пов’язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладання дисциплінарного стягнення.

Засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документу про накладення на особу або зняття з неї дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення та його електронна копія разом з інформаційною карткою підлягають направленню до НАЗК, яке є Держателем та Адміністратором Реєстру.

Для викриття корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень законом передбачено категорію інформаторів, які названо “Викривачами” та розроблено шляхи надання ними інформації, їх захисту т.п..

Викривач особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою (ч. 1 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції»).

Викривачфізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

(з 01.01.2020)

Що повідомляти

Корупційне правопорушення – діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Правопорушення, пов’язане з корупцією – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у 
ч. 1 ст. 3 України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Інші порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції»: недотримання вимог щодо прийняття антикорупційної програми, проведення спеціальної перевірки, проведення службового розслідування, забезпечення каналів для повідомлень, притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення тощо.

 

Яким чином повідомляти

НАЗК, інші державні органи, органи влади АРК, органи місцевого самоврядування забезпечують умови для повідомлень їх працівниками про порушення вимог Закону іншою особою, зокрема через:

      – спеціальні телефонні лінії

      –  офіційні веб-сайти

       – засоби електронного зв’язку

(ч. 4 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції»)

 

Канали для повідомлення

  Внутрішні канали повідомлення – способи захищеного та анонімного повідомлення інформації, яка повідомляється викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу або юридичної особи, у яких викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу.

Регулярні канали повідомлення – шляхи захищеного та анонімного повідомлення інформації викривачем НАЗК, іншому суб’єкту владних повноважень, до компетенції якого належить розгляд та прийняття рішень з питань, щодо яких розкривається відповідна інформація. Регулярні канали обов’язково створюються спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції, органами досудового розслідування, органами, відповідальними за здійснення контролю за дотриманням законів у відповідних сферах, іншими державними органами, установами, організаціями.

Зовнішні канали повідомлення – шляхи повідомлення інформації викривачем через фізичних чи юридичних осіб, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки.

(ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» з 01.01.2020)

 

Гарантії захисту викривачів

Інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою, крім випадків, встановлених законом.

(ч. 3 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції»)

Повідомлення про порушення вимог цього Закону може бути здійснене працівником відповідного органу без зазначення авторства (анонімно).

 (ч. 5 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції»)

За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням правоохоронними органами до них можуть бути застосовані заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

(ч. 2 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції»)

Викривач або член його сім’ї у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою не може бути:

  • звільнений чи примушений до звільнення;
  • притягнутий до дисциплінарної відповідальності;
  • підданий з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів.

(ч. 3 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції»)

   У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

    У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв’язку із здійсненим ним або членом його сім’ї повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку.

(ст. 235 Кодексу законів про працю України)

   У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

    У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв’язку із здійсненим ним або членом його сім’ї повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку.

 (ст. 235 Кодексу законів про працю України)

Постанова Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 815/2074/18

 З 01.01.2020 викривач матиме право:

– на безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом прав викривача;

– на залучення адвоката самостійно та отримання відшкодування витрат на адвоката у зв’язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір;

– на представництво НАЗК його інтересів у суді.

Хто отримає винагороду

З 01.01.2020 право на винагороду матиме викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у п’ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину (10,035 млн. грн).

Розмір винагороди становить 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду та не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину (12,5 млн. грн).

Суд встановлює конкретний розмір винагороди, що підлягає виплаті, з урахуванням критеріїв персональності та важливості інформації.

(ст. 130-1 Кримінального процесуального кодексу України)

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції

Верховна Рада України постановляє:

  1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
  2. У Кодексі України про адміністративні правопорушення(Відомості Верховної Ради Української РСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

1) у частині першій статті 212-3 слова “Про засади запобігання і протидії корупції” замінити словами “Про запобігання корупції“;

Примітка. Під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються особи, зазначені у примітці до статті 50 Закону України “Про запобігання корупції”;

2) у статті 257:

а) частину другу викласти в такій редакції:

“Протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення такого правопорушення”;

б) у частині третій слова “вчинення корупційного правопорушення” замінити словами “вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією”;

в) у частині четвертій:

слова “про вчинення адміністративного корупційного правопорушення” замінити словами “про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією”;

після слів “повідомлення про складення протоколу” доповнити словами “для розгляду питання щодо можливого відсторонення такої особи від виконання службових повноважень”;

3) частину сьому статті 11 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

“Національному агентству з питань запобігання корупції надається також безпосередній автоматизований доступ до Єдиного державного реєстру”.

Стаття 30. Витребування (вилучення), тимчасовий доступ до документів з реєстраційних справ, надання реєстраційних справ і копій документів з реєстраційних справ”;

доповнити частиною сьомою такого змісту:

“7. Копії реєстраційних справ або копії документів з реєстраційних справ надаються Національному агентству з питань запобігання корупції на його запит, здійснений з метою виконання повноважень, визначених Законом України “Про запобігання корупції”.

  1. Частину третюстатті 32 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9, № 30, ст. 542; 2017 р., № 2, ст. 25) після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

“Національному агентству з питань запобігання корупції надається також безпосередній автоматизований доступ до Єдиного державного реєстру”.

  1. Частину першустатті 25 Закону України “Про депозитарну систему України” (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 39, ст. 517 із наступними змінами) доповнити пунктом 11 такого змісту:

“11) Національного агентства з питань запобігання корупції – стосовно відомостей про власників цінних паперів, операцій на рахунках власників цінних паперів, а також про операції на рахунках емітентів цінних паперів під час здійснення повноважень, передбачених Законом України “Про запобігання корупції”.

  1. У частині першійстатті 17 Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 47, ст. 2051; 2015 р., № 17, ст. 118; 2016 р., № 4, ст. 44):

в абзаці третьому пункту 3 слова “має прямий доступ” замінити словами “має безпосередній, у тому числі автоматизований, доступ”;

пункт 13 виключити;

“13-1) вносити подання прокурору про звернення до суду з метою визнання недійсним правочину за наявності підстав, передбачених законом, а також право бути залученим за своєю заявою до таких справ як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору”.

1) у частині першій статті 1:

а) абзац четвертий викласти в такій редакції:

“близькі особи – члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта”;

в) абзац шістнадцятий замінити трьома новими абзацами такого змісту:

“члени сім’ї:

а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом;

б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі”.

Стаття 13-1. Уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції

  1. З метою організації та здійснення заходів із запобігання та виявлення корупції, передбачених цим Законом, утворюються (визначаються) уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції.

Уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції утворюються (визначаються) в:

Офісі Президента України, Апараті Верховної Ради України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

апаратах Ради національної безпеки і оборони України, Рахункової палати, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Конституційного Суду України, Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; секретаріатах Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

апаратах та територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України (крім Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства);

апараті Ради міністрів Автономної Республіки Крим, апаратах органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим;

обласних, Київській та Севастопольській міських, районних, районних у місті Києві державних адміністраціях;

апаратах Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських рад, Севастопольської міської ради, секретаріаті Київської міської ради;

на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління державного органу (крім юридичних осіб, у яких відповідно до цього Закону затверджуються антикорупційні програми);

у державних цільових фондах.

  1. Основними завданнями уповноважених підрозділів (уповноваженої особи) є:

1) розроблення, організація та контроль за проведенням заходів щодо запобігання корупційним правопорушенням та правопорушенням, пов’язаним з корупцією;

2) організація роботи з оцінки корупційних ризиків у діяльності відповідного органу, підготовки заходів щодо їх усунення, внесення керівнику такого органу відповідних пропозицій;

3) надання методичної та консультаційної допомоги з питань додержання законодавства щодо запобігання корупції;

4) здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню, інформування керівника відповідного органу та Національного агентства про виявлення конфлікту інтересів та заходи, вжиті для його врегулювання;

5) перевірка факту подання суб’єктами декларування декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному відповідно до цього Закону порядку;

6) здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, у тому числі розгляд повідомлень про порушення вимог цього Закону, у тому числі на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях;

7) забезпечення захисту працівників, які повідомили про порушення вимог цього Закону, від застосування негативних заходів впливу з боку керівника або роботодавця відповідно до законодавства щодо захисту викривачів;

8) інформування керівника відповідного органу, Національного агентства або інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції про факти порушення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

  1. Керівник уповноваженого підрозділу (уповноважена особа) підзвітний і підконтрольний керівнику відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування.

Керівник відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування забезпечує гарантії незалежності уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) від впливу чи втручання у його роботу.

  1. Керівник уповноваженого підрозділу (уповноважена особа) державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, може бути звільнений за ініціативою керівника, за умови надання згоди Національним агентством.

Згода Національного агентства надається з метою з’ясування обставин, передбачених частиною третьою статті 53 цього Закону.

  1. Національне агентство затверджує Типове положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) та порядок надання згоди на звільнення керівника уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи).

Національне агентство встановлює обов’язкові вимоги до мінімальної штатної чисельності уповноваженого підрозділу в державних органах”.

       Прохання всім суб’єктам декларування відповідально віднестися до своєчасного подання декларацій, детального (точного) внесення відомостей у декларації (уточнення та правки дозволяється робити на протязі 7 днів три рази), щоб у першу чергу недопустити корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення із послідуючим занесенням до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

background Layer 1