Керівництвом Головного управління ПФУ у Київській області здійснено виїзд до сервісних центрів селищ Іванків та Бородянка
Заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Галина Чопик разом з начальником фінансово-економічного управління Світланою Вітер відвідали сервісні центри селищ Іванків та Бородянка, де надали працівникам методологічну на практичну допомогу, поцікавились організацією роботи в умовах відключення електроенергії.
Галина Степанівна подякувала працівникам, що навіть в екстремальних умовах знаходять можливість надати послуги без зволікань, дати дохідливі роз’яснення питань, які відвідувачам видаються проблемними і такими, які важко вирішити.
В Іванкові на посадах працюють кілька новопризначених працівників і Галина Степанівна поцікавилась, чи є у них наставники. Адже так важливо на перших порах підтримати нового працівника, допомагати порадами, спрямувати в належне русло нововведень та законодавчих змін.
У Бородянці, крім обговорення робочих питань з працівниками сервісного центру, керівники також побували на території будівництва нового приміщення для обслуговування громадян, яке було повністю зруйноване під час окупації. Спілкуючись з будівельниками, Галина Степанівна наголосила на важливості завершення робіт до кінця поточного року і висловила прохання, щоб ці роботи були виконані вчасно і якісно, адже йдеться про обслуговування особливих категорій земляків – пенсіонери, інваліди, військовослужбовці, родини загиблих героїв, мам з дітками…
До речі, хід будівельних та ремонтних робіт – це лише одне з важливих питань, якими щоденно опікується керівництво Головного управління. Таким же нагальним питанням є і погашення суб’єктами підприємницької діяльності заборгованості перед Пенсійним фондом. Сьогодні Галина Чопик та Світлана Вітер обговорили питання відшкодування пільгових пенсій з головним бухгалтером Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» Тетяною Кедик.
Хвилюючою була зустріч Галини Степанівни з матір’ю загиблого Героя Катериною Михайлівною Харитончук — обидві вони втратили на війні своїх синів. Жити споминами — все, що лишилось для матерів. Але вони знайшли в собі сили по іншому сприйняти власну трагедію – стати помічниками побратимам загиблих синів, все робити для того, щоб молодь не забувала подвиг захисників Батьківщини, зростала на прикладах звитяги та мужності наших полеглих Героїв.
