Сімонян Наталія Миколаївна – Начальник головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
Народилася 19 січня 1974 року в м. Кіровограді.
Освіта: повна вища, Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування, управління трудовими ресурсами (економіст) (1997 рік).
Трудову діяльність розпочала у 1991 році.
Працює у системі Пенсійного фонду України Кіровоградщини з 2000 року. Молодий, але уже досвідчений керівник, умілий організатор із своїм баченням роботи системи, креативним і сучасним підходом до вирішення завдань, покладених на головне управління Пенсійного фонду України в області.
Розпочинала свою діяльність із роботи у відділі персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж і пройшла широкий і насичений шлях до посади начальника головного управління, на яку була призначена у вересні 2015 року.
| з 05.2000
по 11.2000 |
головний спеціаліст по роботі з роботодавцями та застрахованими особами підвідділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі; |
| з 11.2000 по 05.2002 | начальник підвідділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі; |
| з 05.2002
по 06.2005 |
заступник начальника управління – начальник відділу організації впровадження персоніфікованого обліку управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі; |
| з 07.2005
по 05.2007 |
заступник начальника управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі; |
| з 05.2007
по 12.2008 |
начальник відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області; |
| з 12.2008
по 09.2015 |
начальник управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі; |
| з 09.2015 до цього часу | начальник головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. |
Наталія Сімонян: “Пенсійний фонд України сьогодні – це не лише система, не сейф чи комірчина, де збираються і зберігаються людські накопичення «на чорний день», не лише сухі цифри про суми виплачених пенсій, про кошти чи борги, реєстри і програми, і не листопад із документів, рішень, скарг, звітів… Фонд – це велике і розгалужене живе дерево, де кожний пагін – це людина… І як дерево живить втомлених і стражденних, так цей великий живий масив «фондівців» допомагає тим, хто приходить під його захист…
Для людей, які тут працюють, Пенсійний фонд – не просто робота, це частина життя. Він немов великий організм, що складається із сотень клітин-людей, що формують його характер, звички, світогляд, систему цінностей… Одне на усіх дихання, один порух і поступ, одна радість і одна біда… І одне на усіх – живе і гаряче серце…
Людина, що працює у Пенсійному фонді – не просто «працівник». Це і волонтер, і психолог… Порадник, митець, вчитель… Всі ми робимо одну велику справу – захищаємо інтереси кожної людини – і того, хто вже отримує пенсію, і того, хто буде отримувати її лише через роки. І неймовірно приємно усвідомлювати, що до всіх цих перетворень ти докладаєш особистих зусиль, зміг допомогти багатьом людям, зумів покращити чиєсь життя, а ще – знайшов справжніх друзів та добрих колег. І саме це усвідомлення важливості нашої праці є джерелом віри у щасливе та успішне майбутнє України”.