Одними з важливих норм, які визначено в Законі України “Про запобігання корупції” (далі — Закону) є поняття близькі особи та члени сім’ї.

Відповідно до ст. 1 Закону близькими особами суб’єкта, зазначеного у частині першій статті 3 Закону: члени сім’ї, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брат, рідна та двоюрідна сестра, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта

Членами сім’ї суб’єкта, зазначеного у частині першій статті 3 Закону вважаються:

а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом;

б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;

Усі інші особи (окрім чоловіка/дружини та неповнолітніх дітей), за відсутності хоча б однієї із вказаних ознак не вважаються членами сім’ї (наприклад, особи, які за відсутності вказаних ознак спільно орендують (користуються) житлом, проживаючи в одній квартирі, кімнаті у гуртожитку, готелі тощо

Визначення змісту поняття «близькі особи» має значення, зокрема, для правильного застосування статей 23 (обмеження щодо одержання подарунків) і 27 (обмеження щодо спільної роботи близьких осіб) Закону. Це поняття не слід змішувати з поняттям «члени сім’ї» оскільки на відміну від поняття «близькі особи» поняття «члени сім’ї» має інше юридичне значення, зокрема:

– певним особам забороняється передавати в управління належні їм підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім’ї (ч. 1 ст. 36);

– ці особи не можуть укладати відповідні договори із суб’єктами підприємницької діяльності, торговцями цінними паперами та компаніями з управління активами, у яких працюють члени сім’ї таких осіб (ч. 4 ст. 36);

– у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, мають зазначатися всі відповідні відомості не лише стосовно цієї особи, а й членів її сім’ї (ч. 1 ст. 46). Хоча у пунктах 7–12 ч. 1 ст. 46 і не згадано про членів сім’ї, але із ч. 7 цієї статті випливає, що суб’єкт декларування зобов’язаний відобразити в декларації всю відому йому інформацію про члена сім’ї, визначену пунктами 1–12 ч. 1 ст. 46;

– в разі відмови члена сім’ї надати будь-які відомості чи їх частину для заповнення декларації суб’єкта декларування НАЗК проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо всіх членів сім’ї суб’єкта декларування (ч. 7 ст. 46 і ч. 1 ст. 51-3);

– НАЗК здійснює вибірковий моніторинг способу життя суб’єктів декларування з метою встановлення відповідності їх рівня життя наявним у них та членів їх сім’ї майну й одержаним ними доходам (ч. 1 ст. 51-4);

– в разі відкриття членом сім’ї суб’єкта декларування валютного рахунка в установі банку-нерезидента відповідний суб’єкт декларування зобов’язаний у десятиденний строк повідомити про це НАЗК (ст. 52).

Відповідно, стосовно близьких осіб, які водночас не є членами сім’ї певного суб’єкта, зазначені положення Закону не застосовуються. 

Для зручності відділом з питань запобігання та виявлення корупції підготовлено інфографіку.