Кодекс України з процедур банкрутства – нові можливості наповнення бюджету Пенсійного фонду.
21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства прийнятий Верховною Радою України 18 жовтня 2018 року.
З дня введення в дію цього Кодексу визнані такими, що втратили чинність: Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, За виключенням справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких підпадає під регулювання Кодексу з переходом їх до наступної судової процедури.
Новий Кодекс багатий на новели, що подекуди надають нового змісту процедурам банкрутства в цілому.
Так, найбільш радикальною, безпрецедентною новелою Кодексу, є можливість визнавати банкрутами фізичних осіб. Відтепер введена принципово нова процедура банкрутства, результатом якої можуть бути відновлення платоспроможності боржника, або визнання боржника банкрутом та реалізацією всього його майна.
Крім того, новий Кодекс містить значний обсяг новел в частині вже існуючих інститутів банкрутства.
Основними з яких є:
Спрощення процедури ініціювання банкрутства. Якщо раніше для початку процедури банкрутства юридичним особам була потрібна підтверджена заборгованість на рівні мінімум 300 мінімальних зарплат, то відтепер для відкриття провадження кредиторам необхідно надати суду докази неплатоспроможності боржника. Суд, в свою чергу, зобов’язаний дослідити ознаки такої неплатоспроможності та встановити чи існує неспроможність виконання боржником своїх зобов’язань перед кредитором. При цьому до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство мають бути надані докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
Зміна порядку голосування кредиторами на зборах кредиторів. З введення м в дію нового Кодексу зменшено кворум при повторному проведенні перших зборів кредиторів, якщо на перші зборів кредиторів не прибули кредитори з необхідною кількістю голосів (перші збори, що проводяться вперше – не менше 2/3 голосів; повторні перші збори – більше половини голосів; наступні перші збори – більше чверті голосів), що дозволить спростити та скоротити строки прийняття рішень кредиторами. Крім того, до виключної компетенції збори кредиторів перейшло вирішення питань схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього, звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство, обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого, що раніше могли бути вирішені на засіданні комітету кредиторів.
Новий стандарт відповідальності керівника боржника. Відповідно до положень Кодексу відтепер солідарну відповідальність разом з підприємством перед кредиторами несе керівник, якщо він не звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство в місячний термін з моменту виникнення загрози неплатоспроможності.
Скорочення строків розгляду справ, зокрема, за рахунок зменшення кількості оскаржень. Відтепер більшість ухвал суду не підлягатимуть оскарженню в касаційному порядку. Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу у касаційному порядку не підлягають оскарженню всі постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, окрім ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство та постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Забезпечення можливості визнати недійсними будь-які майнові правочини боржника з пов’язаними особами впродовж останніх трьох років, що передували відкриттю процедури банкрутства. Зокрема, ст. 42 Кодексу передбачає, що правочини боржника, які були вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони нанесли збитки для боржника або кредиторів.
Таким чином, новий Кодекс безперечно є прогресивним кроком у розвитку вітчизняної правової системи, що захищає права як боржників, так і кредиторів, до числа яких належать територіальні управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
З огляду на значну кількість підприємств, що маючи заборгованість в органах Фонду Луганської області, є боржниками у справах про банкрутство, новели Кодексу України з процедур банкрутства є суттєвою підмогою для покращення показників наповнення бюджету Пенсійного фонду.
З початку року завершено провадження відносно 2 підприємств з числа зазначених, в погашення кредиторських вимог управлінь у справах про банкрутство до органів Фонду надійшло 37,7 тис. грн.
Наразі робота триває.