Пенсійний фонд святкує річницю
З приходом зими всі українці очікують приходу Новорічних свят, але для працівників Пенсійного фонду України новорічним святам передує не менше значуща подія – День утворення Пенсійного фонду України, який відзначається щороку 21 грудня.
Саме 21 грудня 1990 року Радою Міністрів УРСР і Українською Радою профспілок була ухвалена спільна постанова про утворення Українського республіканського відділення Пенсійного фонду СРСР, що стало точкою відліку часу існування Пенсійного фонду України.
Вперше концепцію створення та функціонування Пенсійного фонду СРСР було викладено у Законі СРСР від 15 травня 1990 року «Про пенсійне забезпечення громадян СРСР», який набрав чинності з 01 січня 1991 року. Створення такої інституції як Пенсійний фонд була значущою подією не тільки для України, а і для Радянського Союзу в цілому. Адже, раніше на території Союзу такої інституції не існувало взагалі.
Слід зазначити, що фактично Пенсійний фонд Союзу функціонував лише один рік і припинив свою діяльність після розпаду СРСР.
Після проголошення незалежності України в серпні 1991 року гостро постало питання про створення власної незалежної системи пенсійного забезпечення. 5 листопаду цього ж року було ухвалено Закон України «Про пенсійне забезпечення», який чітко визначив статус Пенсійного фонду як самостійної фінансово-банківської системи. Прийнятий в Україні пенсійний закон по своєї суті мав незначні відмінності від раніше прийнятого радянського, який був взятий за основу.
Таким чином розпочалась робота по створенню на базі Українського республіканського відділення Пенсійного фонду СРСР Пенсійного фонду України як самостійної структури, фіналом якої стало прийняття Кабінету Міністрів України постанови від 28.01.1992 №39 «Про створення Пенсійного фонду України».
Новостворена пенсійна установа за своїми завданнями та структурою мала суттєві відмінності від сучасної, функціонал установи протягом тривалого часу було значно розширено та модернізовано.
Однією з основних відмінностей від сьогодення було покладання функцій з безпосереднього пенсійного забезпечення (призначення та виплати пенсій) у відповідності до положень прийнятого закону на районні (міські) відділи соціального забезпечення.
Безпосередньо на Пенсійний фонд покладалася робота щодо контролю за сплатою та акумулювання страхових обов’язкових платежів підприємств і громадян та здійснення фінансування видатків органів соціального забезпечення на виплату пенсій.
З часом діяльність Пенсійного фонду зазнала перетворень з метою оптимізації процесу пенсійного забезпечення населення відповідно до вимог тогодення та напрацювань фахівців у сфері соціального забезпечення. Перетворення у більшості випадків впливали і на структуру органів Пенсійного фонду. Розширення функцій Фонду спонукало до розгалуження структури та збільшення штатної чисельності співробітників Фонду.
Визначним в цьому плані періодом став 1994 рік.
У травні 1994 року функції з фінансування пенсійних виплат було повністю покладено на Пенсійний фонд, а органи соціального захисту мали тільки формувати відомості та заявки на виплату пенсій. Впровадження такого процесу викликало потребу залучення відповідних спеціалістів та збільшення штату.
В червні того ж року затвердженим Положенням про Пенсійний фонд України було визначено статус Пенсійного фонду як центрального органу виконавчої влади та утворені відділи Пенсійного фонду у містах та районах, основним завданням, яких був збір страхових внесків.
В 90-ті роки в роботі Фонду активно впроваджується комп’ютеризація: створено та впроваджено автоматизований облік надходжень страхових внесків, приймання відповідної звітності, а згодом і системи персоніфікованого обліку та інших більш складних програмних комплексів, що, в свою чергу, теж спонукало вносити відповідні зміни до структури Фонду.
Складна соціально-економічна ситуація в Україні в середині 90-х років ХХ сторіччя вимагала іншого підходу до функціонування пенсійної системи, змін та розробку нового законодавства, з урахуванням раніше набутого досвіду. Тому, наступним ключовим етапом в діяльності Фонду став період 1997-1998 років, який ознаменувався активною роотою над удосконаленням пенсійного законодавства.
Поклавши в основу положення концепції українських фахівців із залученням спеціалістів інших держав розроблено законопроект «Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне пенсійне соціальне страхування», який прийнятий Верховною Радою 14 лютого 1998 року.
13 квітня 1998 року Президентом України підписано указ «Про основні напрямки реформування пенсійного забезпечення в Україні». Цим Указом намічено заходи щодо проведення реформування управління пенсійним забезпеченням, відповідно до якого, після запровадження персоніфікованого обліку страхових платежів, передбачалась передача функцій призначення і виплати пенсій Пенсійному фонду.
Постановою Кабінету Міністрів від 04.06.1998 року №794 передбачалось впровадження з 1 жовтня 1998 року персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Наступним етапом стала передача Пенсійному фонду функцій з призначення пенсій і оформлення документів для її виплати. Цей процес розпочався 1 січня 1999 року з експерименту у Львівській області і остаточно завершився 1 липня 2002 року. В результаті, система призначення і виплати пенсій повністю увійшла до структури Пенсійного фонду, що викликало внесення відповідних змін в структурі Фонду, були запроваджені постановою Правління ПФУ від 30.04.2002 року «Про затвердження структури органів Пенсійного фонду України».У зв’язку із набранням чинності 11 серпня 2013 року Законом України від 04.07.2013 № 406-VII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи”, у жовтні того ж року функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування передано Міністерству доходів і зборів України.
На початку 2017 року на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» 11 територіальних управлінь в районах та містах Луганської області були реорганізовані у 5: Біловодське, Білокуракинське, Марківське, Рубіжанське та Старобільське об’єднані управління, що функціонують до сьогодні.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №672-р схвалено Стратегію модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року,
Метою зазначеної Стратегії є забезпечення європейських стандартів функціонування та надання послуг з урахуванням новітніх інформаційних та управлінських технологій, єдиних сучасних стандартів якості обслуговування громадян, ефективних організаційних і структурних рішень.
Протягом 2016-2019 років здійснювалась оптимізація роботи територіальних органів Пенсійного фонду в рамках схваленої Стратегії, запроваджено новітні електронні сервіси з призначення пенсії в “один дотик”, мобільний додаток «Пенсійний фонд», проводиться робота з переведення в електронну форму матеріалів пенсійних справ.
Таким чином, протягом майже трьох десятиліть Пенсійним фондом докладено значних зусиль в реформуванні своєї роботи.
В той же час, досягнуті результати не є фінальними в модернізації діяльності Пенсійного фонду та пристосування її до сучасних умов життя українського суспільства. З розвитком сучасних технологій перед Пенсійним фондом відкриваються нові шляхи для розвитку.
У грудні 2019 року ми відзначаємо не тільки 29 річницю від дня заснування Пенсійного фонду України, а і 28 річницю пенсійної системи Луганщини. Хоча це свято не є загальновідомим і не відзначене в календарі червоним, та воно надзвичайно важливе для кожного працівника. Адже саме в цей день вшановуємо сумлінну та благородну працю сотень фахівців, які працюють на благо людей та завжди готові вчасно подати руку допомоги тим, хто її потребує.