Гарантії та права осіб з інвалідністю

Особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії з зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Для цього Конституцією України та іншими законодавчими актами закріплено їх соціально-економічні, політичні, особисті права та свободи.

Законом України “Про охорону праці” та Кодексом законів про працю України визначено, що підприємства, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобовʼязані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій.

Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт і робіт у нічний час можливе лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії.

Кодексом законів про працю України встановлено:

• хвороба або інвалідність, які перешкоджають виконанню роботи за договором є поважною причиною для розірвання трудового договору;
• у зв’язку із змінами в організації виробництва при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається особам з інвалідністю внаслідок війни;
• роботодавець зобов’язаний за проханням особи з інвалідністю встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень;
• працівники, які потребують за станом здоров’я легшої роботи, роботодавець повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку, з урахуванням що при такому переведенні протягом 2 тижнів за працівником зберігається середня заробітна плата;
• при прийнятті на роботу не встановлюються випробування для осіб з інвалідністю (проте під час воєнного стану дана норма не застосовується, на підставі Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану).

Відповідно до Закону України “Про відпустки” особам з інвалідністю I та II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи – 26 календарних днів.

За бажанням працівника надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати, зокрема особам з інвалідністю III групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно, а особам з інвалідністю I та II груп – тривалістю до 60 календарних днів щорічно.

Законом України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю.