Причини електротравматизму та заходи щодо його запобігання
Електричний струм ‒ це упорядкований, спрямований рух електричних зарядів усередині провідної частини (усередині металів, рідких провідників тощо).
Наслідками ураження електричним струмом є:
-
електричний удар, який може призвести до паралічу важливих органів (серця, мозку);
-
електрична травма, що супроводжується пошкодженням тканин (шкіри, м’яз, кісток, зв’язок) та опіками в місцях дотику тіла людини з провідниками, електричною дугою;
-
електричний шок, який проявляється нервовою реакцією організму на збудження електричним струмом (порушення дихання, кровообігу, обміну речовин, скорочення м’язів).
На небезпеку ураження людини електрострумом впливають:
-
величина струму, що проходить крізь людину;
-
напруга, під яку вона потрапляє;
-
опір тіла людини;
-
вид і частота струму;
-
шлях струму через тіло людини та тривалість дії струму.
Приміщення, в яких підвищується небезпека ураження електричним струмом, характеризуються:
-
наявність вологості (тривалий час більше 75%);
-
наявність струмопровідного пилу;
-
наявність струмопровідної підлоги (металева, земляна, залізобетонна, цегляна тощо);
-
наявність високої температури (вище 35о);
-
наявність можливості одночасного дотику людини до металоконструкцій будівель, технологічних апаратів, механізмів тощо, які мають з’єднання з землею, з одного боку, і до металевих корпусів електроустаткування – з іншого боку;
-
наявність хімічно активного середовища, що руйнує ізоляцію і струмопровідні частини електрообладнання.
Основними причинами електротравматизму є:
-
допуск до роботи персоналу без навчання та перевірки знань;
-
допуск до роботи без проходження медичного огляду;
-
порушення правил влаштування, технічної експлуатації та безпечної експлуатації електроустановок;
-
неправильне розташування пускової апаратури та розподільних пристроїв, захаращеність підходів до них;
-
несправність ізоляції, обрив заземлювального провідника;
-
помилкове надання напруги в установку, де працюють люди;
-
робота без наряду-допуску;
-
робота без електрозахисних пристроїв або з тими, що не відповідають умовам виконання робіт, не пройшли випробування;
-
виконання робіт під напругою;
-
робота в електроустановках без заземлення, занулення та перевірки опору ізоляції;
-
живлення кількох споживачів від загального пускового пристрою;
-
відсутність контролю за діями працівників тощо.
Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є:
-
електроізоляція (подвійна ізоляція) електроустановок;
-
використання малих напруг (для живлення електроінструменту, переносних ламп, місцевого освітлення);
-
забезпечення недоступності до частин обладнання, які проводять електричний струм, шляхом розміщення на недоступній висоті та застосування огороджень;
-
наявність блокування (електричного, механічного) в електричних апаратах, рубильниках, пускачах, автоматичних вимикачах;
-
електричне розділення мережі на окремі, не пов’язані між собою, ділянки за допомогою відокремлювального трансформатору;
-
попереджувальна сигналізація;
-
попереджувальні плакати;
-
застосування електрозахисних засобів (діелектричні рукавиці, ізолювальні штанги, ізолювальні кліщі, покажчики напруги, калоші, килимки, ізолювальні підставки тощо);
-
захисне заземлення (для зниження напруги дотику для безпечної величини);
-
занулення (для перетворення замикання на корпус на однофазне коротке замикання);
-
вирівнювання потенціалів (зниження напруг дотику та кроку між точками електричного кола, до яких можливе одночасне торкання людини, або на яких вона може одночасно стояти);
-
захисне вимкнення (автоматичне вимкнення електроустановки).