Які обов’язки має роботодавець щодо забезпечення безпеки працівників

Одним із важливих питань, яке виникає у процесі управління підприємством є система управління охороною праці. Вона використовується для встановлення політики та цілей роботодавця щодо охорони праці та техніки безпеки на підприємстві, але, перш за все, задля мінімізації виникнення несприятливих наслідків, таких як нещасні випадки або професійні захворювання, а також для визначення процедури, якої слід дотримуватися на робочому місці в разі їх виникнення.

Управління охороною праці та обов’язки роботодавця регламентуються ст. 13 Закону України “Про охорону праці”, згідно з якою роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці. Відповідно до вищезазначеного за порушення вимог з охорони праці роботодавець несе безпосередню відповідальність.

До обов’язків роботодавця, визначених Законом України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XӀӀ “Про охорону праці” належать:

• створення відповідних служб і призначення посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затвердження інструкцій про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контроль їх додержання;

• розробка за участь сторін колективного договору і реалізація комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

• забезпечення виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

• впровадження прогресивних технологій, досягнення науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці тощо;

• забезпечення належного утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

• забезпечення усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

• організація проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінка технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестація робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначають законодавством, та за їх підсумками вжиття заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

• розробка і затвердження положень, інструкцій, інших актів з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечення безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

• здійснення контролю за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

• організація пропаганди безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

• вжиття термінових заходів для допомоги потерпілим, залучення за необхідності професійних аварійно-рятувальних формувань у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

З метою додержання вимог профільного законодавства та створення безпечних умов праці, роботодавцям слід створювати та впроваджувати такі процедури з охорони праці, які будуть ефективними та доцільними в їх структурі з урахуванням предмету та профілю діяльності підприємства.