Пенсія у разі втрати годувальника

Згідно з вимогами ст.36 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності.

До непрацездатних членів сім’ї померлого годувальника відносяться:

•  чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
•  діти (у тому числі діти, які народилися протягом 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 8 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 8 років;
•  діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти ‒ до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника.

Відповідно до постанови КМУ від 01.04.2022 №377 «Деякі питання виплати пенсії в разі втрати годувальника під час дії воєнного стану» встановлено, що під час дії воєнного стану в Україні та протягом одного місяця після його завершення пенсію на випадок втрати годувальника дітям від 18 до 23 років призначають, а виплату раніше призначеної пенсії продовжують без довідки з навчального закладу. Ці дані Пенсійний фонд України отримує з Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Право на пенсію на рівні з рідними дітьми мають усиновлені діти. Неповнолітні діти, які мають право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, зберігають це право в разі їх усиновлення.

До членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, якщо вони:

• були на повному утриманні померлого годувальника;
• одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів для існування.

Члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів для існування, але й які самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такої пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Членам сім’ї, які досягли пенсійного віку та мають наявний страховий стаж, визначений ст.. 26 вищезазначеного Закону України, така пенсія призначається довічно.

Пенсію у разі втрати годувальника призначають у розмірі:

• на одного непрацездатного члена сім’ї – 50% пенсії за віком померлого годувальника;
• на двох і більше непрацездатних членів сім’ї – 100% пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення» мінімальний розмір пенсії у зв’язку з втратою годувальника з урахуванням щомісячної державної допомоги не може бути нижчим:

•  на одного непрацездатного члена сім’ї – 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
•  на двох непрацездатних членів сім’ї ‒ 120% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
•  на трьох і більше непрацездатних членів сім’ї ‒ 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.