Щодо включення періодів роботи особи в інших державах до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі ‒ Закон) доповнено статтею 26-1, в якій визначено умови включення періодів роботи особи в інших державах до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком.

У разі відсутності необхідного страхового стажу, передбаченого частинами першою-третьою статті 26 цього Закону, для визначення права на призначення пенсії за віком включаються періоди роботи особи в іншій державі (за наявності) у календарному обчисленні, за умови зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи) згідно із законодавством відповідної держави.

Довідково.

У 2025 році необхідний страховий стаж для призначення пенсії у віці:

• 60 років складає 32 роки;

• 63 років складає від 22 до 32 років;

• 65 років складає від 15 до 22 років.

20 травня 2025 року набув чинності Порядок підтвердження та зарахування періодів роботи особи в іншій державі до страхового стажу (стажу роботи) для визначення права на призначення пенсії за віком, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №562 (далі ‒ Порядок).

Відповідно до Порядку, особи, що проживають в Україні та звертаються за призначенням пенсії за віком, та які працювали в інших державах і у яких відсутній необхідний страховий стаж, передбачений частинами першою-третьою статті 26 Закону, додають до заяви про призначення пенсії за віком підтвердні документи.

Підтвердні документи – будь-які документи у формі довідок, виписок тощо, виданих іншою державою, що підтверджують зарахування періодів роботи у такій державі до страхового стажу (стажу роботи) під час призначення пенсії згідно із законодавством відповідної держави.

Щоб отримати такий підтвердний документ, особі необхідно звернутися до пенсійного органу держави, в якій вона працювала.

Якщо відсутня можливість отримати такий документ безпосередньо в країні, де особа працювала, можливо звернутись до найближчого територіального відділення Пенсійного фонду України, де спеціалісти надішлють запит до Міністерства закордонних справ України, яке, своєю чергою, надішле запит до пенсійного органу країни, де особа працювала.

Зауважуємо, що для спрямування запиту щодо отримання підтвердних документів, необхідно надати будь-які паперові документи про роботу, а саме: договір про працевлаштування або трудовий контракт, розрахункові листи по заробітній платі, довідку про трудову діяльність чи довідку від роботодавця, довідки про сплачені страхові внески чи декларації про доходи.

Підтвердні документи визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації відповідно до законодавства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Важливо!

Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (пункт 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1).

Нагадуємо.

Періоди роботи осіб в іншій державі (за наявності), з якою укладено міжнародний договір України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, зараховується до страхового стажу осіб, які проживають в Україні, на умовах такого міжнародного договору.

На сьогодні діють угоди (договори), укладені Україною з: Республікою Болгарія, Естонською Республікою, Королівством Іспанія, Латвійською Республікою, Литовською Республікою, Республікою Польща, Португальською Республікою, Словацькою Республікою, Чеською Республікою, Азербайджанською Республікою, Республікою Молдова і Республікою Грузія та укладені колишнім СРСР з Монгольською Народною Республікою, Румунією і Угорщиною.