Культура безпеки праці у сучасних умовах виробництва
У сучасних умовах виробництва, коли зовнішні виклики, технічний прогрес і економічний тиск нерідко ставлять під загрозу здоров’я та життя працівників, традиційні методи забезпечення охорони праці ‒ жорсткий контроль, покарання та формальні інструктажі ‒ вже не є достатніми.
Значна частина нещасних випадків на виробництві спричинена не стільки технічними несправностями, скільки організаційними причинами та небезпечною поведінкою людей, які свідомо або несвідомо ігнорують вимоги безпеки.
Саме тому в усьому світі дедалі більшого значення набуває концепція культури безпеки праці ‒ не просто сукупності правил і процедур, а глибоко вкоріненої системи цінностей, переконань, ставлення та поведінки, коли безпека стає особистим пріоритетом кожного працівника та найвищим пріоритетом організації в цілому.
Культура безпеки праці ‒ це набір характеристик і особливостей діяльності організації та індивідуальної й колективної поведінки працівників, який встановлює, що проблемам охорони здоров’я та безпеки праці приділяється першочергова увага і вони мають вищий пріоритет.
Щоб забезпечити визначену модель дій та поведінки персоналу, основні засади культури безпеки праці повинні формуватися з урахуванням усвідомлення та прийняття спільної відповідальності за безпеку праці всіх учасників процесу, від окремих працівників до керівництва.
Культура безпеки праці в цьому випадку ‒ не лише правила, а й цінності, ставлення та поведінка людей, які впливають на створення безпечного середовища на конкретному підприємстві. Вона передбачає вміння аналізувати небезпечні аспекти та діяти у випадку аварійних ситуацій, а головне ‒ уникати небезпек шляхом дотримання вимог безпеки в першу чергу через свідоме розуміння наслідків порушення, а не тільки через загрозу дисциплінарного покарання.
Формування у працівників системи поглядів, які спиралися б на базові принципи та ідеї, що формують стратегію дій щодо культури безпеки праці, повинно бути одним із завдань охорони праці. Як свідчить аналіз виробничого травматизму, організаційні причини є основними у виникненні нещасних випадків на виробництві. Вони є наслідком недотримання працівниками всіх рівнів вимог безпеки праці.
З огляду на це, завданням роботодавців має бути вжиття відповідних заходів, спрямованих не лише на створення безпечних умов праці, а й на формування відповідного світогляду щодо встановлення пріоритету вимогам охорони здоров’я та безпеки праці серед всіх інших проблем виробничої діяльності.
Річ у тім, що більшість працівників знайомі з вимогами охорони праці, але не дотримуються їх з різних обставин ‒ зниження продуктивності праці чи незручність у виконанні роботи при застосуванні засобів колективного або індивідуального захисту тощо. В умовах стрімкого економічного розвитку, концепція культури безпеки праці часто стає незручною темою і навіть навмисно не береться до уваги.
На більшості підприємств виконання вимог безпеки досягається шляхом встановлення жорсткої дисципліни і такий вплив управлінської системи на працівників дає можливість зменшити кількість нещасних випадків і це на вказаному етапі є одним з найефективніших елементів формування культури безпеки праці в таких умовах.
Це означає, що для зниження рівня травматизму та професійної захворюваності на підприємстві повинна бути сформована така система управління, яка б не тільки змушувала під загрозою дисциплінарних покарань дотримуватися вимог безпеки, але і впливала б на свідомість працівників, формувала у них відповідні переконання та цінності, що спонукають їх до беззаперечного дотримання вимог безпеки в процесі виробничої діяльності.
