Однією з основних змін є правило щодо інформації, яка вже міститься у державних електронних реєстрах, а саме: не потребують документального підтвердження відомості, необхідні для призначення (перерахунку) особі пенсії, за наявності відповідної інформації в публічних електронних реєстрах (інформаційно-комунікаційних системах). Витребування документального підтвердження таких відомостей в особи забороняється.

У разі відсутності в публічних електронних реєстрах (інформаційно-комунікаційних системах) відомостей, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Закон також уточнив ситуацію, коли роботодавець нарахував єдиний соціальний внесок, подав звітність, але фактично не перерахував кошти. Від тепер до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» включаються періоди роботи на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, за які не сплачено страхові внески (єдиний внесок), за наявності у страхувальника заборгованості із сплати страхових внесків (єдиного внеску) і за умови наявності поданої ним за такі періоди звітності, що підтверджує нарахування страхових внесків (єдиного внеску) в сумі не менше мінімального страхового внеску відповідно до законодавства.

Ця норма має значення для працівників, які фактично перебували у трудових відносинах та отримували нарахування, але не могли контролювати виконання роботодавцем його зобов’язань перед системою загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відомостей про трудову діяльність особи в електронній формі основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження системи персоніфікованого обліку, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, а також у разі якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються:
– дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
– наявні в особи документи, виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, документи, що підтверджують банківські транзакції щодо нарахування (виплати) заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, що містять відомості про періоди роботи;
– інші документи, видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами;
– показання не менше двох свідків, які знали заявника по спільній з ним роботі, у випадках та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України;
– рішення суду про встановлення періоду перебування у трудових відносинах та характеру виконуваної роботи.