Причини електротравматизму та заходи щодо його запобігання

Електричний струм ‒ це упорядкований, спрямований рух електричних зарядів усередині провідної частини (усередині металів, рідких провідників тощо).

Наслідками ураження електричним струмом є:

• електричний удар, який може призвести до паралічу важливих органів (серця, мозку);

• електрична травма, що супроводжується пошкодженням тканин (шкіри, м’яз, кісток, зв’язок) та опіками в місцях дотику тіла людини з провідниками, електричною дугою;

• електричний шок, який проявляється нервовою реакцією організму на збудження електричним струмом (порушення дихання, кровообігу, обміну речовин, скорочення м’язів).

На небезпеку ураження людини електрострумом впливають:

• величина струму, що проходить крізь людину;

• напруга, під яку вона потрапляє;

• опір тіла людини;

• вид і частота струму;

• шлях струму через тіло людини та тривалість дії струму.

Приміщення, в яких підвищується небезпека ураження електричним струмом, характеризуються:

• наявність вологості (тривалий час більше 75%);

• наявність струмопровідного пилу;

• наявність струмопровідної підлоги (металева, земляна, залізобетонна, цегляна тощо);

• наявність високої температури (вище 35^о);

• наявність можливості одночасного дотику людини до металоконструкцій будівель, технологічних апаратів, механізмів тощо, які мають з’єднання з землею, з одного боку, і до металевих корпусів електроустаткування – з іншого боку;

• наявність хімічно активного середовища, що руйнує ізоляцію і струмопровідні частини електрообладнання.

Основними причинами електротравматизму є:

• допуск до роботи персоналу без навчання та перевірки знань;

• допуск до роботи без проходження медичного огляду;

• порушення правил влаштування, технічної експлуатації та безпечної експлуатації електроустановок;

• неправильне розташування пускової апаратури та розподільних пристроїв, захаращеність підходів до них;

• несправність ізоляції, обрив заземлювального провідника;

• помилкове надання напруги в установку, де працюють люди;

• робота без наряду-допуску;

• робота без електрозахисних пристроїв або з тими, що не відповідають умовам виконання робіт, не пройшли випробування;

• виконання робіт під напругою;

• робота в електроустановках без заземлення, занулення та перевірки опору ізоляції;

• живлення кількох споживачів від загального пускового пристрою;

• відсутність контролю за діями працівників тощо.

Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є:

• електроізоляція (подвійна ізоляція) електроустановок;

• використання малих напруг (для живлення електроінструменту, переносних ламп, місцевого освітлення);

• забезпечення недоступності до частин обладнання, які проводять електричний струм, шляхом розміщення на недоступній висоті та застосування огороджень;

• наявність блокування (електричного, механічного) в електричних апаратах, рубильниках, пускачах, автоматичних вимикачах;

• електричне розділення мережі на окремі, не пов’язані між собою, ділянки за допомогою відокремлювального трансформатору;

• попереджувальна сигналізація;

• попереджувальні плакати;

• застосування електрозахисних засобів (діелектричні рукавиці, ізолювальні штанги, ізолювальні кліщі, покажчики напруги, калоші, килимки, ізолювальні підставки тощо);

• захисне заземлення (для зниження напруги дотику для безпечної величини);

• занулення (для перетворення замикання на корпус на однофазне коротке замикання);

• вирівнювання потенціалів (зниження напруг дотику та кроку між точками електричного кола, до яких можливе одночасне торкання людини, або на яких вона може одночасно стояти);

• захисне вимкнення (автоматичне вимкнення електроустановки).