Фінансування охорони праці

Відповідно до статті 19 Закону України “Про охорону праці” №2694-XII від 14.10.1992 року, фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, у державному і місцевих бюджетах.

На підприємстві фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.

На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, розмір витрат на охорону праці встановлюється у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей підприємства, установи, організації.

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з Переліком заходів та засобів з охорони праці, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 27.06.2003 №994.

Обсяг і джерела фінансування витрат на охорону праці визначаються в колективному договорі або угоді.

Проект комплексних заходів обговорюється на загальних зборах трудового колективу чи іншого представницького органу, уповноваженого колективом. Визначаються обсяги та джерела фінансування комплексних заходів. Якщо коштів недостатньо, комплексні заходи вибирають за пріоритетністю та/або ефективністю. Після опрацювання комплексні заходи затверджуються наказом керівника підприємства.

Комплексні заходи розробляються з урахуванням специфіки роботи підприємства і передбачають:

• приведення основних фондів до вимог нормативно-правових актів із охорони праці;

• усунення впливу на  працівників небезпечних і  шкідливих виробничих чинників або приведення їх  рівня на  робочих місцях вимогам нормативно-правових актів із охорони праці;

• проведення атестації робочих місць та аудиту з охорони праці, оформлення стендів, оснащення кабінетів, виставок, придбання необхідних нормативно-правових актів, наочних посібників, літератури, плакатів, відеофільмів, макетів, програмних продуктів тощо з питань охорони праці;

• проведення навчання і перевірки знань із охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності, організація лекцій, семінарів та консультацій із зазначених питань;

• забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до  норм, передбачених законодавством, або до норм, визначених колективним договором;

• забезпечення працівників, зайнятих на  роботах із  важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або  рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою;

• проведення медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі  шкідливими чи  небезпечними умовами праці або таких, де  є  потреба у  професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.