Про пенсії у зв’язку з втратою годувальника

      Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон) пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а саме:

• до досягнення особою 23 років включно – 1 рік;
• від 24 років до досягнення особою 26 років включно – 2 роки;
• від 27 років до досягнення особою 28 років включно – 3 роки;
• від 29 років до досягнення особою 31 року включно – 4 роки;
• від 32 років до досягнення особою 33 років включно – 5 років;
• від 34 років до досягнення особою 35 років включно – 6 років;
• від 36 років до досягнення особою 37 років включно – 7 років;
• від 38 років до досягнення особою 39 років включно – 8 років;
• від 40 років до досягнення особою 42 років включно – 9 років;
• від 43 років до досягнення особою 45 років включно – 10 років;
• від 46 років до досягнення особою 48 років включно – 11 років;
• від 49 років до досягнення особою 51 року включно – 12 років;
• від 52 років до досягнення особою 55 років включно – 13 років;
• від 56 років до досягнення особою 59 років включно – 14 років.

    В разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), – незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

     Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

      Непрацездатним членами сім’ї вважаються:

• чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
• діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

      Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно- технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо- кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти- сироти – до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

      До членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться вищезазначені особи, якщо вони були на повному утриманні померлого годувальника або одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

     Члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

      Усиновлені діти мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми. Також пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків. Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

    Положення цього Закону, що стосуються сім’ї померлого, відповідно поширюються і на сім’ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку. Пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. На всіх членів сім’ї, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім’ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.