Інформація для пенсіонерів щодо працевлаштування/звільнення з роботи
Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі – Закон № 1058-ІV) в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім працюючих пенсіонерів). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам, які працюють, перерахунок пенсії проводиться після звільнення з роботи з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на дату звільнення з роботи.
Відповідно до п. 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними. У разі відсутності у зареєстрованої (взятої на облік) внутрішньо переміщеної особи документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), факт звільнення з роботи встановлюється на підставі особистої заяви із зазначенням дати, з якої особа не працює, та поясненням обставин, у зв’язку з якими неможливо внести запис у трудову книжку чи надати оригінал трудової книжки.
У разі працевлаштування (початку діяльності, пов’язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов’язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи – підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання відповідної заяви згідно з цим Порядком.
У разі звільнення (припинення діяльності, пов’язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) особа повідомляє орган, що призначає пенсію, про дату звільнення (припинення діяльності, пов’язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) шляхом подання відповідної заяви згідно з цим Порядком.
Відповідно до п. 2.5 Порядку № 22-1 у разі працевлаштування (навчання) особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів надається органу, що призначає пенсію, довідка про прийняття на роботу (навчання).
Отже, у разі працевлаштування/звільнення особа повідомляє орган Пенсійного фонду України, про дату працевлаштування/звільнення шляхом подання заяви та надає документи, що засвідчують відповідні відомості (копію трудової книжки із записом про звільнення та/або копію цивільно-правового договору) відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону № 1058-ІV.