Особливості відображення відомостей про грошові активи

1. Які грошові активи потрібно декларувати?

У декларації зазначаються грошові активи, наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї (п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону) станом на останній день звітного періоду.

Під грошовими активами розуміються:

• готівкові кошти;
• кошти, розміщені на банківських рахунках (незалежно від типу рахунків та дати їх відкриття). При цьому інформація про такі рахунки зазначається також в іншому розділі декларації;
• готівкові кошти, які зберігаються у банку. Зокрема, інформація про банківську установу, у якій зберігаються такі кошти, зазначається також в іншому розділі форми декларації;
• внески до кредитних спілок;
• внески до інших небанківських фінансових установ, у тому числі до інститутів спільного інвестування (у декларації необхідно зазначити тип такої установи). За Законом України «Про інститути спільного інвестування» такими інститутами є корпоративні та пайові фонди;
• кошти, які суб’єкт декларування або члени його сім’ї позичили третім особам (тобто кошти, стосовно яких суб’єкт декларування або член його сім’ї є позикодавцем);
• активи у дорогоцінних (банківських) металах;
• інші грошові активи (у декларації необхідно зазначити, які саме активи).

Якщо сукупна вартість усіх наявних станом на останній день звітного періоду в суб’єкта декларування або члена його сім’ї грошових активів не перевищує 50 ПМ (для працездатних громадян), такі активи не зазначаються в декларації.

Наприклад, якщо при поданні щорічної декларації станом на 31 грудня звітного року в суб’єкта декларування були наявні готівкові кошти (незалежно від місця їх зберігання) в розмірі 30 ПМ (для працездатних громадян) та внески на банківських рахунках в розмірі 25 ПМ (для працездатних громадян), такі кошти (внески) зазначаються в декларації окремо за кожним видом активу, оскільки їхня сукупна вартість перевищує 50 ПМ (для працездатних громадян).

Сукупний розмір грошових активів суб’єкта декларування та члена (членів) його сім’ї в цілях визначення того, чи перевищують вони зазначений поріг декларування, вираховується окремо щодо суб’єкта декларування та кожного із членів його сім’ї. Відомості про грошові активи зазначаються в декларації окремо щодо суб’єкта декларування та кожного з членів його сім’ї у разі перевищення порогу (50 ПМ (для працездатних громадян)).

Службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єкти декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, вказують у декларації також грошові активи, які є об’єктами права власності третьої особи, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об’єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.

Такі відомості не зазначаються в декларації, якщо відповідні об’єкти належать на праві власності юридичній особі, зазначеній у п. 5¹ ч. 1 ст. 46 Закону, та їх головним призначенням є використання у господарській діяльності такої юридичної особи.

2. Станом на яку дату вказується розмір наявних грошових активів, у тому числі готівкових коштів?

У декларації зазначаються ті грошові активи, у тому числі готівкові кошти, суб’єкта декларування або членів його сім’ї, які наявні в них станом на останній день звітного періоду (за умови перевищення встановленого Законом порогу декларування для таких об’єктів – див. вище).

Наприклад, для декларацій «щорічна», «кандидата на посаду» та «після звільнення» таким днем є 31 грудня попереднього року. У декларації «перед звільненням» – день припинення діяльності.

Якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї упродовж звітного періоду отримав грошові активи, але станом на останній день звітного періоду вони в нього відсутні, такі активи не відображаються в розділі 12 «Грошові активи», але зазначаються в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки», крім позики, кредиту. Крім того, видатки, вчинені суб’єктом декларування у звітному періоді, повинні бути відображені у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування», якщо розмір видатку перевищує 50 ПМ (для працездатних громадян).

3. Чи треба додатково відображати у розділі 12 «Грошові активи» декларації відомості про кошти, які отримані як доходи у звітному періоді, про що зазначено у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації звітного періоду?

Так, якщо розмір грошових активів перевищує встановлений законом поріг.

4. Що розуміється під активами у дорогоцінних (банківських) металах?

До банківських металів належать золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (п.п. «г» п. 1¹ ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

5. Чи є грошовими активами та чи підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» відомості про кошти, які підлягають стягненню на користь суб’єкта декларування або члена його сім’ї на підставі рішення суду внаслідок завданої ним шкоди, чи з інших підстав, не пов’язаних із невиконанням умов договору, які не були виплачені у звітному періоді?

Ні, такі кошти не є грошовими активами та декларуванню не підлягають.

6. Чи є грошовими активами та чи підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» відомості про кошти, які не були сплачені суб’єкту декларування/члену його сім’ї у зв’язку із невиконанням умов укладеного договору або строк сплати яких не настав?

Ні, крім коштів, позичених третій особі, відомості про які зазначаються в розділі 12 «Грошові активи» декларації за умов перевищення порогу, визначеного Законом.

Приклад 1

Суб’єкт декларування у звітному періоді (2020 році) продав автомобіль вартістю 800 000 грн, з яких фактично отримав 200 000 гривень. Відомості про отримані 200 000 грн підлягають відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2020 рік та додатково у розділі 12 «Грошові активи» (за умови їх залишку станом на останній день звітного періоду). У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації необхідно вказати відомості про правочин – договір купівлі-продажу транспортного засобу, на підставі якого припинилося право власності на автомобіль. Відомості про наявну заборгованість покупця у розмірі 600 000 грн у декларації звітного періоду не зазначаються, їх перерахування стане доходом відповідного звітного періоду, відомості про них підлягатимуть відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відповідного звітного періоду.

Приклад 2

Суб’єкт декларування у 2019 році позичив кошти у розмірі 1 000 000 грн, які мали бути повернуті йому у 2020 році, але станом на 31.12.2020 не були повернуті. Відомості про ці кошти підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» декларації як кошти, позичені третій особі.

7. Чи є грошовими активами та чи підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» відомості про кошти, позичені суб’єктом декларування/членом його сім’ї третім особам, розмір яких визначений рішенням суду, які не були виплачені (добровільно чи в порядку примусового виконання) у звітному періоді?

Так, у розділі 12 «Грошові активи» декларації зазначаються відомості про кошти, позичені третім особам. При визначенні розміру активу слід врахувати рішення суду, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку.

Аналогічний підхід слід застосовувати й до декларування відомостей у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації про фінансові зобов’язання суб’єкта декларування/члена його сім’ї, які виникли внаслідок укладених договорів кредиту (позики). Розмір таких зобов’язань слід зазначати з урахуванням рішення суду, що набрало законної сили.

8. Чи необхідно суб’єкту декларування, який є акцептованим кредитором банку, що перебуває у стані ліквідації, зазначати відомості про не виплачені йому кошти у розділі 12 «Грошові активи» декларації?

Так, крім коштів, вимоги за якими вважаються погашеними станом на кінець звітного року.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення (ч. 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Так, суб’єкт декларування, який є акцептованим кредитором банку, що перебуває у стані ліквідації, повинен зазначати у розділі 12 «Грошові активи» декларації відомості про кошти у сумі, визначеній Фондом.

Щоб задовольнити вимоги акцептованих кредиторів, Фонд або уповноважена особа Фонду формує ліквідаційну масу банку та продає його активи. Якщо ж у банку недостатньо майна для виплати коштів всім кредиторам, незадоволені вимоги вважаються погашеними, що, однак, не позбавляє Фонд або уповноважену особу Фонду права звертатися з вимогами до пов’язаної з банком особи.

Отже, не підлягають відображенню в декларації відомості про кошти, вимоги за якими вважаються погашеними станом на кінець звітного року. Погашеними вважаються вимоги, які банк не може задовольнити через нестачу коштів та активів.

9. Як відображати в декларації інформацію про грошові заощадження, поміщені в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, якщо компенсацію втрат від їх знецінення суб’єкт декларування та/або члени його сім’ї не отримували або отримували частково?

Якщо суб’єкту декларування або членам його сім’ї було видано ощадну книжку і відкрито компенсаційний рахунок в Ощадному банку України, то залишок коштів на такому рахунку підлягає декларуванню в розділі 12 «Грошові активи» декларації, у випадку якщо сукупна вартість усіх наявних станом на останній день звітного періоду в суб’єкта декларування або члена його сім’ї (окремо у кожної особи) грошових активів перевищує 50 ПМ (для працездатних громадян).

Наприклад, якщо у суб’єкта декларування є кошти на ощадній книжці в розмірі 10 ПМ (для працездатних громадян), а також інші грошові активи в розмірі 40 ПМ (для працездатних громадян), їх необхідно відобразити в декларації, оскільки сумарно це становитиме 50 ПМ (для працездатних громадян).

Заощадження громадян, поміщені в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, відновлювалися у співвідношенні 1 карбованець заощаджень на 1,05 гривні – станом на 1 жовтня 1996 року.

Так, зобов’язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, встановлені Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України».

Відповідно до положень вищезазначеного Закону установи Ощадного банку України протягом грудня 1996 року – березня 1997 року проводили одноразову індексацію вкладів громадян, на проіндексовану суму видавалася ощадна книжка. Компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень проводилася їх власникам починаючи з 1997 року в грошовій (готівковій чи безготівковій) формі через установи Ощадного банку України після внесення в інформаційно-аналітичну систему «Реєстр вкладників заощаджень громадян» відомостей про них, необхідних для ідентифікації вкладника під час відкриття рахунку, а також в інших формах згідно із законодавством.

Отже, якщо в особи був вклад в Ощадбанку СРСР на певну суму в карбованцях, потім ця сума була проіндексована Ощадбанком України і на ім’я вкладника відкрито компенсаційний рахунок на суму індексації вкладу в гривні, то значення для цілей декларування має тільки сума залишку на такому компенсаційному рахунку. Для отримання відповідної інформації радимо звертатись до Ощадного банку України.