Особливості відображення відомостей про доходи, у тому числі подарунки

1. Які доходи та подарунки зазначаються у декларації?

У декларації зазначаються відомості про доходи, які суб’єкт декларування або члени його сім’ї отримали упродовж звітного періоду (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону).

При цьому доходи включають:

• заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом;
• гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами;
• дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності;
• дохід від надання майна в оренду (користування);
• дивіденди;
• проценти;
• роялті;
• страхові виплати;
• виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора;
• призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях;
• благодійну допомогу;
• пенсію;
• спадщину;
• доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав;
• подарунки;
• інші доходи.

Під заробітною платою розуміються як основна заробітна плата, так і будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати (премії, надбавки тощо), які виплачуються (надаються) суб’єкту декларування або члену його сім’ї у зв’язку з відносинами трудового найму, крім коштів для покриття витрат на відрядження, які у цілях декларування доходом не вважаються.

Соціальні виплати, субсидії тощо вважаються доходом і відображаються в декларації лише в разі їх монетизації, тобто виплати у грошовій формі.

Подарунки вважаються доходом незалежно від того, у якій формі вони отримуються: у формі грошових коштів або в іншій формі. Подарунок – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової (ст. 1 Закону). Це стосується також подарунків, які суб’єкт декларування отримує від члена сім’ї або навпаки.

Якщо третя особа оплачує витрати на відпочинок (переліт, проживання тощо), лікування, освіту тощо суб’єкта декларування або члена його сім’ї, це вважається подарунком у негрошовій формі, який повинен бути відображений у декларації із зазначенням вартості подарунка.

Водночас оплата третьою стороною участі суб’єкта декларування у публічному заході не є доходом.

Доходи зазначаються незалежно від їх розміру. Винятком є доходи у вигляді подарунків. Подарунки у формі грошових коштів зазначаються в декларації, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) сукупно протягом року, перевищує 5 ПМ (для працездатних громадян). Подарунок у формі іншій, ніж грошові кошти (наприклад, рухоме майно, транспортні засоби, нерухомість тощо), зазначається, якщо вартість одного подарунка перевищує 5 ПМ (для працездатних громадян).

Якщо отриманий у звітному періоді подарунок у вигляді цінного рухомого майна, транспортного засобу, нерухомого майна, нематеріального актива, цінних паперів, грошових активів чи інших об’єктів декларування перебуває у суб’єкта декларування або члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду, такий подарунок повинен бути також відображений у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» (незалежно від вартості), 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» (за умови, якщо вартість перевищує 100 ПМ (для працездатних громадян)), 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» (незалежно від вартості), 7 «Цінні папери» (незалежно від вартості), 12 «Грошові активи» (якщо сукупний розмір грошових активів перевищує 50 ПМ (для працездатних громадян)) тощо. У декларації наступного звітного періоду, за умов, що таке майно перебуває у суб’єкта декларування або члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду, а його вартість перевищує встановлений поріг для декларування (наприклад, 100 ПМ (для працездатних громадян) – для цінного рухомого майна (крім транспортних засобів), відомості про таке майно зазначаються лише у відповідному розділі декларації залежно від виду об’єкта декларування.

У разі, якщо вартість подарунка суб’єкту декларування перевищує 50 ПМ (для працездатних громадян), необхідно додатково вказати у блоці полів «Інформація щодо іншого правочину» розділу 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відомості про договір дарування, на підставі якого набуто право власності на це майно (подарунок).

Якщо ж таке майно не належить суб’єкту декларування на останній день звітного періоду (наприклад внаслідок укладеного договору купівлі-продажу), то у декларації відомості зазначаються таким чином:

1) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації – двічі про отримані доходи:

– у негрошовій формі – у розмірі вартості майна, що подароване (за умови, якщо вартість подарунка перевищує 5 ПМ (для працездатних громадян));

– у грошовій формі – як дохід від продажу майна (подарунка) (незалежно від розміру);

2) у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації – двічі в блоці полів «Інформація щодо іншого правочину» про:

– договір дарування, на підставі якого набуто право власності на майно (подарунок) (за умови, якщо вартість подарунка перевищує 50 ПМ (для працездатних громадян));

– договір купівлі-продажу, на підставі якого припинено право власності на майно (подарунок) (за умови, якщо вартість предмету правочину перевищує 50 ПМ (для працездатних громадян)).

Якщо ж майно, яке було подаровано члену сім’ї суб’єкта декларування у звітному періоді, але не належить йому на останній день звітного періоду (наприклад внаслідок укладеного договору купівлі-продажу), то у декларації зазначаються лише відомості у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» про отримані доходи:

– у негрошовій формі – у розмірі вартості майна, що подароване (за умови, якщо вартість подарунка перевищує 5 ПМ (для працездатних громадян));

– у грошовій формі – як дохід від продажу майна (подарунка) (незалежно від розміру).

2. Який розмір доходу, зокрема у вигляді заробітної плати, зазначати в декларації – нарахований або фактично отриманий?

Нарахований. У декларації зазначаються відомості про отримані доходи, включно з податками і зборами.

У декларації вказуються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону).

Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ч. 1 ст. 67 Конституції України).

До числа платників податку на доходи фізичних осіб належать, зокрема, резидент (фізична особа), яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також податковий агент (п. 162.1 ст. 162 ПК України).

Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку на доходи фізичних осіб відповідно до умов трудового договору (контракту), належать до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, який є базою оподаткування (п. 164.1, п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПК України).

Податковий агент, який нараховує, виплачує або надає оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Слід зазначити, що податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи (п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Роботодавець при кожній виплаті заробітної плати зобов’язаний повідомити працівника про дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці, до яких належать загальна сума заробітної плати із розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань із заробітної плати, сума заробітної плати, що належить до виплати (ч. 1 ст. 30 Закону України «Про оплату праці»).

Тобто із загальної суми заробітної плати фактично й відбуваються відрахування, у тому числі нараховується, утримується та сплачується податок на доходи фізичних осіб.

Отже, у декларації зазначаються відомості про отриману заробітну плату, включно з податками і зборами.

Звертаємо увагу, що відомості про нараховану, але не виплачену у звітному періоді заробітну плату (інші платежі) зазначаються у декларації наступного звітного періоду (в якому вона була фактично виплачена).

3. Чи вважаються доходом витрати на відрядження, що оплачуються роботодавцем? Якщо витрати на участь у публічному заході оплачені третьою стороною, чи вважається це доходом?

Відповідно до ст. 46 Закону не вважаються доходом кошти, що виплачуються роботодавцем суб’єкту декларування (члену його сім’ї) для покриття витрат на відрядження (в Україні чи за кордоном).

Так само не вважається отриманням доходу покриття третьою особою (наприклад, міжнародною організацією, державними органами іноземної держави тощо) витрат на участь суб’єкта декларування (члена його сім’ї) у заході (семінар, конференція, переговори тощо), що проводиться в іншому місті чи за кордоном (наприклад, оплата витрат на подорож до місця проведення заходу, проживання та харчування), за умови, що така поїздка оформлена у вигляді відрядження суб’єкта декларування чи члена його сім’ї.

Приклад 1

Суб’єкт декларування на запрошення державного органу іноземної держави й за рахунок коштів сторони, що приймає, бере участь у заході, що проводиться на території цієї держави, з оформленням відрядження за місцем роботи суб’єкта декларування. Кошти, витрачені на оплату переїзду суб’єкта декларування, його харчування та проживання, а також інші пов’язані з поїздкою витрати (наприклад, сплата візового збору) не вважаються доходом і не зазначаються у декларації.

Приклад 2

Член сім’ї суб’єкта декларування, який не є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або прирівняною до осіб, уповноважених на виконання зазначених функцій, отримує компенсацію витрат на відрядження від свого роботодавця або оформляє за місцем роботи відрядження з метою участі у заході, проведення переговорів тощо. Кошти, отримані членом сім’ї від свого роботодавця як компенсація витрат на таке відрядження або витрати, понесені стороною, яка приймає, для забезпечення відрядження члена сім’ї, не вважаються доходом і не зазначаються в декларації суб’єкта декларування.

4. Чи вважаються доходом кошти, що виплачуються народним депутатам України для компенсації вартості проїзду, оренди житла або винайму готельного номера, а також відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень?

Ні, не вважаються доходом. У цілях декларування відповідно до ст. 46 Закону не вважаються доходом кошти, що виплачуються народним депутатам України для компенсації вартості проїзду, оренди житла або винайму готельного номера, а також відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень.

Народні депутати України відповідно до ч. 1 ст. 78 Конституції України здійснюють свої повноваження на постійній основі, їх статус визначається виключно законами України (п. 21 ч. 1 ст. 92 Конституції України).

Закон України «Про статус народного депутата України» визначає статус (права, обов’язки і відповідальність) народного депутата України та встановлює правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом своїх повноважень.

Серед основних гарантій діяльності народних депутатів України передбачено фінансування видатків, пов’язаних з депутатською діяльністю. Так, народному депутату протягом усього строку виконання депутатських повноважень щомісячно відповідно до положень ст.ст. 23, 35 Закону України «Про статус народного депутата України» видаються кошти для компенсації вартості проїзду, оренди житла або винайму готельного номера, а також відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, у розмірі місячної заробітної плати народного депутата, що не підлягають оподаткуванню (ч. 4 ст. 32 Закону України «Про статус народного депутата України»). При цьому кошти для відшкодування витрат на здійснення депутатських повноважень народний депутат України отримує з дня його обрання (ч. 4 ст. 33 Закону України «Про статус народного депутата України»).

Право на отримання коштів для компенсації вартості проїзду та на відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень, мають усі народні депутати України, а на отримання коштів для компенсації оренди житла або винайму готельного номера – народні депутати України, не забезпечені житлом у місті Києві, і місце їх проживання, відповідно до його реєстрації, знаходиться на відстані понад 30 км від меж міста Київ (ст.ст. 23, 32, 33, 35 Закону України «Про статус народного депутата України»).

Таким чином, народні депутати України отримують певні відшкодування, компенсації для покриття витрат відповідно до спеціального закону.

Витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно із законодавством України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань на функціонування цих бюджетних установ (ст. 51 Бюджетного кодексу України). Власне, кошти на проїзд народними депутатами України усіма видами транспорту, кошти на оренду житла або винайм готельного номера передбачаються у витратах на забезпечення діяльності Верховної Ради України (ст.ст. 23, 35 Закону України «Про статус народного депутата України»).

Кошти, які відшкодовуються народному депутату України на здійснення депутатських повноважень (ст.ст. 32, 33 Закону України «Про статус народного депутата України»), відповідають розміру заробітної плати народного депутата України, але не входять до структури заробітної плати. Суми компенсації вартості проїзду, оренди житла або винайму готельного номера (ст.ст. 23, 32, 35 Закону України «Про статус народного депутата України») встановлюються Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік (та кошторисом Верховної Ради України – в разі його затвердження Верховною Радою України). Список народних депутатів України, яким видаються кошти на оренду житла та на винайм готельного номера, щоквартально публікується в газеті «Голос України» та щомісячно оприлюднюється на сайті Верховної Ради України.

5. Чи зазначаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відомості про кошти, отримані у звітному періоді як позика, кредит, інше фінансове зобов’язання?

Ні, не зазначаються. Водночас відомості про такі кошти, підлягатимуть відображенню у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації.

6. Чи є доходом у цілях декларування прощені (анульовані) банком за його рішенням сума кредиту або проценти за користування кредитом?

Сума кредиту, прощена (анульована) банком, є доходом, відомості про який підлягають відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації. Водночас відсотки, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, не є доходом, який призводить до приросту показників фінансового та/або майнового стану особи. Відповідно у разі прощення (анулювання) відсотків, нарахованих за користування кредитом, відсутні підстави вважати їх додатковим благом особи.

Доходами можуть бути додаткові блага, унаслідок отримання яких фінансове або матеріальне становище суб’єкта декларування чи членів його сім’ї покращилося. Отримання основної суми кредиту, яку надалі за рішенням банку суб’єкт декларування чи член його сім’ї не повинні повертати, є доходом, оскільки завдяки цим коштам покращується фінансове становище особи, у неї з’являється можливість, наприклад, здійснити видатки, які інакше вона не могла б зробити. Водночас скасовані відсотки за користування кредитом таким доходом не є, оскільки відповідні кошти суб’єкт декларування або член його сім’ї фактично не отримували.

Така позиція підтверджується регулюванням у податковій сфері та судовою практикою. Так, до доходу віднесено, зокрема, основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України).

Додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас у разі, якщо відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку-боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

7. Чи необхідно відображати у декларації доходи, отримані суб’єктом декларування або членом його сім’ї як фізичною особою-підприємцем?

Так, необхідно. У декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї  (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону). Перелік видів доходів, наведений у цьому положенні, не є вичерпним і включає у тому числі доходи від підприємницької діяльності, отримані суб’єктом декларування/членом його сім’ї як фізичною особою-підприємцем.

Дохід із джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі у вигляді доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Інформацію про отримані доходи від підприємницької діяльності як фізичною особою-підприємцем необхідно зазначити у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації незалежно від розміру такого доходу. При цьому сума доходу від підприємницької діяльності за звітний період сумується і в декларації вказується загальна сума доходу, отримана суб’єктом декларування або членом його сім’ї як фізичною особою-підприємцем у звітному періоді.

Лише при зазначенні доходу від власної підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця як джерело доходу слід зазначати самого суб’єкта декларування/члена його сім’ї, які є фізичною особою-підприємцем. В інших випадках джерелом доходу слід зазначати юридичну або фізичну особу, від якої він отриманий.

8. Як відображати у декларації вклади (депозити) та поворотну фінансову допомогу, повернуті суб’єкту декларування або члену його сім’ї у звітному періоді?

Відомості про кошти, надані суб’єктом декларування/членом його сім’ї як поворотна фінансова допомога та повернуті їм у звітному періоді, а також повернуті суми депозиту у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації не зазначаються.

Водночас такі кошти слід вказувати у розділі 12 «Грошові активи» декларації (за умов, визначених у відповіді на запитання 139 цих Роз’яснень).

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (абз. 8 п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Вклад (депозит) – це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Розміщення коштів на рахунках в банку як вклад (депозит) не припиняє права власності на кошти, а отже, їх повернення не може вважатися доходом.

9. Чи зазначаються у декларації кошти, отримані як «кешбек», «бонуси» тощо від банків, фінансових установ?

Так, якщо такі кошти включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.

Дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Отже, кошти, отримані суб’єктом декларування або членом його сім’ї упродовж звітного періоду у формі «кешбек», «бонусів» у грошовій формі від банківських чи інших фінансових установ, зазначаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, якщо такі кошти включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо (ознака доходу «126») або інший дохід (ознака доходу «127»). Так, зазначені кошти, отримані з одного джерела, сумуються за відповідною ознакою.

Наприклад, у разі отримання упродовж звітного року коштів у вигляді «кешбеку» на банківську картку, як інший дохід у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації слід зазначити загальну суму таких коштів, отриманих упродовж року з одного джерела (наприклад, від однієї банківської установи).

Інформація про суми загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків міститься у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

10. Чи вважається доходом у цілях декларування сума відшкодування податку в рамках Tax free?

Ні, не вважається. В окремих державах діє система повернення податку на додану вартість, податку з продажу тощо за придбаними фізичною особою (виключно нерезидентом для країни перебування) товарами. Сума такого відшкодування залежить від країни, у якій здійснено покупку, а також мінімальної суми здійсненої покупки.

Кошти, отримані суб’єктом декларування/членом його сім’ї як часткове повернення раніше витрачених коштів на сплату податку на додану вартість чи іншого податку в іноземній країні, не вважаються доходом для цілей декларування та не зазначаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.

11. Яку суму доходу необхідно зазначати у декларації при відчуженні цінних паперів – загальну суму доходу від продажу цінних паперів або інвестиційний прибуток?

У декларації слід відображати саме дохід від відчуження цінних паперів, а не інвестиційний прибуток.

У декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів сім’ї, у тому числі доходи від відчуження цінних паперів. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону).

Доходом можуть бути кошти, фактично отримані суб’єктом декларування або членом сім’ї у звітному періоді з будь-якого джерела. Так, до уваги не береться, зокрема, збільшення вартості відчужуваного активу порівняно з первинною вартістю його придбання тощо.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу (абз. 1 п.п. 170.2.2 п. 170.2. ст. 170 ПК України).

Приклад

Суб’єкт декларування у 2019 році придбав 100 акцій номінальною вартістю 100 000 грн за 50 000 гривень. У звітному році суб’єкт декларування відчужив ці акції за 150 000 гривень. Отриманий дохід від продажу цінних паперів склав 150 000 грн, а інвестиційний прибуток – 100 000 гривень. Отже, у декларації за звітний рік слід відобразити отриманий дохід у розмірі 150 000 гривень.

12. Чи відображаються у декларації відомості про рух коштів між суб’єктом декларування та членами його сім’ї у розділах 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації?

Ні, якщо це не подарунок. Рух коштів у готівковій або безготівковій формі між суб’єктом декларування та членами його сім’ї, відомості про яких зазначені в розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» декларації, не вважається доходом/видатком у розумінні Закону та не підлягає декларуванню в розділах 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації відповідно.

Водночас якщо такі кошти є предметом договору дарування (усного чи письмового), укладеного між суб’єктом декларування та членами його сім’ї, – вони вважаються доходом та декларуються в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації як подарунок (з урахуванням встановленого Законом порогу декларування).

Інформація про видаток суб’єкта декларування, зокрема на подарунок, зазначається у блоці полів «Інформація щодо видатку» розділу 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації (з урахуванням встановленого Законом порогу декларування – 50 ПМ (для працездатних громадян)).

У разі руху грошових коштів між суб’єктом декларування та особами, відомості про яких не зазначено в розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» декларації, такі грошові кошти підлягають декларуванню на загальних підставах, незалежно від наявності родинного зв’язку.

13. Чи зазначаються у декларації відомості про путівку, отриману суб’єктом декларування (членами його сім’ї) за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування?

Так, ці відомості відображаються в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації – в тій частині вартості путівки, яка оплачена відповідним фондом.

У декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону).

Одним із видів доходу є вартість путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію осіб з інвалідністю, отриманої декларантом або членами його сім’ї за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Дані щодо вартості наданої путівки мають міститись у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (за формою 1-ДФ), інформацію з якого можна безкоштовно отримати особисто в територіальних органах Державної податкової служби України або онлайн в електронному кабінеті за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/ (для входу знадобиться електронний цифровий підпис). У формі 1-ДФ ці дані мають міститися із ознакою доходу «156».

Якщо дані про вартість такої путівки в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відсутні, рекомендуємо за відповідною інформацією звертатись до органів соціального захисту населення. 

Якщо зазначені відомості суб’єкту декларування не вдалось отримати, рекомендуємо повідомити цей факт Національному агентству через персональний електронний кабінет.

14. Чи вважається доходом у цілях декларування податкова знижка?

Ні, не вважається. Право платника на податкову знижку передбачене ст. 166 ПК України. Податкова знижка нараховується на доходи, які отримані у вигляді заробітної плати.

У декларації зазначаються відомості про отриману заробітну плату, включно з податками і зборами. Тому кошти, отримані як податкова знижка відповідно до ст. 166 ПК України, не вважаються доходом для цілей декларування та не зазначаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.

15. Як декларувати доходи у вигляді процентів, нарахованих за валютним вкладом?

Потрібно суму кожного нарахування процентів за певний період, включаючи податки і збори, конвертувати у гривню за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату фактичної виплати процентів, потім визначити їхній сукупний розмір, отриманий за звітний період в одному банку, і зазначити в декларації цю загальну суму процентів.

Наприклад, 01.02.2020 банк нарахував проценти за січень у сумі 50 євро; 15.02.2020, після утримання податків і зборів, банк (у готівковій чи безготівковій формі) виплатив вкладнику 40,25 євро процентів за січень. Курс гривні щодо євро станом на 15.02.2020 становив 26,5872 грн/євро, тобто 50 × 26,5872 = 1 329,36 грн – конвертована сума виплачених (отриманих) процентів за січень. За аналогічною схемою слід конвертувати проценти за весь період, на який було розміщено вклад, і зазначити в декларації їхній сукупний розмір.

Дохід у вигляді процентів, нарахованих за кількома вкладами, поміщеними в один банк, зазначається в декларації сукупно.

Дохід у вигляді процентів, нарахованих за вкладами, поміщеними в різні банки, зазначається в декларації окремо.

Для отримання детальної інформації щодо нарахованих (виплачених) процентів радимо звернутись до банку, в якому розміщено вклад.

16. Як відобразити у декларації відомості про подарунок, матеріальну допомогу, отримані суб’єктом декларування або членом його сім’ї від декількох осіб (групи осіб), якщо встановити частку кожного неможливо?

Відомості про подарунок (за умови перевищення порогу для декларування) або матеріальну допомогу, обумовлену певною подією (наприклад, збір коштів на лікування), отримані суб’єктом декларування або членом його сім’ї від декількох осіб (групи осіб), якщо встановити частку кожного неможливо, зазначаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації як один об’єкт декларування. Слід також вказати його вид, вартість (сукупний розмір), а також усіх осіб, які є джерелами цього доходу.

Приклад 1

Суб’єкту декларування у звітному періоді батьки подарували автомобіль вартістю 850 000 грн і суб’єкту декларування не відомий розмір внеску кожного до загальної вартості автомобілю.

У цьому випадку у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації необхідно зазначити один раз відомості про отриманий дохід у вигляді подарунка у негрошовій формі вартістю 850 000 грн, а у блоці полів щодо джерела доходу вказати відомості про обох батьків.

Звертаємо увагу, що відомості про автомобіль слід також відобразити у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації (за умови його перебування у власності на кінець звітного періоду), та додатково вказати відомості про правочин, на підставі якого набуто право на майно – договір дарування – у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» (незалежно від того, чи перебуває автомобіль у власності суб’єкта декларування на кінець звітного періоду). У разі його відчуження у звітному періоді – відомості про обидва правочини, на підставі яких набуто та припинено право власності на майно.

Приклад 2

Член сім’ї суб’єкта декларування у звітному періоді отримав від 10 осіб (відомості про яких відомі) однією загальною сумою 20 000 грн у якості матеріальної допомоги на лікування. При цьому члену сім’ї суб’єкта декларування не відомий внесок кожного з осіб до цієї суми. Відомості про такий дохід підлягають відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації як один об’єкт. В декларації слід вказати:

• вид доходу – інше (який саме – матеріальна допомога);
• розмір доходу – 20 000 грн;
• особа, якої стосується – відомості про члена сім’ї;
• джерело – відомості про всіх осіб, від яких отримано цей дохід.

Разом з тим, якщо частка конкретної особи у загальній сумі переданих коштів відома (наприклад 1 000 грн), відомості про дохід від цієї особи підлягають декларуванню окремо (із зазначенням суми та джерела доходу). Інша частина від загальної суми переданих коштів (тобто 19 000 грн) підлягає декларуванню як один об’єкт.

Тобто у декларації підлягають відображенню 2 об’єкти:

1 – від особи, розмір внеску якої відомий. В декларації слід вказати:

– вид об’єкта – інше (який саме – матеріальна допомога);

– розмір доходу – 1 000 грн;

– особа, якої стосується – відомості про члена сім’ї;

– джерело – відомості про особу, від якої отримано цей дохід.

2 – від осіб, розмір внеску кожного з яких невідомий. В декларації слід вказати:

– вид об’єкта – інше (який саме – матеріальна допомога);

– розмір доходу – 19 000 грн;

– особа, якої стосується – відомості про члена сім’ї;

– джерело – відомості про всіх осіб, від яких отримано цей дохід.

При перерахуванні коштів на банківський рахунок (незалежно від суми кожної з транзакцій) відомості про кожну суму, отриману від різних джерел (від різних осіб), слід декларувати у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» окремо.

Нагадуємо, якщо сума разово отриманого суб’єктом декларування доходу від одного джерела  перевищує 50 ПМ (для працездатних громадян), відомості про правочин необхідно додатково вказати у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації.

Суб’єкт декларування повинен володіти підтвердними документами, що обумовлюють наявність підстав для отримання такої допомоги, а також її фактичного отримання.