Роз’яснення, коментарі, методичні рекомендації – Архів

24.12.2020

Чи подається декларація перед звільненням у разі, якщо нова посада особи також пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування?

 

У разі переведення державного службовця на іншу посаду державної служби  декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування не подається.

 

Звільнення особи за переведенням або у разі, якщо особа стала переможцем конкурсу і у зв’язку з цим звільнилася з роботи в одному органі і прийнята на роботу в інший орган наступного робочого дня (без врахування вихідних днів), не  вважається припиненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки у такому випадку відбувається  лише зміна посади або інших істотних  умов праці.

 

 

Які типи декларацій, коли їх слід подавати і який звітний період вони охоплюють?

 

Законом України «Про запобігання корупції» (далі- закон) передбачено чотири типи  декларацій суб’єкта декларування:

 

1)щорічна декларація – декларація, яка подається  відповідно до частини першої статті 45 Закону, у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня  до  31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація.

2)декларація суб’єкта декларування, який припиняє відповідну діяльність (декларація перед звільненням) – декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Декларація «перед звільненням» охоплює період, який не був  охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб’єктом декларування.

3)декларація після звільнення – декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому  було припинено діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює звітний період (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація.

4)декларація кандидата на посаду– декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону до призначення або обрання особи на посаду. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01  січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством.

 

 

Антикорупційна програма юридичної особи

 

Антикорупційною програмою юридичної особи є комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності юридичної особи.

 

В обов’язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:

 

1)державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 відсотків), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує сімдесят мільйонів гривень.

2)юридичних осіб, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.

Антикорупційна програма затверджується після її обговорення з працівниками юридичної особи. Текст антикорупційної програми повинен перебувати у постійному доступі для працівників юридичної особи.

Положення щодо обов’язковості дотримання антикорупційної програми включаються до трудових договорів, правил внутрішнього розпорядку юридичної особи, а також можуть включатися до договорів, які укладаються юридичною особою.

В юридичних особах, зазначених у пункті 1, для реалізації антикорупційної програми призначається особа, відповідальна за реалізацію антикорупційної програми, правовий статус якої визначається Законом України «Про запобігання корупції».

 

 

Обмеження в укладенні трудових договорів після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування

 

Відповідно до статті 26 Закону України «Про запобігання корупції»  заборонено протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами – підприємцями, якщо особи протягом року до дня припинення  виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття  відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або ФОП.

 

В цьому контексті важливими є кілька аспектів:

-вказане обмеження стосується укладення трудових договорів (контрактів) або вчинення правочинів у сфері підприємницької діяльності лише з юридичними особами приватного права або ФОП. Відповідно це обмеження не стосується укладення особою трудового договору або вчинення правочину з органами державної влади, державними або комунальними підприємствами або фізичними особами.

-у нормі йдеться про фактичне здійснення повноважень з контролю або нагляду, а тому власне, наявність повноважень, за умови, що вони не реалізовувались щодо конкретної юридичної особи або ФОП, не забороняє надалі укладати трудові договори або правочини з такими особами.

– реалізація таких повноважень або прийняття  рішень мало відбутися протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тому таке обмеження не застосовується, якщо особа, зазначена в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», хоч і приймала рішення стосовно юридичної особи, проте такі дії вчинялися раніше ніж за рік до припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

 

 

02.11.2020

Хто має подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані

 

Під суттєвою зміною в майновому стані розуміють:

1)отримання доходу

2)придбання майна

3)здійснення видатку

При цьому, сума доходу, майна або видатку має перевищувати 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня року, у якому відбулася суттєва зміна у майновому стані (105100грн для 2020 року)

Повідомлення подається протягом 10 календарних днів з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку.

 

Спосіб подачі – вони подаються винятково в електронній формі та публікуються на сайті реєстру декларацій. Водночас не можна подавати виправлені повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

 

Відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подають суб’єкти декларування, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище або які займають посади, по’вязані з високим рівнем корупційних ризиків.

 

З 1 січня 2020 року інші суб’єкти декларування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не подають.

Як подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані:

• Перейти на portal.nazk.gov.ua
• Увійти у систему за допомогою свого КЕП/ЕЦП
• Обрати «Нове повідомлення про суттєві зміни в майновому стані»
• Заповнити необхідну інформацію та натиснути «Подати повідомлення»

 

 

 

 02.11.2020

Притягнення до відповідальності за недостовірне декларування

 

Дії Національного агентства з питань запобігання корупції (далі- НАЗК) після завершення перевірки декларацій та виявлення незадекларованих доходів чи майна.

Етап 1– якщо сума невідповідних даних у декларації перевищує 250 прожиткових мінімумів, НАЗК складає обґрунтований висновок про виявлення ознак кримінального правопорушення. Адже за декларування недостовірної інформації на таку суму передбачена відповідальність за ст. 366- 1 Кримінального кодексу України.

При визначенні суми недостовірних відомостей застосовується розмір прожиткового  мінімуму для працездатних осіб, встановлений на дату подання декларації. Таким  чином, для декларацій за 2018 рік сума недостовірної інформації повинна становити понад 480 тис. грн, а для декларацій за 2019 – понад 525 тис. грн.

 

Етап 2 – складений обґрунтований висновок НАЗК направляє за підслідністю  до таких правоохоронних органів:

Національного антикорупційного бюро України

Державного бюро розслідувань

Національної поліції України

 

Етапи 3 та 4 – після цього правоохоронні органи проводять розслідування та у разі наявності підстав, направляють справу до Вищого антикорупційного суду (якщо справа стосується високопосадовців) або до інших судів.

 

Етап 5– якщо після завершення розгляду справи суд визнає особу винною у недостовірному декларуванні, то покарання може передбачати:

-позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років

-громадські роботи на строк від 150 до 240 годин

-штраф від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42, 5 тис. грн до 51  тис. грн)

Також інформацію про особу, яку суд визнав винною, НАЗК вносить до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або по’вязані з корупцією правопорушення (Реєстр корупціонерів).

Крім того, під час перевірки декларації НАЗК може виявити ознаки незаконного збагачення, що може мати своїм наслідком конфіскацію відповідного майна та карається позбавленням волі до 10 років.

 

 

02.11.2020

Порядок дій органу влади після отримання рішення суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної чи кримінальної відповідальності

 

У випадку набрання законної сили рішенням  суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної чи кримінальної відповідальності, які є підставою для припинення державної служби, суб’єкт призначення звільняє державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту на виконання частини другої статті 84 Закону України «Про державну службу» .

 

Після отримання органом публічної влади одного з рішень суду, що є підставою для порушення дисциплінарного провадження щодо державного службовця, розпочинається процедура притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

 

Моментом виявлення правопорушення, з якого починається відлік строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, слід вважати день отримання державним органом інформації щодо вчинення державним службовцем корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення.

 

Після отримання відповідної інформації з мето забезпечення строків притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності дисциплінарне провадження щодо такого працівника слід порушувати невідкладно.

 

Якщо державний орган вперше дізнався про вчинення працівником такого правопорушення з рішення суду, то моментом виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення є день отримання відповідного судового рішення.

 

Процедура притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності передбачена у главі 2 «Засади дисциплінарної відповідальності» Закону України «Про державну службу» та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 103. Склад дисциплінарного проступку визначається на підставі відповідного рішення суду.

 

Суб’єкт призначення визначає строк здійснення дисциплінарного провадження, який не може перевищувати 15 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений до одного місяця.

 

Дисциплінарне стягнення на державного службовця накладається не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не більше одного року з дня його вчинення (частина третя статті 65, частина п’ята статті 74 Закону України «Про державну службу»).

 

За результатами дисциплінарного провадження на державного службовця накладається один із видів дисциплінарних стягнень, визначених у статті 66 Закону України «Про державну службу», з дотриманням вказаних вище строків.

 

У день підписання розпорядчого документа про накладення на особу або зняття з неї дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення до Національного агентства направляється паперова копія відповідного розпорядчого документа разом з інформаційною карткою до розпорядчого документа .

 

 

 

08.10.2020

Особливості відображення відомостей про вартість об’єктів нерухомості

 

Набуття права на об’єкт нерухомості на підставі договору купівлі- продажу (обміну)

При відображенні відомостей про вартість об’єктів нерухомості, які набуті на підставі договору купівлі – продажу (обміну) після 01.01.2018, у зв’язку з внесенням змін до статті 172 ПК України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році»,  доцільно зазначити оціночну вартість такого об’єкта, розраховану органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку, відомості про яку зазначено у правовстановлюючих документах.

Для об’єктів нерухомості, які були набуті до 01.01.2018 року, вартість майна зазначається відповідно до правовстановлюючих документів з огляду на ціну, зазначену в договорі купівлі – продажу (обміну), за відсутності у договорі відомостей про експертну оцінку.      

                 

 

Набуття права на об’єкт нерухомості на підставі договору дарування та спадщини

Відповідно до пункту 174.8 статті 174 ПК України у разі спадкування будь – яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається. Якщо об’єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом.

Отже, якщо спадщина/дарунок оподатковується за нульовою ставкою і оцінка успадкованого/подарованого майна не проводилась, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не застосовується».

В усіх інших випадках оціночна вартість об’єктів спадщини/дарування обов’язкова, тому при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна доцільно зазначати його оціночну вартість.

 

Набуття права на об’єкт нерухомості на праві оренди або іншому праві користування

Вартість на дату набуття права оренди або користування вказується відповідно до  правовстановлюючих документів, на підставі яких було набуто таке право.

У випадку, коли у правовстановлюючих документах відсутня вартість об’єкта нерухомого майна, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не застосовується».

 

 

 

14.09.2020

Обмеження для державного службовця після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави,

відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про запобігання корупції»

 Відповідно до вимог антикорупційного закону державному службовцю забороняється:

• протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами – підприємцям, якщо державні службовці протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб- підприємців.
• протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь – якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності.
• розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, встановлених законом.

 

 

Про особливості подання декларації суб’єктами декларування,

призваними на військову службу під час дії особливого періоду

Відповідно до ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток.

 

Водночас відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 45 Закону дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону не поширюється, зокрема, на військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу.

 

В абз. 2 ч. 5 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено вичерпний перелік обставин (виконання завдань в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, безпосередня участь у веденні воєнних (бойових дій тощо), за яких військовослужбовці подають «щорічну»  декларацію протягом 90 календарних днів з дня закінчення проходження військової служби.

 

Зважаючи на викладене, особи, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняті на військову службу за контрактом, не подають декларації за посадою, яка зберігається за ними.

 

Після закінчення проходження військової служби такі особи зобов’язані подати декларацію за минулий рік до 1 квітня або протягом 90 календарних днів з дня закінчення проходження військової служби із зазначенням посади до призову на військову службу.

 

 

Про особливості заповнення декларації суб’єктами декларування із числа працівників,

відповідальних за режимно – секретну роботу

Інформація про суб’єктів декларування, посада яких не становить державної таємниці, проте їх діяльність пов’язана з державною таємницею, у зв’язку із чим вони є секретоносіями (спеціаліст з режимно – секретної роботи державного органу, установи чи організації), рекомендується вносити до декларації без назви підрозділу (посади) з питань  режимно – секретної роботи.

 

 

Право викривача на безоплатну вторинну правову допомогу

Викривачі перебувають під захистом держави. Для захисту прав та представництва своїх інтересів викривач може користуватися всіма видами правової допомоги, передбаченої Законом України «Про безоплатну правову допомогу», або залучити адвоката самостійно (ч. 1 та ч. 3 ст. 53 Закону).

Викривач має право на безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом прав викривача.

Вищевказані норми Закону кореспондуються з Законом України «Про безоплатну правову допомогу», яким визначено, що викривач у зв’язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення має право на безоплатну вторинну правову допомогу.

Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:

1)захист від обвинувачення

2)здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.

3) складення документів процесуального характеру.

4) копія повідомлення Національному агентству про початок досудового розслідування за участю викривача

5)витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до якого внесені відомості про заявника (викривача) у справі про корупційний злочин

6)інші документи, видані уповноваженими органами, які підтверджують, що особа є викривачем у зв’язку із повідомленням нею інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.

 

 

24.07.2020

Щодо правового статусу викривача

Викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

 

Істотними ознаками терміна викривач є:

1)викривач – це саме фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства)

2)наявність у викривача внутрішнього переконання, що інформація є достовірною, – упевненість особи, що інформація, яку вона повідомляє, може свідчити про факти вчинення корупційного правопорушення, яка випливає із її життєвого досвіду, віку, професійного досвіду та інших обставин.

3)інформація – будь – які відомості та/або дані, які відомі особі, про можливі факти корупційних правопорушень

4)достовірність інформації – її властивість встановлювати реальну наявність фактичних даних про можливі факти корупційних правопорушень 

5)повідомлення про можливі факти корупційних правопорушень – здійснення інформування про фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення корупційного правопорушення, які можуть бути перевірені.

Фактичні дані – це відомості про обставини правопорушення, місце і час його вчинення, особу, яка вчинила правопорушення, і мають складатися з інформації про конкретні факти порушення встановлених Законом України «Про запобігання корупції» вимог, заборон та обмежень.

6) інформація стала відома викривачу у зв’язку з його:

• трудовою
• професійною
• господарською
• громадською
• науковою діяльністю
• проходженням служби чи навчання
• участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Достатнім для визнання особи викривачем є отримання ним інформації про корупційне правопорушення під час здійснення одного із вищевказаних видів діяльності.

 

 

Способи та шляхи повідомлення викривачем про корупційні правопорушення

Викривач може повідомити про корупційне правопорушення, використовуючи такі канали повідомлень.

 

Внутрішні канали повідомлення про можливі факти корупційних правопорушень– способи захищеного та анонімного повідомлення інформації, яка повідомляється викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу або юридичної особи, у якої викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу.

Істотні ознаки терміна:

2.1)внутрішні канали – це способи захищеного та анонімного повідомлення інформації

2.2)викривач повідомляє інформацію керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу або юридичної особи, у якої викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу.

 

Зовнішні канали повідомлення про можливі факти корупційних правопорушень – шляхи повідомлення інформації  викривачем через фізичних чи юридичних осіб, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки тощо.

Істотною ознакою терміна є спосіб повідомлення викривачем інформації: через фізичних чи юридичних осіб, зокрема засоби масової інформації, журналістів, депутатів місцевих рад, народних депутатів, громадські об’єднання, професійні спілки. 

 

Регулярні канали повідомлення про можливі факти корупційних правопорушень – шляхи захищеного та анонімного повідомлення інформації викривачем суб’єкту владних повноважень, до компетенції якого належить розгляд та прийняття рішень з питань, щодо яких розкривається відповідна інформація. Регулярні канали обов’язково створюються спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції, органами досудового розслідування, органами, відповідальними за здійснення контролю за дотриманням законів у відповідних сферах, іншими державними органами, установами, організаціями.

Істотні ознаки терміна:

3.1)регулярні канали – це шляхи захищеного та анонімного повідомлення інформації

3.2)викривач повідомляє інформацію суб’єкту владних повноважень, до компетенції якого  належить розгляд та прийняття рішень з питань, щодо яких розкривається відповідна інформація.

 

 

Підстави для звільнення та порушення дисциплінарного провадження щодо державних службовців

Державні службовці підлягають притягненню до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, на підставі частини другої статті 65 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 3,4 частини першої, частини другої статті 84 Закону України «Про державну службу».

 

Так, залежно від судового рішення, згідно з яким державного службовця визнано винним у вчиненні корупційного правопорушення  або правопорушення,  пов’язаного  з корупцією, він може бути звільнений з державної служби або притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

 

Зокрема, на виконання пунктів 3,4 частини першої, частини другої статті 84 Закону України «Про державну службу» державний службовець підлягає звільненню з державної служби у разі набрання законної сили:

1)рішенням суду щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за пов’язане з корупцією правопорушення, яким на нього накладено стягнення у виді позбавлення  права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

2)обвинувальним вироком суду, яким державного службовця  визнано винним у вчиненні умисного, зокрема, корупційного злочину незалежно від призначення покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, в тому числі у разі звільнення від покарання.

 

Водночас особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування(або такою, що прирівняється до цієї діяльності), підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі частини другої статті 65 Закону України «Про запобігання корупції».

 

Підставою для порушення дисциплінарного  провадження щодо державного службовця є отримання органом публічної влади одного з таких рішень суду:

1)ухвали про звільнення від кримінальної  відповідальності за вчинення  корупційного правопорушення  у зв’язку із закінченням строків давності

2)постанови у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, згідно з якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності без накладення стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади  або займатися певною діяльністю

3)постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення з нереабілітуючих підстав(зокрема у  зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених у статті 38  Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також у разі звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

 

 

 

Підтвердження статусу викривача

Наявність статусу викривача може підтверджуватися документами про повідомлення ним  про можливі факти корупційних правопорушень.

 

Такими документами можуть бути:

1)копія відповіді органу (закладу, установи, організації або юридичної особи) на повідомлення (заяву, скаргу тощо) викривача

2)копія листа органу (закладу, установи, організації або юридичної особи) на повідомлення

 (заяву, скаргу тощо) викривача (зразок додається)

3)копія повідомлення Національному агентству з питань запобігання корупції про початок досудового розслідування за участю викривача

4)копія повідомлення Національному агентству про участь викривача у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією

5)витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до якого внесені відомості про заявника (викривача) у справі про корупційний злочин

6)інші документи, видані уповноваженими органами, які підтверджують що особа є викривачем у зв’язку із повідомленням нею інформації про можливі факти корупційних правопорушень.

 

 

 

15.06.2020

Інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента

Відповідно до рішення Національного агентства  з питань запобігання корупції (далі- Національне агентство)  № 20 від 06.09.2016 р. щодо порядку інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про відкриття валютного рахунка в установі банку – нерезидента у разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку – нерезидента відповідний суб’єкт декларування зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство у десятиденний строк з дня, коли суб’єкт декларування чи член його сім’ї відкрив зазначений валютний рахунок або з дня, коли суб’єкту декларування стало відомо або повинно було стати відомо про відкриття зазначеного валютного рахунку членом його сім’ї.

 

Суб’єкт декларування заповнює форму повідомлення про відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї  валютного рахунку в установі банку – нерезидента (далі – повідомлення додаток)  власноручно чорнильною або кульковою ручкою синього або чорного кольору так, щоб забезпечити вільне читання  внесених відомостей та засвідчує її своїм підписом.

 

Повідомлення у вигляді паперового документа надсилається до національного агентства засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Повідомлення також може бути надіслане через власний персональний електронний  кабінет у вигляді сканованої копії чи фотозображення через мережу інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після автентифікації суб’єкта декларування у спосіб, що визначений в Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженому рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 3.

 

Сканована копія або фотозображення підписаного повідомлення мають бути чіткими для забезпечення вільного читання всіх внесених до форми повідомлення відомостей.

 

Якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї відкрив в один день декілька валютних рахунків в одній установі банку – нерезидента, суб’єкт декларування надсилає одне повідомлення із зазначенням номерів відповідних валютних рахунків і місцезнаходження банку – нерезидента. Якщо валютні рахунки  відкриті в один день як суб’єктом декларування, так і членом його сім’ї, або якщо валютні рахунки відкриті в різних установах банку – нерезидента, подаються окремі повідомлення стосовно кожної особи чи кожної установи банку – нерезидента.

 

Якщо валютний рахунок в установі банку – нерезидента відкритий членом сім’ї  суб’єкта декларування, суб’єкт декларування зазначає в повідомленні надану йому членом сім’ї  інформацію  про такий валютний рахунок та установу банку – нерезидента, а в разі відмови члена сім’ї в наданні всієї чи частини інформації – усю відому суб’єкту декларування інформацію про такий валютний рахунок і установу банку – нерезидента.

 

Якщо повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку – нерезидента було надіслано через власний персональний електронний кабінет через мережу інтернет з використанням програмних засобів Реєстру, Національне агентство підтверджує отримання такого повідомлення шляхом надсилання повідомлення про отримання до персонального електронного кабінету суб’єкта декларування.

 

 

 

Права викривача відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції»

 Викривач – фізична особа, яка за наявності  переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

 

Права викривача полягають у наступному:

• бути повідомленим про свої права та обов’язки
• отримувати підтвердження прийняття та реєстрації повідомлення
• на безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом прав викривача
• на конфіденційність
• повідомляти про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» анонімно
• у разі загрози життю і здоров’ю на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову від таких заходів
• на відшкодування витрат у зв’язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв’язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір.
• на винагороду у визначених законом випадках
• на отримання психологічної допомоги
• на звільнення від юридичної відповідальності  у визначених законом випадках
• на отримання інформації про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомлення ним інформації.

 

 

 

Умови отримання винагороди викривачем

Право  на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у 5000 і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину.

 

Розмір винагороди становить 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду. Розмір винагороди не може перевищувати 3000 мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.

 

В кожному випадку суд встановлює конкретний розмір винагороди, що підлягає виплаті, з урахуванням критеріїв персональності та важливості інформації. У разі відсутності  хоча б одного з критеріїв суд прийматиме рішення про відмову у виплаті винагороди.

 

Винагорода виплачується викривачу за рахунок Державного бюджету України органами державного казначейства.

 

 

 

20.05.2020

Подання щорічної декларації  суб’єктами декларування, які не мали можливості до 1 квітня за місцем військової служби подати декларацію у зв’язку з виконанням завдань в інтересах оборони України

Відповідно до абзацу другого частини п’ятої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції»  суб’єкти декларування, які не мали можливості до 01 квітня за місцем військової служби подати декларацію за минулий рік у зв’язку з виконанням завдань в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, безпосередньою участю у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, направленням до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтриманням миру і безпеки у складі національних континентів або національного персоналу, подають таку декларацію за звітний рік протягом 90 календарних днів із дня прибуття до місця проходження військової служби чи дня закінчення проходження військової служби, визначеного частиною другою статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»

 

 

 

Чи зазначаються в декларації відомості про неповнолітню дитину члена сім’ї суб’єкта декларування від попереднього шлюбу, яка проживає окремо від такого члена сім’ї суб’єкта декларування?

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» до членів сім’ї суб’єкта декларування віднесено неповнолітніх дітей суб’єкта декларування, навіть за умови окремого проживання від суб’єкта декларування.

Неповнолітньою дитиною суб’єкта декларування в такому випадку вважається:

1)неповнолітня дитина, біологічним батьком чи матір’ю якої є суб’єкт декларування (рідні діти)

2)неповнолітня дитина від попереднього шлюбу чоловіка або жінки суб’єкта декларування, яку такий суб’єкт усиновив (удочерив).

Неповнолітня дитина від попереднього шлюбу чоловіка або дружини суб’єкта декларування, яка не є його рідною дитиною та не була ним усиновлена, може вважатися його членом лише за умови спільного проживання, пов’язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов’язків із суб’єктом  декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних) сукупно протягом не менше 183 днів протягом звітного року або станом на останній день звітного періоду.

 

 

17.04.2020

Щодо особливостей заповнення декларацій, які подаються у 2020 році

 

Відповідно до роз’яснень НАЗК від 01.04.2020 № 2 у декларацій типів «щорічна», «після звільнення» та кандидата на посаду за 2019 рік інформація зазначається відповідно до вимог, визначених у статті 46 Закону в редакції, що діяла станом на 25 вересня 2019 року.

 

20 березня 2020 року набрав чинності Закон України № 524-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям  Закону України «Про запобігання корупції». Пункт 53 розділу І зазначеного Закону встановлює, що в деклараціях за 2019 рік інформація зазначається згідно з вимогами, визначеними в статті 46 Закону в редакції, що діяла станом на 25 вересня 2019 року.

 

Зокрема, у трьох типах декларацій за 2019 рік не потрібно зазначати:

-унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування  та членів його сім’ї

-належність до національних публічних діячів

-зареєстроване місце проживання членів сім’ї суб’єктів декларування

-об’єкти декларування, які перебували у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів  його  сім’ї протягом не менше половини днів звітного періоду

-членів сім’ї суб’єкта декларування, які спільно з ним проживали сукупно протягом не менше 183 днів протягом року

-трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим беніфіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї

-криптовалюти, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї

-банківські та інші фінансові установи, в яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно (розділ 12.1 декларації)

 

Водночас такі відомості необхідно зазначати у декларації «перед звільненням», яка  подається у 2020 році, а також у щорічній, після звільнення, кандидата на посаду за 2020 рік та подальші звітні періоди.

 

 

 

Щодо декларування об’єктів нерухомості, які розміщені на тимчасово окупованих територіях

 

Суб’єкт декларування  зобов’язаний вносити до декларації відомості про всі об’єкти нерухомості, що належать йому та членам його сім’ї на праві приватної власності або знаходяться у них на праві володіння або користування, в тому числі якщо такі об’єкти розташовані на тимчасово окупованих територіях.

 

Відповідно до статей 4, 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях» діє особливий правовий режим вчинення правочинів, реалізації та забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

 

За фізичними особами,  підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що перебувають на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

 

Набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке перебуває на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території.

 

На тимчасово окупованій території будь який правочин щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, вчинений з порушенням вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», інших законів України, вважається недійсним з моменту вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. 

 

 

 

Чи зазначаються у декларації відомості про операції з обміну валюти?

 

Зважаючи на те, що здійснюючи операцію з обміну валюти, особа набуває новий актив (грошові кошти у новій валюті), правочини та видатки, пов’язані з валютно – обмінними операціями, підлягають відображенню у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації (у випадку, коли розмір разового видатку чи вартість предмета правочину перевищує 50 ПМ).

 

Крім того, у разі здійснення разового видатку (на купівлю валюти) на суму, яка перевищує 50 ПМ, суб’єкт декларування (на якого поширюються вимоги частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції») повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

 

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» в декларації зазначаються відомості про видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, на нерухоме майно або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання.

 

Положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено, що торгівля валютними цінностями – це операції з купівлі, продажу або обміну валютних цінностей, що здійснюються як у готівковій формі, так і безготівковій формі.

 

Відповідно до частини першої статті 177 ЦК України об’єктами цивільних  прав є речі, в тому числі гроші.

 

Згідно з частиною першою, другою статті 715 ЦК України за договором міни (бартеру) кожні із сторін зобов’язується передавати  другій  стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

 

Таким чином, здійснюючи операцію з обміну валюти, особа вчиняє правочин.

 

 

 

26.03.2020

Порядок подання виправленої декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

 

Відповідно до законодавчих змін, а саме частини четвертої ст. 45 Закону України   «Про запобігання корупції» суб’єкт декларування  має право подати виправлену декларацію упродовж семи днів після подання декларації, але не більше трьох разів.

 

Для цього немає необхідності звертатися до Національного агентства з питань запобігання корупції. Для подання виправленої декларації слід натиснути на кнопку «Подати виправлену декларацію», яка є активною упродовж відповідного строку в персональному електронному кабінеті суб’єкта декларування у полі поданої декларації.

 

Також слід наголосити, що у суб’єкта декларування відсутня можливість подати виправлену декларацію за власною ініціативою після спливу семиденного строку.

 

У разі виявлення суб’єктом декларування у поданій декларації недостовірних відомостей після семиденного строку суб’єкт декларування може звернутися до Національного агентства  через персональний електронний кабінет, деталізовано описати виявлені неточності або помилки. Відповідна інформація буде врахована Національним агентством з питань запобігання корупції у разі проведення повної перевірки декларації відповідного суб’єкта декларування.

 

 

Чи слід декларувати майно, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї володів (користувався) ним упродовж року,

але станом на 31 грудня вже не володіє?

 

Дані про об’єкт декларування (зокрема нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права, нематеріальні активи), що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (31 грудня для щорічної декларації) або сукупно протягом не менше половини днів протягом звітного періоду  (не менше 183 днів для щорічної декларації).

 

Якщо об’єкт  декларування перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї сукупно протягом не менше половини днів протягом звітного періоду, то він повинен бути відображений у декларації, навіть якщо володіння чи користування було припинено станом на останній день звітного періоду.

 

У випадку об’єкта незавершеного будівництва, право власності на який було зареєстровано у звітному періоді і який у зв’язку з цим відображений у розділі 3 «Об’єкти нерухомості»

 

 

 

29.01.2020

Зміни щодо декларування грошових активів та фінансових зобов’язань з 01.01.2020 року

 

Відповідно до п. 8 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» декларуванню підлягають наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім  особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

 

Також декларуванню підлягають банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування  або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку,  дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

 

Суб’єктом декларування в електронній декларації  заповнюється розділ про фінансові зобов’язання суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу,    розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов’язання за договорами  страхування та недержавного пенсійного забезпечення. Відомості щодо фінансових зобов’язань включають дані про вид зобов’язання,  його розмір,  валюту зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, та дату виникнення зобов’язання.

 

Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року

 

У разі якщо предметом правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання є нерухоме або рухоме майно, в декларації зазначаються вид майна, його місцезнаходження, вартість та інформація про власника майна або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У разі якщо засобом забезпечення отриманого зобов’язання є порука, в декларації має бути вказано інформацію про поручителя, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

 

 

 

Подання щорічних декларацій та суттєвих змін в майновому стані державними службовцями головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01 січня 2020 року

 

Сектор з питань запобігання та виявлення корупції головного управління нагадує про законодавчо передбачений  ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»  обов’язок  кожного державного службовця  щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному  вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

 

Також нагадуємо, що відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому  порядку  декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Така декларація охоплює звітний період (з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

 

Наголошуємо, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року*, зазначений суб’єкт в десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство.

 

З 1 січня 2020 дане положення Закону України «Про запобігання корупції» стосується суб’єктів декларування, що є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування,  які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків (для головного управління – державні службовці, посади яких відносяться до  категорії Б).

 

У разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунку в установі банку – нерезидента відповідний суб’єкт декларування зобов’язаний у десятиденний строк  письмово повідомити про це  Національне агентство у встановленому ним порядку, із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку – нерезидента.

 

Дані  положення  Закону стосуються і звільнених державних службовців,  оскільки до моменту подання ними передбаченої  декларації після звільнення вони вважаються суб’єктами декларування.

 

*З 1 січня 2020 року  50 прожиткових мінімумів  становить 105100 грн.

 

 

 

09.12.2019

Міжнародний день боротьби з корупцією відзначається щорічно 9 грудня по ініціативі Організації Об’єднаних Націй

 У цей день, 9 грудня 2003 року, в мексиканському місті Меріда на політичній конференції високого рівня була відкрита для підписання Конвенція ООН проти корупції (прийнята Генеральною асамблеєю ООН 31 жовтня 2003 року). Цей міжнародний договір  передбачає заходи щодо попередження корупції, покарання винних, а також механізми міжнародного співробітництва в боротьбі з нею. Він зобов’язує держави– члени проводити політику протидії корупції, схвалити відповідні закони і заснувати спеціальні органи для боротьби з цим явищем. Конвенція набула чинності в грудні 2005 року. В даний час її учасниками є 180 держав.

 

Корупція є складним  соціальним, політичним і економічним явищем, яке, в тій чи іншій мірі, зачіпає всі країни. Вона руйнує демократичні інститути, сповільнює економічний розвиток і підриває державні устої. Корупція вражає основу демократичних інститутів через спотворення виборчих процесів, перекручення принципу верховенства закону і створення бюрократичних бар’єрів, єдиний сенс яких – вимагання хабарів.

 

Корупція має багато різновидів: хабарництво, незаконне привласнення товарів і послуг, призначених для суспільного споживання, кумівство (коли при прийомі на роботу перевага віддається членам сімї), надання впливу при виробленні законів і правил з метою отримання особистої вигоди. Жодна держава не є вільним від деякого рівня корупції. Міжнародне співтовариство і широка громадкість у всіх країнах постійно вимагають від публічних посадових осіб більшої відкритості і підзвітності.

 

В міжнародному договорі прописані заходи щодо запобігання корупції, покарання винних, а також механізми міжнародного співробітництва в боротьбі з нею. Документ зобов’язує країни – учасниці договору проводити політику протидії корупції, схвалити відповідні закони і заснувати спеціальні органи для боротьби з цим явищем.

 

Відповідно до Конвенції ООН проти корупції та Конвенції Ради Європи про кримінальну відповідальність за корупцію, корупція – це зловживання державною владою для одержання вигоди в особистих цілях, в цілях третіх осіб і груп, а також численні форми незаконного привласнення публічних коштів для приватного використання. Крім того, до корупційних явищ і непотизм (кумівство, сімейність).

 

Документ зобов’язує держави, які підписали його, оголосити карним злочином хабарі, розкрадання бюджетних коштів і відмивання корупційних доходів. Відповідно до одного з положень конвенції, необхідно повертати кошти до тієї країни, звідки вони надійшли в результаті корупції. Конвенція – перший документ такого роду. Він особливо важливий для країн, де корумпованість всіх структур завдає шкоди національному добробуту.

 

З метою імплементації норм міжнародного законодавства в питаннях боротьби з корупцією в Україні 14 жовтня  2014  був прийнятий Закон України «Про запобігання корупції», що визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.17 жовтня 2019 року була прийнята низка важливих змін до антикорупційних законів, що стосується новел в заповненні електронної декларації, розвитку співпраці з викривачами, їх підтримку і захист.

 

 

 

Етика поведінки державного службовця

Обираючи державну службу, службовець робить свідомий вибір і погоджується на суворе обмеження як в публічній, так і в приватній діяльності. Під час виконання своїх обов’язків державні службовці зобов’язані керуватися Законом України «Про запобігання корупції», який є правовою основою для кодексів чи стандартів професійної етики.

 

У статті 5 Закону України «Про державну службу» визначені основні вимоги  етики поведінки державного службовця: сумлінно виконувати свої службові обов’язки, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, що можуть зашкодити інтересам  державної служби або негативно вплинути на репутацію державного службовця. Дані вимоги засновані на моральних нормах.

 

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх службових повноважень зобов’язані неухильно додержуватися вимог  закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами,керівниками, колегами і підлеглими. Також державні службовці зобов’язані при виконанні своїх службових повноважень дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь – якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків, діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь – яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

 

Також невід’ємною частиною етичної поведінки державного службовця є сумлінне, компетентне, вчасне, результативне і відповідальне виконання службових повноважень та професійних обов’язків, рішень та доручень органів і осіб, яким він підпорядкований, підзвітний або підконтрольний,   недопущення зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності.

 

Вміння поводити себе з людьми належним чином є одним з важливих факторів, який допомагає  досягти успіху у службовій діяльності. Існує шість основних принципів, які дозволяють це зробити, а саме: пунктуальність, конфіденційність, доброзичливість, увага до оточуючих, зовнішній вигляд, грамотність.

 

 

 

Зміни до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів» від 17.10.2019 року № 198 набирає чинності з 1 січня 2020 року(далі-Закон). Даним законом доповнюється перелік понять,  наведений  у статті 1 Закону України     «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року (зі змінами та доповненнями).

 

Викривач  визначається як фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень закону,  вчинених іншою особою,  якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

 

Водночас у статті 3 КПК законодавець доповнює цю статтю пунктом 16²  такого змісту:  «викривач –  фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою  або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування».

 

Надається чітке визначення внутрішніх, зовнішніх та регулярних  каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».

 

Під внутрішніми каналами розумітимуться способи захищеного та анонімного повідомлення інформації, яка повідомляється викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу або юридичної особи, у яких викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу.

 

Зовнішні канали – шляхи повідомлення інформації викривачем через фізичних  чи юридичних осіб, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки тощо.

 

І насамкінець, регулярні канали повідомлення – шляхи захищеного та анонімного повідомлення інформації викривачем Національному агентству з питань запобігання корупції, іншому суб’єкту владних повноважень, до компетенції якого належить розгляд та прийняття рішень з питань, щодо яких розкривається відповідна інформація. Регулярні канали обов’язково створюються спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції, органами досудового розслідування, органами, відповідальними за здійснення контролю за дотриманням законів у відповідних сферах, іншими державними органами, установами, організаціями.

 

Статтею 53²  Закону встановлюється порядок здійснення перевірки за повідомленням викривача. Передбачається, що повідомлення, яке надійшло через регулярні або внутрішні канали, підлягає попередній перевірці у строк не більш як десять робочих днів.

 

 

 

Права та гарантії захисту викривача

Права викривача виникають з моменту  повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції». Права та гарантії захисту викривачів поширюються і на близьких осіб викривача.

 

Також викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

 

У разі відсторонення працівника, який є викривачем, від виконання трудових обов’язків не з його вини оплата праці на період відсторонення здійснюється в розмірі середньої заробітної плати працівника за останній рік.

 

Викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено в укладенні чи продовженні договору, трудового договору (контракту), наданні адміністративних та інших послуг у зв’язку з повідомленням про можливі факти порушень антикорупційного законодавства.

 

Якщо ж права викривача чи його близької особи порушені всупереч вищезазначених положень, то у такому разі цим особам гарантується поновлення їх порушених прав.

 

Викривач, його близькі особи, звільнені з роботи у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, підлягають негайному поновленню на попередній роботі (посаді), а також їм виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.

 

Статтею 53⁵ Закону встановлюються права викривача, його близьких осіб на конфіденційність та анонімність. Так, заборонено розкривати інформацію про особу викривача, його близьких осіб або інші дані, які можуть ідентифікувати  особу викривача, його близьких осіб, третім особам, які не залучаються до розгляду, перевірки та /або розслідування повідомлених ним фактів, а також особам, дій або бездіяльності яких стосуються повідомлені ним факти, крім випадків, установлених законом.

 

У разі якщо законом дозволяється без згоди викривача ухвалення обґрунтованого рішення про розголошення інформації про викривача або інформації, яка може ідентифікувати особу викривача,викривач повинен бути повідомлений про це не  пізніше ніж за 18 робочих днів до дня розкриття відповідної інформації шляхом вручення йому повідомлення про ухвалення  відповідного рішення під розписку.

 

Викривач має право отримувати інформацію про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування у зв’язку із здійсненим ним повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

 

Новелою законодавства є стаття 53⁷ Закону, якою передбачено винагороду викривачу.

 

Право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у п’ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину.

 

Розмір винагороди становить 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду, але не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.

 

 

 

28.10.2019

Діяльність уповноважених підрозділів ( уповноважених осіб ) відповідно до законодавчих змін

 

У  зв’язку з прийняттям Закону України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» від 02.10.2019 року № 140-ІХ  переглянуто діяльність уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції.

 

Відповідно до змін уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції утворюються (визначаються) в:

• офісі президента України, Апараті Верховної Ради України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини апаратах Ради національної безпеки і оборони України, Рахункової палати, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Конституційного суду України, Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, секретаріатах Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• апаратах та територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України (крім Національного антикорупційного бюро України, Національного агенства з питань запобігання корупції)
• апараті Ради міністрів Автономної Республіки Крим, апаратах органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим
• обласних, Київській та Севастопольській міських, районних, районних у місті Києві державних адміністраціях
• апаратах Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських рад, Севастопольської міської ради, секретаріаті Київської міської ради
• на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління державного органу (крім юридичних, у яких відповідно до цього Закону затверджуються антикорупційні програми)
• у державних цільових фондах.

 

Основними завданнями уповноважених підрозділів (уповноваженої особи) є:

1)розроблення, організація та контроль за проведенням заходів щодо запобігання корупційним правопорушенням та правопорушенням, пов’язаним з корупцією

2)організація  роботи з оцінки корупційних ризиків у діяльності відповідного органу, підготовки заходів щодо їх усунення, внесення керівнику такого органу відповідних пропозицій

3)надання методичної та консультаційної допомоги з питань додержання законодавства щодо запобігання корупції

4)здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню, інформування керівника відповідного органу та Національного агенства з питань запобігання корупції про виявлення конфлікту інтересів та заходи, вжиті для його врегулювання.

5)перевірка факту подання суб’єктами декларування декларацій та повідомлення Національного агенства з питань запобігання корупції (далі –  Національне агентство) про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному відповідно до закону порядку.

6)здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, у тому числі розгляд повідомлень про порушення вимог закону, у тому числі на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях.

7)забезпечення захисту працівників, які повідомили про порушення вимог закону, від застосування негативних заходів впливу з боку керівника або роботодавця відповідно до законодавства щодо захисту викривачів

8)інформування керівника відповідного органу, Національного агенства або інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції про факти порушення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

 

Керівник уповноваженого підрозділу (уповноважена особа) підзвітний і підконтрольний керівнику відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування.

 

Національне  агентство затверджує Типове положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу ) та порядок надання згоди на звільнення керівника уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи).

 

 

 

10.06.2019

ПОНЯТТЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ВИРІШЕННЯ

Державні службовці, відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані:

1)вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2)повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї  реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі – Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3)не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4)вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно з положеннями Закону України «Про запобігання корупції» :

 

Потенційний конфлікт інтересів – це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові  чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

 

Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Національне агентство  у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів  після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов’язаний вжити передбачені законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов’язана звернутися за роз’ясненнями до територіального органу Національного агентства з питань запобігання корупції. У разі, якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона в подальшому звільняється від відповідальності.

Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз’ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.

Законом України «Про запобігання корупції» передбачено наступні заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів, що здійснюються шляхом:

1)усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

2)застосування зовнішнього контролю а виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень.

3)обмеження доступу особи до певної інформації

4)перегляду обсягу службових повноважень особи.

5)переведення особи на іншу посаду

6)звільнення особи.

Державні службовці, у який наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення /ініціювання звільнення з посади.

Позбавлення приватного інтересу має виключати будь – яку можливість його приховування.

 

 

14.05.2019

Усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті

Усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, у випадках, якщо конфлікт інтересів немає постійного характеру та за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації.

Усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, а також залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа.

 

Обмеження доступу до інформації.

Обмеження доступу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи до певної інформації здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, у випадку, якщо конфлікт інтересів пов’язаний з таким доступом та має постійний характер, а також за можливості продовження належного виконання особою повноважень на посаді за умови такого обмеження і можливості доручення роботи з відповідною інформацією іншому працівнику органу, підприємства, установи, організації.

 

Перегляд обсягу службових повноважень

Перегляд обсягу службових повноважень  особи, уповноваженої  на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи здійснюється за рішенням керівника органу, підприємства,установи, організації або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер, пов’язаний з конкретним повноваженням особи, а також за можливості продовження належного виконання нею службових завдань у разі такого перегляду і можливості наділення відповідними повноваженнями іншого працівника.

 

 

17.04.2019

Здійснення повноважень під зовнішнім контролем

Службові повноваження здійснюються особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняною до неї особи під зовнішнім контролем у разі, якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення.

Зовнішній  контроль здійснюється в таких формах:

1)перевірка працівником, визначеним керівником органу, підприємства, установи, організації, стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою або відповідним колегіальним органом з питань, пов’язаних із предметом конфлікту інтересів.

2)виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника.

3)участь уповноваженої особи Національного агенства з питань запобігання корупції в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу.

У рішенні про здійснення зовнішнього контролю визначаються форма контролю, уповноважений на проведення контролю працівник, а також обов’язки особи у зв’язку із застосуванням зовнішнього контролю за виконанням нею відповідного завдання, вчиненням нею дій чи прийняття рішень.

 

 

12.03.2019

Переведення, звільнення особи у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів

Переведення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи на іншу посаду у зв’язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований шляхом усунення такої особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу та за наявності вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи.

Переведення на іншу посаду може здійснюватися лише за згодою особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи.

Звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу.

 

 

 

06.02.2019

ДЕКЛАРУВАННЯ 2019

Сектор з питань запобігання та виявлення корупції  Головного  управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нагадує державним службовцям,  що відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці зобов’язані подавати щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на сайті Національного агенства з питань запобігання корупції за 2018 рік.

 

Відповідно до вимог статті   Закону України «Про запобігання корупції» щорічна декларація подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

 

Що стосується звільнених  протягом минулого року державних службовців органів Пенсійного фонду області, то відповідно до вимог законодавства даний вид декларації  – тип після звільнення, подається до 00 годин  00 хвилин 01 квітня, року наступного за звітним роком, у якому було припинено дану діяльність.  Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Разом з тим інформація про місце роботи (проходження служби) та займану посаду у такій декларації зазначається відповідно до місця роботи (проходження служби) та займаної посади, перебування(проходження) на яких зумовили обов’язок подання такої декларації.

 

 

20.01.2018

ПАМ’ЯТКА ДЕКЛАРАНТА

Шановні декларанти! З 1 січня 2018 року розпочався черговий етап подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

 

Просимо Вас відповідально поставитись до змісту інформації, яку ви зазначаєте у декларації.

 

Зверніть увагу, що більшість інформації, необхідної Вам для заповнення декларації, міститься у відкритих державних реєстрах:

 

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно

(https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1&is_registry=1&is_registry_ch=-1&is_free_ch=-1&keywords=&usertype=all&without_login=-1&is_free=-1)

 

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тут ви можете знайти інформацію для заповнення розділів 8 «Корпоративні права» та 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї».(https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=6&is_registry=1&is_registry_ch=-1&is_free_ch=-1&keywords=&usertype=all&without_login=-1&is_free=-1)

 

Єдиний державний реєстр МВС. Він містить інформацію про транспортні засоби, які перебувають в особи на праві власності чи користування.

(https://igov.org.ua/service/1397/general)

 

Реєстр застрахованих осіб Пенсійного фонду України. Такий реєстр містить інформацію про отримані протягом року доходи.

(http://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/InfoInsurer)

 

Крім того, відомості про доходи можна отримати, сформувавши запит в особистому кабінеті на сайті Державної фіскальної служби за посиланням (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/login.jspx)

 

Власникам повітряних суден, а також морського та річкового транспорту радимо перевірити інформацію у Реєстрі цивільних повітряних суден України (http://avia.gov.ua/reyestr-tsivilnih-povitryanih-suden-ukrayini/), Судновій книзі України, Державному судновому реєстрі (http://dsbt.gov.ua/storinka/adminposlugy-0  )

 

Інформацію щодо зареєстрованих патентів на винаходи, корисні моделі, промислові знаки та іншу, що необхідна для заповнення розділу 6 «Нематеріальні активи» можна знайти за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=44de1e87-ad16-476b-b0aa- 8a8a1f8aeb27&tag=VidomostiDerzhavnikhRestriv

 

З правилами користування зазначеними реєстрами можна ознайомитись на сайтах відповідних органів держаної влади.

 

Слід також мати на увазі, що інформація, яка міститься у таких реєстрах, може бути не завжди повною та періодично оновлюється.

 

Також звертаємо увагу на типові помилки, які допускають суб’єкти декларування при заповненні декларації, та надаємо свої рекомендації:

• у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації слід зазначати право користування або власності стосовно об’єктів, інформація про які відображена у розділі 2.1 декларації (крім абонентської скриньки для листування);
• в декларації необхідно зазначати всіх співвласників об’єктів нерухомості, що знаходяться у Вас або членів Вашої сім’ї на праві власності, а також всіх власників об’єктів, які перебувають у Вас чи членів Вашої сім’ї на праві оренди або іншому праві користування;
• слід уважніше ставитись до заповнення полів щодо вартості майна. Під час повної перевірки декларації Національне агентство, зокрема, звіряє відомості, відображені у декларації, з інформацією у правовстановлюючих документах та державних реєстрах. Якщо у полі щодо вартості об’єкта зазначено «Не відомо», а Національне агентство встановить його вартість на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня звітного року, це може бути підставою для відкриття кримінального провадження правоохоронними органами на підставі відомостей, отриманих за результатами повної перевірки декларації;
• уважно перевіряйте Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на наявність інформації щодо учасників та/або директора юридичної особи. Часто трапляється, що особа фактично вийшла зі складу засновників (припинила займати посаду директора), однак записи стосовно таких змін не внесено у відповідний Реєстр;
• пам’ятайте, що юридичні особи зазначаються у розділі 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» декларації, навіть якщо вони були згадані в попередніх розділах декларації як такі, чиї акції або інші корпоративні права належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї. Зверніть увагу, що у цьому розділі має, зокрема, міститись інформація про товариства, у яких суб’єкт декларування або член його сім’ї прямо або опосередковано володіє 25 і більше відсотками статутного капіталу. Детально ознайомтесь з визначенням поняття «кінцевий бенефіціарний власник», яке міститься у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 );
• у полі «Джерело доходу» розділу 11 «Доходи у тому числі подарунки» декларації зазначається інформація від кого саме суб’єкт декларування або член його сім отримав дохід. Винятком є дохід від зайняття підприємницькою або незалежною професійною діяльністю члена сім’ї, коли сам член сім’ї може бути вказаний джерелом свого доходу від такої діяльності. Це може стосуватися також суб’єкта декларування, якщо він здійснював таку діяльність у звітному періоді до початку виконання функцій держави або місцевого самоврядування або після припинення здійснення таких функцій;
• зверніть увагу, якщо у звітному періоді отримано у спадщину/відповідно до договору дарування, наприклад, об’єкт нерухомості або транспортний засіб, інформація про таку спадщину або подарунок окрім розділів 3 «Об’єкти нерухомості» та 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» має бути відображена також у розділах 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та 14 «Видатки та правочини»;
• якщо дохід або подарунок був отриманий в іноземній валюті, то його розмір слід перерахувати в грошову одиницю України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання такого доходу (подарунка);
• при заповненні розділу 12 «Грошові активи» декларації, зверніть увагу, якщо кошти розміщенні в одному банку, але на різних рахунках, необхідно вносити таку інформацію до розділу окремими полями. Так само окремими полями вносяться відомості щодо коштів, розмішених на рахунку та в сейфі банку, навіть якщо йдеться про один і той самий банк.

 

Обов’язково перевірте інформацію, що відображена у Вашій декларації, після її подання та розміщення в Реєстрі. Пам’ятайте, що Закон «Про запобігання корупції» передбачає 7 днів для подання виправленої декларації.

 

Нагадуємо, кампанія з декларування триватиме до 1 квітня 2018 року. Вчасно подана декларація – це Ваш авторитет і Ваш спокій.

 

 

08.11.2018

Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані

Відповідно до положень частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єкт декларування зобов’язаний подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у разі отримання ним доходу (незалежно від того, чи він є оподатковуваним) на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

На 2018 рік ця сума складає 88100 грн.

 

Види  е – декларацій

Законом України «Про запобігання корупції» передбачено чотири типи декларацій суб’єкта декларування:

1)щорічна декларація, яка подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня  року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

2)перед звільненням – декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається не пізніше дня такого припинення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб’єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення.

Декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб’єктом декларування та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларацій.

3)після звільнення – декларація суб’єкта декларування, який припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому припинено таку діяльність. Така декларація охоплює  звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

4)декларація кандидата на посаду – декларація суб’єкта декларування, що претендує на зайняття посад, пов’язаних з державною службою, що подається до призначення або обрання особи на посаду. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на прийняття посади (участь у конкурсі), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

 

 

16.10.2018

До уваги звільнених державних службовців!

 Подання декларацій та суттєвих змін в майновому стані звільненими  державними службовцями

Сектор з питань запобігання та виявлення корупції управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю нагадує:

• Про обов’язок подання декларацій державними службовцями через рік після припинення діяльності, пов’язаної  з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.      
• Про необхідність подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані протягом року після звільнення.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції»  особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому  порядку  декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Така декларація охоплює звітний період (з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Також зазначаємо, що особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування є суб’єктами декларування, які згідно з положеннями частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни в їх майновому стані зобов’язані письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції (рішення НАЗК від 11.08.2016 р. № 3 зі змінами, внесеними рішенням  від 02.02.2018 № 118).

 

 

26.04.2018

Застосування законодавчих та нормативних актів при проведенні спеціальної перевірки

Проведення спеціальної перевірки законодавчо визначено наступними нормативно – правовими актами:

• Ст. 56- 58 Закону України «Про запобігання корупції»
• Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття відповідального або особливо відповідального становища та посад з підвищеним корупційним ризиком» від 25.03.2015 № 171 (далі – Порядок).
• Рішенням Національного агенства з питань запобігання корупції «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків»  від 17.06.2016 № 2.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком» спеціальна перевірка проводиться стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття  відповідального або особливо відповідального становища та посад з підвищеним корупційним ризиком, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.

Організація спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника державного органу, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування або їх апарату, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків,  передбачених Порядком.

Спеціальній перевірці підлягають відомості щодо:

1.	Наявності судового рішення, що набрало законної сили, згідно з яким особу притягнуто до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, а також наявності судимості,її зняття, погашення.
2.	Факту, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням за пов’язані з корупцією правопорушення
3.	Достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
4.	Наявності в  особи корпоративних прав
5.	Стану здоров’я (в частині перебування особи на обліку в психоневрологічних  або наркологічних закладах охорони здоров’я), освіти, наявності наукового ступеня,вченого звання)
6.	Відношення особи до військового обов’язку
7.	Наявності в особи допуску до державної таємниці (якщо такий допуск необхідний)
8.	Поширення на особу передбаченої Законом України «Про очищення влади» заборони займати відповідну посаду

Спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою претендента на посаду на її проведення за формою, визначеною у Порядку, яка подається разом із заявою про призначення.У разі конкурсного добору згода подається протягом трьох днів з дати одержання кандидатом повідомлення про результати конкурсу.

У разі ненадання згоди претендента на посаду спеціальна перевірка не проводиться і питання про призначення на відповідну посаду не розглядається.

Спеціальна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 25 календарних днів з дати надання згоди на її проведення.

Для проведення спеціальної перевірки претендент на посаду подає до відповідного органу:

1.	Автобіографію	обов’язково
2.	Копію паспорта громадянина України	обов’язково
3.	Копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені	обов’язково
4.	Медичні довідки про стан здоров’я(сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду (ф.№140) та Медичну довідку про проходження обов’язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів(ф. № 122-2/о))	обов’язково
5.	Копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця	тільки для військовослужбовців або військовозобов’язаних
6.	Довідку про допуск до державної таємниці	тільки в разі її  наявності
7.	Заяву,передбачену ч. 1 ст. 6 Закону України «Про очищення влади»	обов’язково, якщо щодо особи раніше не проводилася відповідна перевірка (або завірену відповідним чином копію довідки про результати перевірки, якщо така перевірка проводилася)
8.	Письмова згода на проведення спеціальної перевірки	обов’язково

Перевірка відомостей щодо претендента на посаду під час проведення  спеціальної перевірки проводиться:

Територіальним управлінням державної судової адміністрації в  області (щодо наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності)

Надсилається запит встановленої форми з такими додатками:

• копія згоди на проведення спеціальної перевірки
• копія паспорта громадянина України
• копія автобіографії претендента на посаду.

Головним управлінням Національної поліції в області (щодо наявності судимості, її зняття, погашення)

Надсилається запит встановленої форми з такими додатками:

• копія згоди на проведення спеціальної перевірки
• копія паспорта громадянина України
• копія автобіографії претендента

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (щодо наявності в особи корпоративних прав)

Надсилається запит встановленої форми з такими додатками:

• копія згоди на проведення спеціальної перевірки
• копія паспорта громадянина України
• копія автобіографії претендента

Підрозділу охорони здоров’я обласної державної адміністрації (щодо відомостей про стан здоров’я претендента  на посаду (в частині перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я ).

Надсилається запит встановленої форми з такими додатками:

• копія згоди на проведення спеціальної перевірки
• копія паспорта громадянина України
• копія автобіографії претендента
• копії медичних довідок встановленої форми.

Підрозділу освіти і науки обласної державної адміністрації (щодо освіти, наявності у претендента на посаду наукового ступеня, вченого звання)

Надсилається запит встановленої форми з такими додатками:

• копія згоди на проведення спеціальної перевірки
• копія паспорта громадянина України
• копія автобіографії претендента
• копія(ї) документа( ів) про освіту з додатками.

Управління  Служби безпеки України в області **(щодо наявності в особи допуску до державної, а також щодо відношення особи до військового обов’язку (в частині персонально – якісного обліку військовозобов’язаних СБУ).

**Надсилається, якщо кандидат перебуває на військовому обліку в СБУ та якщо має довідку про надання допуску до державної таємниці.

Надсилається запит встановленої  форми з такими додатками:

• копія згоди на проведення спеціальної перевірки
• копія паспорта громадянина України
• копія автобіографії претендента
• копія військового квитка (довідки замість військового квитка, приписного свідоцтва) , якщо кандидат перебуває на військовому обліку в СБУ.

Національного агенства з питань запобігання корупції (щодо достовірності відомостей, зазначених особою в декларації особи, уповноваженої на виконання  функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік)

Надсилається запит встановленої форми з такими додатками:

• копія згоди на проведення спеціальної перевірки
• копія паспорта громадянина України
• копія автобіографії претендента.

Також повинна бути наявна електронна декларація на сайті НАЗК із зазначенням точної назви посади, на яку претендує особа, яка охоплює рік, що передує року проведення спеціальної перевірки.

Головного  територіального управління юстиції в області (три окремих запити з відповідними додатками).

1.Щодо наявності у претендента корпоративних прав. Надсилається запит встановленої форми з такими додатками:

• копія згоди на проведення спеціальної перевірки
• копія паспорта громадянина України
• копія автобіографії претендента.

2.Щодо надання витягу з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади». Надсилається запит встановленої форми з такими додатками:

• копія згоди на проведення спеціальної перевірки.
• копія паспорта України
• копія автобіографії претендента
• запит про видачу витягу з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади»
• копія заяви про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» (якщо кандидат раніше проходив перевірку відповідно до Закону України «Про очищення влади», то замість заяви надається копія довідки про результати перевірки.)

3.Щодо надання витягу з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення  (актуальна назва реєстру). Надсилається запит встановленої форми з такими додатками:

–  копія згоди на проведення спеціальної перевірки

–  копія паспорта громадянина України

–  копія автобіографії претендента

– запит про видачу витягу з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Обласним військовим комісаріатом * (щодо відношення особи до військового обов’язку, крім випадків персонально – якісного обліку військовозобов’язаних СБУ).

*Надсилається також щодо жінок та осіб, які заявляють, що не є військовозобов’язаними (для перевірки зазначеної інформації).

Надсилається запит встановленої форми з такими додатками:

• копія згоди на проведення спеціальної перевірки
• копія картки платника податків
• копія автобіографії претендента
• копія військового квитка (тимчасового посвідчення, приписного свідоцтва – у разі наявності) .

Необхідно звернути увагу, що у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам щодо зайняття посади (у тому числі факту належності особи до переліку осіб, щодо яких застосовуються заборони, передбачені ч. 3 або ч. 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади», посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення на таку посаду, відмовляє претендентові на посаду у призначенні на посаду.

Довідка про результати спеціальної перевірки підписується керівником служби управління персоналом та додається до особової справи кандидата на посаду. Документи, подані працівником для проведення спеціальної перевірки, незалежно від результатів перевірки передаються для зберігання в особових справах цих працівників. Інформація про результати спеціальної перевірки та документи щодо її проведення є конфіденційними, якщо вони не містять відомостей, що становлять державну таємницю.