Обмеження щодо сумісництва та суміщення для осіб, що виконують функції держави або посадових осіб місцевого самоврядування

21 Жовтня 2021 Роздрукувати

У ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» визначено обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування заборонено займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або Законами України.

Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності не поширюються на:

-депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим

-депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі)

-присяжних

-помічників- консультантів народних депутатів України

-працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України та заступника Голови Верховної Ради України

-працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України

-працівників патронатних служб у державних органах

Інша оплачувана діяльність

Іншою оплачуваною діяльністю є будь – яка діяльність, що не містить ознак підприємницької діяльності та полягає у виконанні робіт та/або наданні послуг, які оплачуються або можуть бути оплачені у майбутньому.

Визначене п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону обмеження сфокусовано не на винагороді за результатами здійснення нею іншої, ніж виконання функцій держави або місцевого самоврядування, діяльності, а саме на зайнятті такою діяльністю, яка оплачується чи може бути оплачена.

Отже, власне факт зайняття особою іншою оплачуваною діяльністю, незалежно від фінансових результатів такої діяльності, свідчитиме про порушення зазначених вимог закону.

Підприємницька діяльність

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ч. 1 ст. 42 ГК)

Господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. При цьому господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями (ст. 3 ГК)

Самозайнята особа– платник податку, який є ФОП або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Викладацька, наукова та творча діяльність, медична практика, інструкторська та суддівська практика зі спорту також можуть бути видами підприємницької діяльності. Якщо особа займається вищевказаними видами діяльності як ФОП, матиме місце порушення заборони, встановленої у п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції».

Відкриття власного стоматологічного кабінету і надалі постійна робота у ньому свідчитимуть про порушення передбачених ст. 25 Закону обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, оскільки така робота здійснюється за ініціативою особи та на її власний ризик, організовується нею самостійно, й особа має на меті досягнення економічних і соціальних результатів. Водночас така особа отримує не тільки винагороду за оплату своєї праці, а й прибуток від діяльності створеного нею кабінету.

Чинним законодавством передбачена можливість створення та діяльності суб’єктів господарювання (підприємств), які діють на основі праці їх членів.

Так, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство»).

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом.