Повноваження уповноважених підрозділів у сфері захисту викривачів

Згідно з ч.1 ст. 53 -9 Закону України «Про запобігання корупції»  до повноважень уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) у сфері захисту викривачів, належать, зокрема, співпраця з викривачами, забезпечення дотримання їхніх та гарантій захисту, передбачених  законом. Співпраця з викривачем має будуватися на основі таких принципів:

конфіденційність співпраці — така діяльність проводиться таємно від інших співробітників організації, в тому числі керівництва. Важливість дотримання означеного принципу полягає у тому, що будь яке розголошення відомостей щодо викривача може призвести до застосування до нього заходів негативного впливу з боку безпосереднього або вищого керівництва, а у випадку повідомлення ним про ознаки кримінального корупційного правопорушення — загрози його життю і здоров’ю.

добровільність співпраці — базується на тому, що залучення викривачів до співпраці має відбуватися лише на добровільній основі. Уповноважений не повинен вживати заходів психологічного чи адміністративного тиску на викривача, щоб змусити його до подальшої співпраці після подання повідомлення.. Співпрацювати — це вільний вибір викривача, в основі якого його життєвий досвід, громадянська свідомість та оцінка можливих негативних наслідків такої співпраці.

обізнаність — уповноважений має роз’яснити викривачу його права та гарантії захисту, можливі негативні наслідки здійснення повідомлення, систему органів, які забезпечують захист викривачів та порядок звернення до них.

взаємодія — оскільки без належного рівня якісної та плідної співпраці уповноваженого з викривачем не буде відбуватися ефективна протидія корупційним проявам в організації.

моральне та матеріальне заохочення — полягає у посиленні мотивації осіб ставати викривачами та повідомляти про корупцію. Оскільки залучення викривача до співпраці є добровільним, держава повинна піклуватися про створення позитивної мотивації для цих осіб Таке заохочення може бути моральним або матеріальним

доцільність — полягає у потребі раціонального використання можливостей викривачів, виходячи з реальної оцінки  співвідношення затрачених ресурсів, сил та засобів до бажаного позитивного результата.

готовність до співпраці — відображається у двох напрямках. З одного боку, мова йде про готовність викривача  до співпраці, пов’язану з особливостями психічного стану людини, її стійкістю до можливих неординарних та критичних ситуацій, її здатністю орієнтуватися в обставинах, що динамічно змінюються. З іншого боку, вкрай важливим є високий рівень професійної підготовки та готовності самих уповноважених  до вирішення поставлених перед ними завдань, оскільки сучасні реалії роботи антикорупційних уповноважених свідчать про те, що рівень кваліфікації уповноважених в контексті співпраці з викривачами є ще недостатнім.