Пенсія в разі втрати годувальника – військовослужбовця. Особливості призначення для батьків та дружини (чоловіка)
Питання призначення пенсії в разі втрати годувальника за загиблих/померлих військовослужбовців врегульоване Законом України № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». За нормами даного Закону матері та дружини військовослужбовців, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків), мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років, за наявності страхового стажу не менше 20 років. При досягненні 55 років батькам та дружині (чоловіку) пенсія по втраті годувальника за загиблого військовослужбовця призначається незалежно від тривалості страхового стажу.
Окрім того, дана категорія утриманців має право на призначення пенсії в разі втрати годувальника, якщо вони мають право на:
-пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (шахтарські пенсії);
-дострокову пенсію за віком (при досягненні 55 років (чоловіки), 50 років (жінки) за умови наявності стажу 25 та 20 років відповідно);
-пенсію за віком на пільгових умовах;
-пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або є особами з інвалідністю.
Пенсія по втраті годувальника за військовослужбовців, які загинули при виконанні військової служби встановлюється у наступних розмірах:
-70% грошового забезпечення загиблого годувальника – батькам (одному з батьків), дружині/чоловікові, незалежно від наявності інших непрацездатних членів сім’ї. При цьому мінімальна пенсійна виплата не може бути меншою за 7800 грн;
-70% грошового забезпечення загиблого годувальника – дитині. Двом та більше дітям – по 50% грошового забезпечення (але не менше 6100 грн на кожного).
Незалежно від причини смерті годувальника, мінімальний (2 прожиткові мінімуми для непрацездатних осіб) та максимальний (10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб) розміри пенсії в разі втрати годувальника застосовуються до кожного непрацездатного члена сім’ї окремо.