Договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування: види та гарантії

В системі загальнообов’язкового державного соціального страхування передбачений механізм добровільної участі, який дозволяє окремим категоріям осіб самостійно сплачувати єдиний соціальний внесок. Це досить зручно для громадян, які у певні періоди з 2004 року офіційно не працювали, тобто не належали до категорії застрахованих осіб і не набули достатньої кількості страхового стажу для призначення пенсії.

Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” передбачає два види договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування:

• перший – укладається не менше, як на рік та дозволяє щомісячну сплату ЄСВ;
• другий – внески сплачуються одноразово за минулі періоди, в яких людина не підлягала страхуванню, але не раніше, ніж з 01.01.2004.

Розмір єдиного соціального внеску, який сплачується щомісяця, не може бути меншим за мінімальний страховий внесок (на сьогодні – 1760 грн), а при одноразовій сплаті за минулі періоди, сума мінімального страхового внеску множиться на коефіцієнт 2.

Отже, сплата страхових внесків за договорами добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування – це соціальні гарантії, які забезпечують права застрахованих осіб щодо призначення та отримання пенсійного забезпечення.

Проте, варто зазначити, що окрім набуття страхового стажу та права на пенсію певні категорії добровільних платників підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Зокрема, це члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, та домашні працівники.