Мирослава МАКСИМОВИЧ: «ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТИХ, ХТО ВИПЛАЧУЄ ЗАРПЛАТУ В «КОНВЕРТАХ», І ТИХ, ХТО ЇЇ ОТРИМУЄ»
Закарпаття – специфічний регіон, який завжди вирізнявся на фоні де
ржави. З одного боку, через незначну кількість великих промислових підприємств і нестачу робочих місць у нас традиційно високим є рівень безробіття. З іншого боку, реальна, неофіційна, зайнятість населення є набагато вищою – значна частина закарпатців працює за кордоном, нерідко нелегально. Багато з тих, що працюють вдома, теж трудяться без оформлення трудових відносин, отримуючи зарплату в «конверті». Це є серйозними економічною і соціальною проблемами, оскільки недобросовісні роботодавці, не сплачуючи внески, позбавляють бюджет надходжень, а своїх працівників – в майбутньому достойної пенсії.
Про заходи, які вживаються в області щодо зростання надходжень до Пенсійного фонду, захисту трудових прав закарпатців і боротьби з нелегальними трудовими відносини наша розмова з начальником відділу забезпечення наповнення бюджету фінансово-економічного управління головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Мирославою МАКСИМОВИЧ.
– Мирославо Михайлівно, чи справді настільки серйозною є ситуація з офіційною зайнятістю населення?
– Безперечно, адже це питання важливе і в економічній, і в соціальній площинах. Нещодавно натрапила на цікаві дані, які є дуже показовими в контексті цього питання: згідно з рейтингом міжнародної Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів, Україна увійшла в топ країн із найвищим рівнем економіки в «тіні». За даними цієї ж Асоціації, обсяг тіньової економіки в Україні становить близько 40 відсотків від внутрішнього валового продукту країни. Вражає, чи не так?
Ось дивіться, сьогодні в Закарпатті проживає понад 1,2 мільйона людей. Загалом, за статистичними даними, кількість економічно активного населення становить 551,7 тисячі осіб, з них 535,1 тисячі – це працездатне населення. При цьому не задіяно в жодній сфері економіки близько 200 тисяч осіб, або 40 відсотків. З них, за неофіційними даними, майже 150 тисяч закарпатців поповнюють ряди заробітчан за кордоном. Зауважу, що останнім часом виїжджають саме кваліфіковані спеціалісти. І не секрет, що переважна їх більшість – нелегальні працівники. Така ж ситуація і тут, всередині області: недобросовісні роботодавці нерідко не оформлюють трудові відносини зі своїми працівниками, виплачуючи їм зарплату в «конверті».
Як результат, «тіньова» зайнятість призводить до ненадходження податків: за нашими розрахунками, економічні втрати, як до бюджету Пенсійного фонду, так і до місцевих бюджетів, становлять щонайменше 1,6 мільярда гривень на рік.
– Страждають і працівники, якщо їх роботодавець порушує законодавство про працю?
– Якщо роботодавець офіційно не оформлює із найманим працівником трудові відносини, виплачує йому зарплату в «конверті», то позбавляє його цілої низки трудових прав: це і право на основну та додаткову відпустки, і на оплату лікарняного, і на отримання допомоги від нещасного випадку на виробництві, допомоги по безробіттю та багато іншого.
І найголовніше: через несплату роботодавцем єдиного соціального внеску та інших соціальних відрахувань працівникові не зараховується страховий стаж і він втрачає право на призначення пенсії за віком чи по інвалідності або втраті годувальника, адже пенсію призначають тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати та розміру страхового стажу. Взагалі-то новим Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким, власне, в жовтні минулого року і розпочалась в Україні пенсійна реформа, передбачено багато нюансів, які впливають на призначення пенсій. Зокрема, щоб вийти на пенсію в 60 років, вже цього року необхідно мати 25 років страхового стажу, щороку додаватиметься по 1 року і з 2028 року необхідно буде мати як мінімум 35 років. Отож ті, хто працює без офіційного оформлення, в кращому разі ризикують вийти на пенсію в 63 або навіть 65 років. Крім того, пенсія залежить від розміру офіційної зарплати. Таким чином, якщо особа оформлена на мінімальну зарплату, при виході на заслужений відпочинок вона отримуватиме мінімальну пенсію.
– Мабуть, для Закарпаття ця проблема є особливо актуальною…
– Так, проблема «тіньової» зайнятості особливо загострилася зараз, коли відповідно до нового законодавства зріс необхідний страховий стаж. Проведений нами аналіз стажу пенсіонерів, які в 2017 році вийшли на пенсію по віку, показав, що з початку цього року право на пенсію в 60 років через недостатню кількість років страхового стажу втрачає значна кількість закарпатців, особливо це стосується гірських районів. Так, в Тячівському районі таких понад 56 відсотків, в Міжгірському й Іршавському – понад 51 відсоток, Рахівському районі – більш як 42 відсотки громадян, що досягли пенсійного віку. В інших районах – в середньому 20 відсотків громадян.
З одного боку, можна зрозуміти людей, які погоджують на умови нелегального працевлаштування, адже сім’ї необхідно годувати вже сьогодні. Але… Але рано чи пізно людина досягає пенсійного віку чи стається лихо – хвороба забирає здоров’я або діти залишаються без годувальника, а необхідного стажу для призначення пенсії нема. Тому вислів «Про пенсію треба думати змолоду» є далеко не просто фразою, а дійсно життєвою необхідністю.
– Мирославо Михайлівно, повернемося до економічної складової пенсійного забезпечення. Протягом цього року кілька разів здійснювався перерахунок пенсій у бік зростання і, зрозуміло, навантаження на Пенсійний фонд зростає. Тому для стабільного забезпечення пенсійних виплат необхідне і стабільне наповнення пенсійного бюджету. І саме відділ, який ви очолюєте, забезпечує цю важливу ділянку роботи.
– Так, навантаження на Пенсійний фонд зростає. До прикладу, наша область. Сьогодні в Закарпатті на одного працюючого припадає в середньому 1,4 пенсіонера. При цьому це співвідношення в розрізі районів різниться: якщо, скажімо, на Ужгородщині на одного працюючого припадає пів-пенсіонера, то на Воловеччині – 2,3, на Тячівщині – 2,1 пенсіонера. І ці тенденції тільки поглиблюються.
Тому зростання надходжень до Пенсійного фонду – одне із пріоритетних завдань органів Фонду області, і легалізація трудових відносин, боротьба з виплатою зарплати в «конвертах» у нас на особливому контролі.
Зрозуміло, ми не можемо напряму впливати на надходження єдиного соціального внеску. Але аналізуємо державний реєстр застрахованих осіб щодо тих працівників, котрі отримують заробітну плату в розмірі меншому мінімального. І це стосується як працівників бюджетної сфери, так і бізнесу.
В Закарпатті працює обласна робоча група з питань легалізації, виплати заробітної плати та зайнятості населення. Відповідні робочі групи працюють і в усіх районах та містах обласного значення. На засіданнях робочих груп викликають керівників підприємств, які порушили законодавство про оплату праці. Зараз ми дуже активно працюємо з роботодавцями щодо боротьби з нелегальною зайнятістю, причому працюємо в тісній співпраці з іншими структурами – управлінням Держпраці, головними управліннями Державної фіскальної служби та Національної поліції в Закарпатській області. Розроблено План заходів щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення в Закарпатській області на 2018 рік. Створено рейдові робочі групи, в які входять представники і Пенсійного фонду, і зазначених вище структур. Наразі члени рейдових груп тільки проводять інформаційно-роз’яснювальну кампанію, інформуючи роботодавців про відповідальність, передбачену у разі використання незадекларованої праці, а найманих працівників – про те, що отримання зарплати в «конверті» позбавляє їх соціальних гарантій, зокрема і достойної пенсії в майбутньому. Рейдові групи побувають у всіх районах області, відвідують передусім будівельні майданчики, торговельні заклади, підприємства лісової і деревообробної галузі тощо – тобто об’єкти, де виявляється найбільше фактів нелегального працевлаштування.
Вжиті заходи вже дають конкретні результати: так, з початку року легалізовано працю 443 неоформлених найманих працівників, кількість застрахованих осіб, які отримують заробітну плату менше встановленого законодавством мінімуму, зменшилась більш як на 23 відсотки, в тому числі по бюджетних установах – на 13,4 відсотка. За результатами інспекційних та профілактичних відвідувань підприємств роботодавці уклали трудові договори із 2893 працівниками. До бюджету мобілізовано 363,3 тисячі гривень єдиного соціального внеску.
– А якою є відповідальність роботодавців у випадку порушення ними законодавства про працю?
– Ухиляючись від сплати внесків, роботодавці ризикують не тільки сплатити величезний штраф, а й несуть адміністративну та кримінальну відповідальність. На сьогодні за використання найманої праці без юридичного оформлення, виплату зарплати в «конверті» штраф сягає 30 мінімальних зарплат.
Найближчим часом мають бути прийняті законодавчі акти, які значно посилять відповідальність – і фінансову, і юридичну – таких недобросовісних роботодавців. Це ми зараз і роз’яснюємо. Відтак вже почнуться перевірки і розмови закінчаться, вживатимуться дуже жорсткі заходи. То чи варто так ризикувати?
І на завершення хочу зазначити: на мою думку, штрафні санкції, звичайно ж, мають навчити розуму хитромудрих роботодавців, але подолати проблеми легалізації трудових відносин можна тільки з допомогою тих, хто на них працює. Змусити роботодавців чесно платити своїм найманим працівникам зароблене можуть тільки самі працівники. Адже, без сумніву, «тіньова» економіка у нас починається з українців – тих, хто виплачує зарплату в «конверті», і тих, хто її отримує.
Розмовляла Наталія МИГАЛИНА