ЗАТВЕРДЖЕНО

загальними зборами трудового колективу працівників

Головного управління Пенсійного фонду України

в Запорізькій області
протокол № 8 від 22.08.2023 року

ПРАВИЛА

внутрішнього трудового розпорядку працівників
Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

I. Загальні положення

1. Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – Правила) розроблені відповідно до Конституції України, Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів.

2. Правила визначають внутрішній трудовий розпорядок працівників Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – Головне управління), які виконують функції з обслуговування, та робітників (далі – працівники), режим їхньої роботи, регулюють трудові відносини між адміністрацією та працівниками у галузі праці, належних безпечних умов праці, підвищення її продуктивності та ефективності, підвищення якості й продуктивності праці шляхом створення необхідних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомого і сумлінного виконання працівниками своїх трудових обов’язків зміцнення трудової дисципліни, умови заохочення за сумлінну працю, застосування заходів до порушників трудової дисципліни та запроваджуються з метою удосконалення і забезпечення раціонального використання робочого часу, високої ефективності та якості роботи працівників.

3. Питання, пов’язані із застосуванням Правил, вирішує адміністрація у межах наданих їй прав, а у випадках, передбачених чинним законодавством і цими Правилами – разом або за погодженням із первинною профспілковою організацією працівників Головного управління (далі – Профспілка) чи іншим представницьким органом трудового колективу.

4. В Головному управлінні трудова дисципліна ґрунтується на засадах чесного і сумлінного виконання працівниками своїх обов’язків, створення необхідних організаційних та економічних умов для високої ефективної роботи, свідомого та відповідального ставлення до неї, застосування методів переконання, виховання та заохочення за сумлінну працю.

5. Правила є обов’язковими для виконання сторонами трудових відносин. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного впливу,

передбачені чинним законодавством України.

6. Правила доводяться до відома працюючих працівників під підпис, знаходяться в управлінні по роботі з персоналом, де їх зобов’язані надати на вимогу кожного працівника Головного управління та кандидата на зайняття вакантної посади для ознайомлення.

II. Порядок прийняття на роботу та звільнення
працівників Головного управління

1. Призначення на посади та звільнення з посад працівників Головного управління здійснюється відповідно до Кодексу законів про працю України.

2. Працівники реалізують своє право на працю, яке передбачено Конституцією України та Кодексом законів про працю України, шляхом укладання з адміністрацією Головного управління трудового договору. Відповідно до укладеного договору працівник зобов’язується виконувати доручену йому роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а адміністрація зобов’язується виплачувати йому заробітку плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Трудовий договір може бути строковий, безстроковий та на виконання певної роботи.

3. Прийом, переведення, звільнення з посади працівників Головного управління оформляється наказом начальника Головного управління, який має бути оголошений працівникові і містити відмітку про ознайомлення (власний підпис працівника).

4. Під час прийняття на роботу працівники зобов’язані подати:

1. • паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

   • довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;

   • трудову книжку, оформлену в установленому порядку;

   • документи про освіту (при прийнятті на роботу, що потребує спеціальних знань, адміністрація має право вимагати від працівника домплом або інший документ про закінчення вищого або інший документ про закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу), вчене звання, науковий ступінь чи іншу професійну підготовку або отримання спеціальних знань;

   • військовий квиток (для військовозобов’язаних);

   • заповнений Особовий листок по обліку кадрів;

   • дві фотокартки розміром 4х6 см;

   • інші документи про надання пільг (у разі наявності);

   • довідку з попереднього місця роботи про використання відпусток, а також про отримання матеріальної допомоги до відпустки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побітових питань (для осіб, які приймаються на роботу у порядку переведення);

   • заяву на ім’я начальника Головного управління про прийняття на роботу;

   • інші документи, передбачені чинним законодавством України.

Прийняття на роботу без подання зазначених документів не допускається.

5. При укладенні трудового договору забороняється вимагати від кандидата відомості про його партійність і національну приналежність, походження та документи, подання яких не передбачено законодавством України.

6. Днем початку виконання працівником своїх службових обов’язків є день, з якого його призначено на посаду наказом начальника Головного управління. Останнім робочим днем працівника, який звільняється, є день його звільнення.

7. При укладенні трудового договору з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, може бути обумовлений випробувальний термін. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причин (ст.27 Кодексу законів про працю України). Умова про випробування повинна бути зазначена у наказі про прийняття на роботу.

Для осіб, які виконують функцію з обслуговування, випробувальний термін не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з Профспілкою, – шести місяців.

Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.

Якщо після закінчення строку випробування працівник продовжує працювати, то він вважається таким, який витримав випробування. Трудовий договір з ним може бути припинений лише на загальних підставах.

8. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

9. У наказі про призначення на посаду зазначаються прізвище, ім’я, по батькові особи, яка призначається на посаду, займана посада відповідно до штатного розпису із зазначенням структурного підрозділу, дата призначення на посаду, умови оплати праці (розмір посадового окладу), строк призначення (у разі строкового призначення), строк випробування (у разі призначення з випробувальним строком).

З наказом про призначення на посаду працівник ознайомлюється особисто. Копія наказу про призначення на посаду видається працівнику, інша копія наказу зберігається в його особовій справі.

Надбавки та доплати до посадового окладу встановлюються працівнику відповідно до норм діючого законодавства та оформляються окремими наказами.

10. При призначенні працівника на посаду чи переведенні його в установленому порядку на іншу посаду адміністрація Головного управління зобов’язана:

1. • ознайомити працівника з умовами та оплатою праці;

   • ознайомити працівника з цими Правилами внутрішнього трудового розпорядку, Колективним договором, посадовою інструкцією, роз’яснити його права і обов’язки;

   • визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

   • провести інструктажі з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони та іншими правилами з охорони праці.

11. Після призначення на посаду працівник зобов’язаний прийняти від уповноваженої особи, визначеної його безпосереднім керівником, справи, документи, майно, про що складається акт приймання-передачі справ, документів та майна.

12. Трудова книжка працівником здається до управління по роботі з персоналом напередодні призначення на посаду.

13. Усім працівникам, які працюють в Головному управлінні більше п’яти днів, записи заносяться до трудових книжок за встановленим законодавством порядком.

14. Ведення трудових книжок здійснюється відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року
    № 58. Працівникам, що стають до роботи вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.

15. Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності в управлінні по роботі з персоналом Головного управління. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника управління по роботі з персоналом Головного управління.

16. Адміністрація Головного управління та керівники структурних підрозділів можуть доручати підлеглим виконувати роботи, не обумовлені посадовою інструкцією, лише за їхньою згодою. Переведення працівників на іншу роботу в Головному управлінні здійснюється за умови службової необхідності відповідно до чинного законодавства України.

17. Припинення трудового договору може відбуватися лише на підставах, передбачених чинним законодавством України. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника здійснюється після закінчення терміну попередження про це адміністрації Головного управління. Попередження здійснюється письмово за два тижні. Після закінчення цього терміну працівник має право припинити роботу, а адміністрація зобов’язана провести розрахунок і звільнення від роботи працівника, видати йому в день звільнення належно оформлену трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення. Записи про причини звільнення до трудової книжки вносяться відповідно до наказу Головного управління та чинного законодавства України з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Одночасно з працівником проводиться повний розрахунок. Днем звільнення вважається останній день роботи.

У разі розірвання трудового договору з поважних причин, передбачених чинним законодавством України, працівник звільняється у строк, про який він просить.

18. Перед розірванням трудового договору працівник зобов’язаний передати уповноваженій особі, визначеній його безпосереднім керівником, справи, документи, майно, про що складається акт приймання-передачі справ, документів та майна.

19. Розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації Головного управління не допускається без попередньої згоди профспілкового комітету, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

20. Припинення трудового договору оформляється наказом начальника Головного управління, який оголошується працівникові під підпис.

ІІІ. Основні обов’язки та права
працівників Головного управління

1. Основними обов’язками працівників є:

1) дотримання Конституції України та інших нормативно-правових актів України;

2) недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;

3) шанобливе та уважне ставлення до колег, дотримання високої культури спілкування, сприяння створенню нормального психологічного мікроклімату у колективі, недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам Головного управління та в цілому Пенсійному фонду України;

4) забезпечення ефективної роботи, чесне і сумлінне виконання обов’язків відповідно до посадової інструкції, своєчасне і точне виконання законів України, інших нормативно-правових актів, постанов правління та наказів Пенсійного фонду України, наказів та інших розпорядчих документів Головного управління, доручень начальника Головного управління, його заступників, керівників структурних підрозділів, дотримання дисципліни праці, проявлення ініціативи і творчості у роботі;

5) виконання своїх посадових обов’язків чесно, неупереджено, без надання будь-яких переваг та виявлення прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян;

6) виконання дорученої роботи особисто і не передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством, та за дорученням або згодою безпосереднього керівника;

7) постійне удосконалення своїх умінь, знань і навичок функціям та завданням займаної посади, підвищення свого професійного, інтелектуального та культурного рівня шляхом самоосвіти;

8) у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні – повідомити вищу за посадою особу;

9) дотримання режиму робочого дня, встановленого в Головному управління, і з перебуванням на робочому місці упродовж робочого часу за винятком перерв на відпочинок і харчування;

10) дотримання правил техніки безпеки, охорони праці, санітарії, гігієни і протипожежної безпеки, передбачених відповідними правилами та інструкціями, вимог щодо заборони паління в приміщеннях Головного управління та громадських місцях.

11) утримання в чистоті і порядку свого робочого місця та обладнання, збереження державної власності, раціональне та економне витрачання електроенергії, оргтехніки, інвентаря, канцелярського приладдя та інших матеріальних ресурсів, додержання чистоти в приміщеннях та на території Головного управління. Економно використовувати час на міжміські та міські телефонні переговори в межах доведених лімітів;

12) своєчасне подання до управління по роботі з персоналом Головного управління відомостей про зміни, що відбулися у працівника (зміна прізвища, складу сім’ї, адреси тощо).

2. Права та обов’язки працівників визначаються положеннями про відповідний структурний підрозділ, які затверджуються наказом начальника Головного управління, та їх посадовими інструкціями.

3. Працівники мають право:

1) користуватися правами та свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією і законами України;

2) на повагу особистої гідності, справедливе та шанобливе ставлення до себе з боку керівників, працівників Головного управління та інших осіб;

3) брати участь у розгляді питань і прийняття відповідних рішень (у межах своїх повноважень);

4) на оплату праці залежно від посади, яку вони обіймають, якості виконання своїх обов’язків, досвіду та стажу роботи;

5) на безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;

6) на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх обов’язків, участь у конкурсах на зайняття посад державної служби;

7) захищати свої законні права та інтереси в установленому законом порядку.

 

IV. Основні обов’язки адміністрації Головного управління

1. Адміністрація Головного управління зобов’язана:

1) неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства України про працю;

2) під час укладення трудового договору роз’яснити працівникові його права і обов’язки, поінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;

3) належним чином організувати працю та забезпечити кожного працівника робочим місцем, створити умови, необхідні для ефективного виконання ними своїх функціональних обов’язків;

4) затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника;

5) своєчасно доводити до структурних підрозділів планові завдання, організовувати забезпечення та контроль їх виконання;

6) контролювати виконання працівниками вимог законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, застосовувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;

7) забезпечувати матеріальне стимулювання і заохочення працівників за результатами їхньої особистої роботи, раціональне витрачання фонду оплати праці та преміювання; виплачувати заробітну плату в установлені терміни з наданням розрахункових листів відповідно до ст. 110 Кодексу законів про працю України; якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним або святковим днем, заробітну плату виплачувати напередодні (ст. 115 Кодексу законів про працю України);

8) забезпечувати здорові і безпечні умови праці, здійснювати заходи, спрямовані на зміцнення трудової і виконавської дисципліни, дотримання чинного законодавства про працю, правил з охорони праці та встановленого режиму праці та відпочинку;

9) постійно вдосконалювати організацію роботи Головного управління, забезпечувати підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників, створювати необхідні умови для суміщення роботи з навчанням у навчальних закладах;

10) постійно забезпечувати моральну та матеріальну зацікавленість працівників у результатах особистої праці та у загальних підсумках роботи свого підрозділу та Головного управління у цілому;

11) створювати колективу Головного управління необхідні умови для виконання своїх повноважень, сприяти затвердженню у ньому ділової творчої обстановки, всебічно підтримувати і розвивати ініціативу та активність працівників, забезпечувати участь працівників в управлінні, використовувати для цього збори, наради, своєчасно розглядати критичні зауваження працівників і своєчасно повідомляти їх про вжиті заходи;

12) уважно ставитись до потреб і запитів працівників, сприяти організації відпочинку працівників Головного управління у випадках, передбачених чинним законодавством України, своєчасно надавати пільги і компенсації з урахуванням умов праці;

13) створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу і активність працівників;

14) забезпечувати суворе дотримання трудової та службової дисципліни, вживати ефективних заходів до її порушників;

15) не приховувати факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров’я і безпеки працівників.

2. Адміністрація виконує свої обов’язки самостійно, а в окремих випадках – за погодженням з профспілкою чи іншим уповноваженим органом трудового колективу.

V. Робочий час і його використання.

1. Робочий час – це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до Правил, графіка роботи або умов трудового договору повинен виконувати свої службові обов’язки. Тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 Кодексу законів про працю України).

2. В Головному управлінні встановлений наступний режим роботи:

1) п’ятиденний робочий тиждень із тривалістю роботи по днях: понеділок, вівторок, середа, четвер – по 8 годин 15 хвилин, п’ятниця – 7 годин;

2) початок і закінчення роботи та перерва для відпочинку встановлюється у такі часи:

– початок роботи – о 9 годині 00 хвилин;

– перерва на обід – з 13 години 00 хвилин до 13 години 45 хвилин;

– закінчення робочого дня: понеділок, вівторок, середа, четвер – о 18 годині 00 хвилин, п’ятниця – о 16 годині 45 хвилин.

Для працівників, робочі місця яких розташовані за адресами: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-б, вул. Олександрівська, буд. 10, вул. Карпенко-Карого, буд. 25-а, вул. Чумаченка, буд. 13-а, вул. Трегубова, буд. 18, вул. Добровольчих батальйонів, буд. 32, вул. Запорізького козацтва, буд. 25-а, вул. Василя Сергієнка, буд. 48-а, вул. Істоміна, буд. 6; м. Вільнянськ, вул. Бочарова, буд. 6; смт. Новомиколаївка, вул. І. Клевчука, 95 початок і закінчення роботи, перерва для відпочинку у такі часи:

– початок роботи – о 8 годині 00 хвилин;

– перерва на обід – з 12 години 00 хвилин до 12 години 45 хвилин;

– закінчення робочого дня: понеділок, вівторок, середа, четвер – о 17 годині 00 хвилин, п’ятниця – о 15 годині 45 хвилин.

З метою організації безперервного обслуговування громадян, відповідно до ст. 52 Кодексу законів про працю України, постанови правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1 «Про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України» (зі змінами) графік роботи працівників відділів обслуговування громадян № 1-17 (сервісних центрів) управління обслуговування громадян визначається окремим наказом;

3) перерва не включається в робочий час, працівники використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи;

4) вихідних днів у тижні – два (субота та неділя). У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого;

5) напередодні святкових та неробочих днів, передбачених статтею 73 Кодексу законів про працю України, робочий день скорочується на одну годину. У випадку, коли святковому дню передують дні щотижневого відпочинку, скорочення тривалості робочого дня не проводиться;

6) перенесення вихідних та робочих днів, крім випадків, встановлених Кодексом законів про працю України, здійснюється за наказом начальника Головного управління за погодженням Профкомом;

7) у період дії воєнного стану відповідно до Закону України від 15.03.2022
№ 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (зі змінами) не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої – п’ятої статті 67, статей 71, 73 Кодексу законів про працю України.

3. У випадках, передбачених ст. 56 Кодексу законів про працю України, окремим працівникам за їх заявою може встановлюватися неповний робочий день чи тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому ними часу.

4. Керівництво Головного управління за погодженням із профспілковим комітетом може встановлювати окремим працівникам гнучкий графік роботи на умовах та в порядку, передбачених чинним законодавством України. При цьому працівникам може визначатись відмінна від встановленої у Головному управлінні тривалість роботи по днях тижня, а також поділ робочого дня на частини.

Гнучкий режим робочого часу працівникам встановлюється наказом начальника Головного управління, в якому зазначається:

1) прізвище, ім`я, по батькові працівників, яким встановлюється гнучкий режим робочого часу та їх посада;

2) встановлена норма тривалості робочого часу;

3) дата, з якої встановлюється гнучкий режим робочого часу;

4) період, на який встановлюється гнучкий режим робочого часу (у разі встановлення на визначений строк);

5) час початку і закінчення роботи, час початку і закінчення перерви для відпочинку і харчування.

Такий наказ доводиться до відома працівників, яким встановлюється гнучкий режим робочого часу, та їх безпосередніх керівників до початку застосування гнучкого режиму робочого часу.

Під час встановлення гнучкого режиму робочого часу потрібно враховувати:

1. заборону включення до робочого часу нічного часу, визначеного законом, якщо інше не передбачено законом;

2. необхідність забезпечення належного функціонування Головного управління у межах встановленого режиму роботи (надання послуг, прийом громадян, приймання та відправлення кореспонденції тощо);

3. забезпечення належної взаємодії структурних підрозділів Головного управління;

4. створення умов для виконання працівниками своїх посадових обов’язків;

5. потребу в ефективній організації робочого часу працівників, збільшенні продуктивності та якості їх роботи, враховуючи особливості роботи у певній місцевості, зокрема такі, як години пікової завантаженості транспортних шляхів, значну віддаленість місця роботи від місця проживання працівника, режими роботи закладів дошкільної та загальної середньої освіти;

6. інші особливості роботи Головного управління, зокрема нерівномірний обсяг навантаження на працівників впродовж дня (тижня), коли основний обсяг робіт припадає на початок чи кінець робочого дня або виходить за його межі.

5. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на 1 годину (ст. ст. 53, 73 Кодексу законів про працю України). Ця норма поширюється на випадки перенесення в установленому порядку передсвяткового дня на інший день тижня з метою об’єднання днів відпочинку, а також на осіб, які працюють у режиму скороченого робочого часу.

6. Для виконання невідкладної та непередбаченої роботи працівники можуть залучатися до роботи понад установлену тривалість робочого дня, і вихідні, святкові та неробочі дні в установленому чинним законодавством порядку. Робота у вихідний, святковий і неробочий день компенсується відповідно до статей 72, 107 Кодексу законів про працю України.

7. Адміністрація зобов’язана організувати облік присутності та відсутності працівників на роботі протягом дня. В Головному управлінні ведуться журнали обліку робочого часу, які використовуються для подальшого табелювання з урахуванням зазначених у них даних. Табель обліку робочого часу веде управління по роботі з персоналом, який затверджується начальником Головного управління та подається до фінансово-економічного управління.

8. Залишення працівником робочого місця без дозволу безпосереднього керівника не допускається.

9. Працівника, який з’явився на роботі в нетверезому стані, адміністрація не допускає до роботи в даний робочий день і цей день вважається прогулом.

10. Забороняється в робочий час відривати працівників від їхньої безпосередньої роботи, змушувати їх виконувати громадські обов’язки чи проводити різного роду заходи, не пов’язані з виробничого діяльністю.

11. За ініціативою працівника і згодою його безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу (за наявності) працівник може виконувати завдання за посадою за межами адміністративної будівлі Головного управління. Для цього працівник повинен погодити у письмовій формі, зокрема, засобами телекомунікаційного зв`язку, перелік відповідних завдань та строки їх виконання з безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності).

Для працівника обсяг завдань за посадою за межами адміністративної будівлі Головного управління повинен визначатись з урахуванням тривалості його робочого часу. За межами адміністративної будівлі Головного управління можуть виконуватися завдання, якщо їх якісне, ефективне та результативне виконання не потребує:

1. використання інформації з обмеженим доступом;

2. доступу до комп’ютерного, телекомунікаційного та/або програмного забезпечення, яке функціонує лише у межах приміщення Головного управління;

3. обов`язкового перебування в приміщенні Головного управління (залучення інших працівників державного органу, проведення консультацій, нарад тощо).

Час виконання працівником завдань за посадою за межами адміністративної будівлі Головного управління обліковується як робочий час.

VI. Час відпочинку.

1. Працівникам надаються відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.

2. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів. Також, працівникам надаються інші щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства.

3. Щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

У разі надання зазначених відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, крім визначених законом випадків, коли ці відпустки за бажанням працівника надаються повної тривалості.

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

4. Черговість надання щорічних відпусток встановлюється відповідно до графіка, який затверджує не пізніше 5 січня поточного року начальник Головного управління за погодженням з профспілковим комітетом, і доводиться до відома всіх працівників.

5. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і адміністрацією, яка зобов’язана письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

6. Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

7. Святкові і неробочі дні, які визначені у статті 73 Кодексу законів про працю України, при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються.

8. Надання відпусток працівникам оформляється наказом керівника.

9. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

10. За рішенням начальника Головного управління працівники можуть бути відкликані із відпустки за їх згодою для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої статті 79 Кодексу законів про працю України та в інших випадках, передбачених законодавством.

11. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається працівникові в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.

12. Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі:

1. 1. тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

   2. виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;

   3. настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

   4. збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

14. Щорічна відпустка за ініціативою адміністрації, як виняток, може бути перенесена на інший період у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи Головного управління та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

13. У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і адміністрацією. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону України “Про відпустки”.

14. Працівникам за їхньою заявою може бути надана відпустка без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших поважних причин до 15 календарних днів на календарний рік.

15. Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв’язку з навчанням відповідно до ст. 15 Закону України «Про відпустки».

VII. Заохочення працівників
за сумлінну працю та успіхи в роботі

1. За сумлінну працю, зразкове виконання трудових обов’язків, тривалу і бездоганну роботу, новаторство у виконанні доручених завдань, інші досягнення застосовуються такі форми морального і матеріального заохочення:

1) оголошення подяки;

2) грошова винагорода (надбавки, преміювання);

3) нагородження Почесною Грамотою Пенсійного фонду України;

4) нагородження нагрудним знаком «Знак пошани Пенсійного фонду України»;

5) нагородження Почесною грамотою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області;

6) оголошення подяки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

2. Заохочення оголошуються наказом начальника Головного управління або постановою правління Фонду в урочистій обстановці, про що робиться запис у трудовій книжці відповідно до правил її ведення.

3. Матеріальне стимулювання працівників визначається Положенням про преміювання працівників Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня
2019 року № 1112 «Про умови оплати праці працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну службу”» та наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.03.2021 № 609 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів.

4. Працівникам, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов’язки, надається перевага у просуванні по роботі.

5. За особливі трудові заслуги адміністрація Головного управління разом із первинною профспілковою організацією Головного управління може порушувати клопотання щодо представлення працівників до державних нагород, нагрудних знаків і присвоєння почесних звань.

VIII. Відповідальність за порушення трудової дисципліни

1. Працівник несе відповідальність за порушення трудової дисципліни, в тому числі за:

1) невиконання або неналежне виконання з власної вини покладених на нього трудових обов’язків, визначених цими Правилами та Колективним договором;

2) прогул без поважних причин, у тому числі відсутність на роботі більше 3-годин протягом робочого дня;

3) появу на роботі в нетверезому стані або в стані наркотичного (токсичного) сп’яніння;

4) вчинення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) майна Головного управління;

5) перевищення службових повноважень.

2. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосований лише один із таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення з роботи.

3. Стягнення застосовується адміністрацією безпосередньо за виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

До застосування дисциплінарного стягнення від порушника в обов’язковому порядку вимагається письмове пояснення. Відмова працівника дати пояснення не може бути перешкодою для застосування стягнення.

При накладанні дисциплінарного стягнення повинні враховуватися тяжкість вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота та поведінка працівника.

4. Дисциплінарне стягнення оголошується в наказі начальника Головного управління і повідомляється працівнику під розписку. Наказ у необхідних випадках доводиться до відома працівників Головного управління.

5. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

6. Якщо працівник не допускав нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року наказом начальника Головного управління.

7. Протягом строку дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

8. До працівників за порушення трудової дисципліни можуть застосовуватися повне або часткове позбавлення премії на певний термін, зменшення розміру або скорочення надбавки, встановленої за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи.

9. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством України.

ІХ. Порядок вирішення трудових спорів

1. Трудові спори, що виникають між працівником і керівництвом Головного управління, розглядаються в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

2. У порядку, передбаченому ст. 223 Кодексу законів про працю України, утворюється комісія з трудових спорів, яка діє в межах компетенції, визначеної чинним законодавством України.