Викривачам корупції

Щодо правового статусу викривача

Викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Істотними ознаками терміна викривач є:

1) викривач – це саме фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства)

2) наявність у викривача внутрішнього переконання, що інформація є достовірною, – упевненість особи, що інформація, яку вона повідомляє, може свідчити про факти вчинення корупційного правопорушення, яка випливає із її життєвого досвіду, віку, професійного досвіду та інших обставин.

3) інформація – будь – які відомості та/або дані, які відомі особі, про можливі факти корупційних правопорушень

4) достовірність інформації – її властивість встановлювати реальну наявність фактичних даних про можливі факти корупційних правопорушень 

5) повідомлення про можливі факти корупційних правопорушень – здійснення інформування про фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення корупційного правопорушення, які можуть бути перевірені.

Фактичні дані – це відомості про обставини правопорушення, місце і час його вчинення, особу, яка вчинила правопорушення, і мають складатися з інформації про конкретні факти порушення встановлених Законом України «Про запобігання корупції» вимог, заборон та обмежень.

6) інформація стала відома викривачу у зв’язку з його:

• трудовою
• професійною
• господарською
• громадською
• науковою діяльністю
• проходженням служби чи навчання
• участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Достатнім для визнання особи викривачем є отримання ним інформації про корупційне правопорушення під час здійснення одного із вищевказаних видів діяльності.

Способи та шляхи повідомлення викривачем про корупційні правопорушення

Викривач може повідомити про корупційне правопорушення, використовуючи такі канали повідомлень.

Внутрішні канали повідомлення про можливі факти корупційних правопорушень– способи захищеного та анонімного повідомлення інформації, яка повідомляється викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу або юридичної особи, у якої викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу.

Істотні ознаки терміна:

2.1) внутрішні канали – це способи захищеного та анонімного повідомлення інформації

2.2) викривач повідомляє інформацію керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу або юридичної особи, у якої викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу.

Зовнішні канали повідомлення про можливі факти корупційних правопорушень – шляхи повідомлення інформації  викривачем через фізичних чи юридичних осіб, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки тощо.

Істотною ознакою терміна є спосіб повідомлення викривачем інформації: через фізичних чи юридичних осіб, зокрема засоби масової інформації, журналістів, депутатів місцевих рад, народних депутатів, громадські об’єднання, професійні спілки. 

Регулярні канали повідомлення про можливі факти корупційних правопорушень – шляхи захищеного та анонімного повідомлення інформації викривачем суб’єкту владних повноважень, до компетенції якого належить розгляд та прийняття рішень з питань, щодо яких розкривається відповідна інформація. Регулярні канали обов’язково створюються спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції, органами досудового розслідування, органами, відповідальними за здійснення контролю за дотриманням законів у відповідних сферах, іншими державними органами, установами, організаціями.

Істотні ознаки терміна:

3.1) регулярні канали – це шляхи захищеного та анонімного повідомлення інформації

3.2) викривач повідомляє інформацію суб’єкту владних повноважень, до компетенції якого  належить розгляд та прийняття рішень з питань, щодо яких розкривається відповідна інформація.

Підстави для звільнення та порушення дисциплінарного провадження щодо державних службовців

Державні службовці підлягають притягненню до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, на підставі частини другої статті 65 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 3,4 частини першої, частини другої статті 84 Закону України «Про державну службу».

Так, залежно від судового рішення, згідно з яким державного службовця визнано винним у вчиненні корупційного правопорушення  або правопорушення,  пов’язаного  з корупцією, він може бути звільнений з державної служби або притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Зокрема, на виконання пунктів 3,4 частини першої, частини другої статті 84 Закону України «Про державну службу» державний службовець підлягає звільненню з державної служби у разі набрання законної сили:

1) рішенням суду щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за пов’язане з корупцією правопорушення, яким на нього накладено стягнення у виді позбавлення  права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

2) обвинувальним вироком суду, яким державного службовця  визнано винним у вчиненні умисного, зокрема, корупційного злочину незалежно від призначення покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, в тому числі у разі звільнення від покарання.

Водночас особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування(або такою, що прирівняється до цієї діяльності), підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі частини другої статті 65 Закону України «Про запобігання корупції».

Підставою для порушення дисциплінарного  провадження щодо державного службовця є отримання органом публічної влади одного з таких рішень суду:

1) ухвали про звільнення від кримінальної  відповідальності за вчинення  корупційного правопорушення  у зв’язку із закінченням строків давності

2) постанови у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, згідно з якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності без накладення стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади  або займатися певною діяльністю

3) постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення з нереабілітуючих підстав(зокрема у  зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених у статті 38  Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також у разі звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Підтвердження статусу викривача

Наявність статусу викривача може підтверджуватися документами про повідомлення ним  про можливі факти корупційних правопорушень.

Такими документами можуть бути:

1) копія відповіді органу (закладу, установи, організації або юридичної особи) на повідомлення (заяву, скаргу тощо) викривача;

2) копія листа органу (закладу, установи, організації або юридичної особи) на повідомлення;

 (заяву, скаргу тощо) викривача (зразок додається);

3) копія повідомлення Національному агентству з питань запобігання корупції про початок досудового розслідування за участю викривача;

4) копія повідомлення Національному агентству про участь викривача у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією;

5) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до якого внесені відомості про заявника (викривача) у справі про корупційний злочин;

6) інші документи, видані уповноваженими органами, які підтверджують що особа є викривачем у зв’язку із повідомленням нею інформації про можливі факти корупційних правопорушень.