Неформальна зайнятість населення не захищає права застрахованих осіб

Згідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду України забезпечують ведення Державного реєстру застрахованих осіб, де накопичується уся інформації, починаючи з 2004 року, щодо задекларованих даних про отриманий дохід громадян.

Користуючись цим масивом інформації органи Фонду здійснюють моніторинг даних з метою встановлення ознак недотримання законодавства про працю роботодавців.

Одним із методів неформальної зайнятості є моніторинг працівників, які працюють неповний робочий день та отримують заробітну плату менше мінімально встановленого рівня.

Звичайно не можна стверджувати, що згадані працівники насправді працюють більше 50% часу та отримують частину зарплати у конвертах.

Однак ця група осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» заслуговує на особливу увагу з боку органів Державної інспекції праці у зв’язку з високою ймовірністю частини не задекларованої праці.

 До видів економічної діяльності з найвищим ризиком неповної декларації робочого часу та заробітної плати є галузь сільського господарства, оптової та роздрібної торгівлі,  транспорту. В області в зазначених сферах економіки  працює 28% застрахованих осіб на умовах неповного робочого часу.

 Ще одним із методів неформальної зайнятості населення є підміна трудових відносин договорами цивільно правового характеру. На умовах договорів цивільно  правового характеру в області за даними грудня 2018 року працює 6 тис.осіб.

До видів економічної діяльності з найвищими ризиками підміни трудових відносин договорами цивільно правового характеру є будівництво, оптової та роздрібної торгівлі, тимчасовому розміщенні та організації харчування. В області в зазначених сферах економіки працює 27% застрахованих осіб.

Також окремі платники використовують схему виплати заробітної плати вище за максимальну величину оподаткованого доходу (з 01.01.2019 ця сума становить 62595 грн.) двом або більше працівникам та іншим трохи більше мінімальної заробітної плати. В подальшому заробітну плату виплачують працівникам в «конвертах». 

 Використовуючи вказані або інші методи неформальної зайнятості роботодавці порушують статтю 43 Конституції України  якою гарантується кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності.

Використовуючи працю людей без належного оформлення документів, роботодавці порушують  Кодекс Законів про працю України.

При «тіньовій» зайнятості відбувається виплата заробітної плати «в конвертах», що призводить до:

– втрати можливості користування державними гарантіями відповідно до чинного законодавства, такими як державна допомога сім’ям з дітьми, соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, субсидії тощо;

– приховування реального доходу, що впливає на недостовірність наданої інформації при зверненні за соціальними пільгами;

– втрати трудового стажу при розрахунку розміру пенсії;

– відсутності внесків до фондів соціального страхування, що унеможливлює соціальний захист працівників;

– працівники втрачають право на отримання гарантованої державою відпустки, своєчасної та не нижче мінімальних гарантій в оплаті праці заробітної плати.

 Крім того за порушення законодавства встановлена відповідальність, а саме:

• за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи впродовж повного робочого часу, встановленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків (абзац 2 частини 2 ст.265 КзППУ) до роботодавця застосовується штраф в тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника щодо якого скоєно правопорушення;
• підміна трудових відносин цивільними може бути розцінена як приховування трудових відносин і тягне за собою адміністративну (частина третя, четверта ст. 41 КУпАП, штраф від 500 до 34 тис.грн) і фінансову відповідальність (абзац другий ст. 265 КЗпП України – штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, тобто 96 тис.грн).

Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату «в конвертах» позбавляє їх соціального захисту. Адже пенсію вони матимуть тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати.