ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМАТИЗМУ ЧЕРЕЗ НАЛЕЖНЕ УТРИМАННЯ ТЕРИТОРІЇ

Представник Головного управління Олексій Савченко головний спеціаліст відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управління контрольно – перевірочної роботи під час проведення розслідування нещасного випадку, що стався в Державному підприємстві спеціального приладобудування «Арсенал» унаслідок падіння працівниці на території підприємства під час ожеледиці, провів відповідну профілактичну роботу.

У ході роботи було звернуто увагу на необхідність посилення заходів із забезпечення безпечних умов пересування працівників у зимовий період, адже випадки падіння пішоходів під час ожеледиці є досить поширеними.

Відповідно до статі 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (№ 2807-IV) в редакції від 30.08.2025 – підприємства, установи, організації зобов’язані утримувати закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачами території в належному стані відповідно до законодавства та умов договору (пункт 3); посадові особи підприємств несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди здоров’ю громадян на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій відповідно до закону (пункт 5).

Прибирання снігу та льоду, а також посипання території піщаними сумішами, є обов’язковими заходами з благоустрою території підприємства, установи, організації у зимовий період. Це необхідно для забезпечення безпечного руху пішоходів та транспорту, а порушення цих вимог тягне за собою відповідальність.

Ключовими вимогами до зимового благоустрою є:

• Своєчасність: підприємства, установи та організації зобов’язані розпочинати прибирання снігу та льоду на закріплених територіях з початку снігопаду;

• Основні роботи: включають підмітання, зсув снігу, видалення сніго-льодових утворень (бурульок) та усунення слизькості;

• Протиожеледні заходи: тротуари і доріжки, де є небезпечні місця, посипають піщаною сумішшю або іншими дозволеними матеріалами.

Згідно з Законом № 2807-IV, утримання території в належному стані – це прямий обов’язок суб’єкта господарювання.

Відповідно до вимог статі 13. Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний:

• забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці;

• забезпечити належне утримання будівель і споруд;

• з цією метою має призначити відповідних посадових осіб, які забезпечать вирішення конкретних питань, затвердити інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність, а також здійснювати контролює їх додержанням.

З 01.01.2024 діє новий національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затверджений наказом Мінекономіки № 3573. Відповідно до національного класифікатора, пішохідні шляхи пересування працівників (доріжки, тротуари, проходи, галереї) на території підприємства відносяться до інженерних споруд (транспортних чи загального призначення) або до елементів благоустрою територій. Пішохідні шляхи є невід’ємною частиною інфраструктури, що забезпечує безпеку та організацію праці, а їх стан підлягає контролю згідно з вимогами охорони праці.

За стан шляхів пересування, внутрішніх доріг та пішохідних доріжок на території підприємства відповідає безпосередньо роботодавець (керівник підприємства). Він зобов’язаний забезпечити їх належне утримання, безпеку та затвердити схему руху пішоходів і транспорту. 

Основні положення щодо відповідальності:

• Керівник підприємства: відповідає за загальний стан охорони праці, включаючи територію;

• Призначені особи: керівник призначає посадових осіб (наприклад майстрів, начальників дільниць) відповідальними за безпеку руху на конкретних ділянках;

• Служба охорони праці: здійснює контроль за відповідністю шляхів нормам.

• Маршрути пересування: визначаються найбільш безпечні варіанти, з якими ознайомлюють працівників;

• Військовий час: роботодавці повинні координувати дії з ДСНС/МВС для перевірки безпечності маршрутів.

Відповідальність включає забезпечення чистоти, освітлення, розмітки та безпечного покриття доріжок.

Згідно з роз’ясненнями Державної служби України з питань праці, роботодавець зобов’язаний визначати найбезпечніші маршрути пересування територією, що підкреслює їх роль як об’єктів інфраструктури.

Нещасний випадок через ожеледицю вважається пов’язаним із виробництвом, якщо травмування сталося під час виконання трудових обов’язків, на території підприємства, або в дорозі на/з роботи на транспорті роботодавця. Основною причиною є організаційні недоліки: відсутність посипання доріжок, незабезпечення працівників відповідним взуттям або порушення режиму.

Основні ситуації, коли ожеледиця призводить до виробничого травматизму:

• На території підприємства: падіння працівника під час пересування між цехами, офісами, на складі або парковці підприємства через необроблену територію (відсутність піску/солі).

• Виконання робіт на вулиці: падіння монтажників, будівельників, водіїв, кур’єрів, які виконують роботу поза межами приміщень.

• На транспорті роботодавця: ДТП, спричинене ожеледицею, якщо працівник їхав на службовому авто або транспорті підприємства.

• Незабезпечення ЗІЗ: роботодавець не забезпечив працівників, які працюють на вулиці, спецвзуттям, що запобігає ковзанню (організаційна причина). 

Для визнання випадку виробничим, необхідно, щоб факт падіння стався в робочий час, а постраждалий виконував свої посадові обов’язки. Якщо травму отримано по дорозі на роботу на власному авто чи пішки, це, як правило, вважається невиробничим травматизмом.

Прибирання снігу та льоду, а також посипання території протиожеледними сумішами є обов’язковим заходом з благоустрою території підприємств, установ та організацій. Це регулюється Законом «Про благоустрій населених пунктів», а невиконання таких робіт тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідальність: порушення правил благоустрою, зокрема неналежне прибирання територій у зимовий період, тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та роз’яснень Київської міської державної адміністрації, оприлюднених у засобах масової інформації.