Особливості пенсійного забезпечення у разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі — Закон) право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника мають непрацездатні члени сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, а саме:
чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону;
діти померлого годувальника ( у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника або старші за цей вік), якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років;
діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно – технічних, вищих навчальних закладах ( у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти – до досягнення ними 23 років, незалежно від того навчаються вони чи ні.
чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків, або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і зайняті доглядом за дитиною померлого годувальника до досягнення такими дітьми 8 –річного віку.
У відповідності із п.2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, для призначення пенсії надаються:
свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія, а у разі звернення інших осіб від імені заявника – також документ, що посвідчує особу та її повноваження;
довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (за наявності);
документи про страховий стаж померлого годувальника;
свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
довідка про склад сім’ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки;
свідоцтво про одруження чи інший документ про зміну прізвища, імені, по-батькові (за необхідності);
довідка про те, що чоловік (дружина), а у разі їх відсутності – один з батьків, дід , баба, брат чи сестра померлого годувальника не працюють і зайняті доглядом за дитиною померлого годувальника до досягнення нею 8- річного віку;
документ про перебування членів сімї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
документи про страховий стаж особи, якій призначається пенсія ( для визначення пенсійного віку);
довідка загальноосвітніх навчальних закладів про те, що утриманці навчаються за денною формою навчання ( для дітей, які старше 18 років).
Звертаємо увагу, що у довідці навчальний заклад повинен зазначити: прізвище, ім’я, по батькові учня/студента, форму навчання, тривалість навчання та номер студентського квитка, а також те, що довідка надана для подання до територіального органу Пенсійного фонду України.
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника – на одного непрацездатного члена сім’ї, на двох та більше – в розмірі 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. При цьому, на вимогу члена сім’ї із загальної суми пенсії відділяється його частка , яка виплачується окремо.
Слід зазначити, що дітям–сиротам, які втратили обох батьків, призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника – в розмірі 50 чи 100 відсотків ( в залежності від кількості утриманців) пенсії за віком кожного із померлих батьків.
Також важливо зауважити, що утриманцям призначається пенсія за умови наявності на день смерті у померлого годувальника страхового стажу, необхідного для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності. Пенсія, незалежно від тривалості страхового стажу померлого, призначається у разі смерті: особі, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини; особі з інвалідністю, якщо інвалідність настала в період проходження військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року, за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революція Гідності), особі, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року або у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у зазначених акціях протесту.