Зарахування до страхового стажу періодів підприємницької діяльності

      Страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не менш ніж мінімальний страховий внесок.

      Порядок обчислення страхового стажу визначено Ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі — Закон №1058).

       Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі – Порядок №22-1), для підтвердження страхового стажу до 01.01.2004р. подаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок №637), а за період роботи починаючи з 01.01.2004р. — за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

      Згідно з Порядком №637, за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, до трудового стажу зараховується – час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці за період до 1 травня 1993р., а також, час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства.

      Зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців періоди проведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи  оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003р. – на підставі довідки про реєстрацію особи як суб’єкта підприємницької діяльності. Або довідки, виданої податковою інспекцією про перебування на обліку як суб’єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку. 

      Згідно Порядку 22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності (крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування), з 01.07.2000 р. підтверджується – довідкою з бази даних Реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5). Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004р. підтверджується спеціальним торговим патентом або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004р. — довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5)

      До того ж, відповідно до пункту 3-1 Прикінцевих положень Закону (зі змінами, що набули чинності з 01.01.2018р.), до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону включаються періоди, зокрема, ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

 – з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності;

 – з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

      Необхідно зауважити, що Законом №1058, з метою набуття необхідного страхового стажу, передбачено право громадян взяти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування шляхом укладення відповідного договору та провести одноразову сплату єдиного внеску за певний період, а також право самостійно провести доплату за місяці, в яких сума сплачених страхових внесків була менш ніж мінімальний страховий внесок. Так, згідно із статтею 24 Закону №1058, якщо за відповідний місяць сума сплачених страхових внесків (виходячи з мінімальної заробітної плати) є меншою за мінімальний  страховий внесок, цей період може бути зарахований до страхового стажу як повний місяць, за умови здійснення відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сплачених внесків, виходячи з мінімальної заробітної плати таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не менш ніж мінімальний страховий внесок. Порядок здійснення такої доплати визначений – в п.15 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (зі змінами).

      У відповідності із пунктом 15.1 цієї Інструкції доплату може здійснити застрахована особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та бажає зарахувати неповний місяць роботи до страхового стажу як повний. Для проведення такої доплати надається відповідна заява до органу Пенсійного фонду України за місцем призначення пенсії. У цьому випадку договір про добровільну участь не укладається.

     При цьому слід зазначити, що доплата не здійснюється за місяці, в яких відсутнє нарахування страхових внесків.