До Всеукраїнського тижня права: Щодо реалізації прав людини

    Захист законодавством прав та свобод людини – найважливіша передумова для створення насправді відкритого, вільного суспільства, оскільки це невід’ємні складові демократії. Дотримання прав і свобод людини є одним з найважливіших пріоритетних принципів незалежної української держави. У Конституції України окремий розділ присвячено правам і свободам людини і громадянина, стаття 21 Конституції України визначає, що всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи є невідчужуваними та непорушними, гарантуються та не можуть бути скасовані.

    Але, на жаль, ми доволі часто потрапляємо на те, що у теорії захистити себе та власні права має кожен громадянин, але на практиці, за своєю необізнаністю та банальною нестачею інформації, він може позбутися цієї можливості. І тому, для підвищення рівня обізнаності громадян щодо захисту прав, вже традиційним стало проведення щороку заходів до Всеукраїнського тижня права, запровадженого Указом Президента України від 08 грудня 2008 р. №1149.

    Слід зазначити, що наразі, у зв’язку з проведенням антитерористичної операції та тимчасовою окупацією території України, необхідно приділити особливу увагу захисту прав учасників АТО (ООС), членів їх сімей та внутрішньо переміщених осіб, постраждалих внаслідок конфлікту.

    На сьогодні чинним законодавством передбачено вже чимало нормативно-правових актів, що захищають права та інтереси, надання матеріальної допомоги, пільг та інше соціальне забезпечення учасників АТО (ООС) та членів їх сімей. Але ми торкнемося лише питань, які стосуються пенсійного законодавства.

    Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлюються гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб. Цей закон був визнаний міжнародними організаціями та українськими правозахисниками як прогресивний і такий, що відповідає міжнародним стандартам у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб. У статті 7 вищевказаного закону йдеться мова про забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту.      Відповідно до ч. 3, ст. 7 зазначеного закону зазначається, що громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інші особи, які перебувають у складних життєвих обставинах та зареєстровані внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

    Також, у п. 2 Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції” йдеться про військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції, в районах її проведення, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення); дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення; особи, яким надано статус учасника бойових дій, відповідно до пункту 20 статті 6, інваліда війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи з числа резервістів і військовозобов’язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, інваліда війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відповідно до абзаців шостого та сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками – 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.